Ухвала суду № 59201094, 21.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2016 р. Справа№ 914/3482/15

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал, м. Львів

на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1

по справі № 914/3482/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест, м.Хмельницький

про стягнення заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобовязань

Cуддя Н.Мороз

при секретарі М. Потикевич

За участю представників сторін:

від стягувача (заявника) ОСОБА_2

від боржника н/з

від відділу державної виконавчої служби н/з

Суть спору:

12.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал, м. Львів звернулось до суду, в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1; зобовязання державного виконавця вчинити всі можливі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» в рамках виконавчого провадження №49555291 з виконання наказу господарського суду №914/3482/15 від 10.11.2015р., зокрема, зобовязання державного виконавця здійснити виклик посадових осіб ТОВ «Укрбудінвест»; зобовязання державного виконавця звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Укрбудінвест»; зобовязання державного виконавця надати відповідь на запит ТОВ «Фінансова компанія «Ідеа Капітал» від 14.01.2016р. про хід виконавчого провадження ВП №49555291, яку направити на адресу уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2016р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2016р.

Для обєктивного та всестороннього вирішення поданої скарги, розгляд скарги відкладався ухвалою суду від 05.07.2016р.

Представник скаржника (стягувача) в судове засідання 21.07.2016р. зявився, подав заяву про уточнення вимог поданої скарги, згідно якої просить суд визнати бездіяльність державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 протиправною та зобовязати державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Укрбудінвест». Вимоги викладені в скарзі підтримав. Зазначив, що всупереч вимогам ч.2. ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не вжито всіх заходів із примусового виконання рішення, не розглянуто та проігноровано заяву стягувача про подання до суду клопотання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїду за межі України керівника боржника - ОСОБА_3 «Укрбудінвест», про прийняте рішення стягувача не повідомлено. Посилається на те, що така бездіяльність державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 є неправомірною та призвела до порушення прав стягувача. Скаргу просить задоволити відповідно заяви про уточнення від 21.07.2016р.

Представник боржника в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив.

Орган державної виконавчої служби явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Вимог ухвал суду від 16.05.2016р. та 05.07.2016р. не виконав.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив:

04.09.2015р. Постійно діючим третейським судом при Львівській Торгово-промисловій палаті прийнято рішення по справі №63, згідно якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест про стягнення заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобовязань задоволено частково та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ідеа Капітал» заборгованість за кредитним договором №08/05 від 15.02.2008 в сумі 11932301,34 грн. суми кредиту, що підлягає достроковому поверненню; 2244553,35 грн. - простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами: 17153,41 грн. - простроченої заборгованості за комісією за управління кредитом; 28204,16 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту; 88441,06 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами; 892,56 грн. - пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту: 5000,00 гривень витрат по сплаті третейського та реєстраційного збору.

На розгляд господарського суду Львівської області 02.10.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал було подано заяву про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.11.2015р. по справі №914/3482/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській Торгово-Промисловій палаті від 04.09.2015р. у справі №63 задоволено.

10.11.2015р. на виконання ухвали господарського суду від 10.11.2015р., яка вступила в законну силу 10.11.2015р. видано наказ по справі №914/3482/15.

Як вбачається з матеріалів справи (інформації про виконавче провадження), 04.12.2015р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49555291 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.11.2015р. №914/3482/15 . Крім того, цією ж постановою боржнику встановлено 7-денний термін для самостійного виконання рішення.

На підставі ч.2. ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача старшим державним виконавцем ВПР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми 14316545, 88 грн. У звязку з чим, 04.12.2015р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

23.12.2015р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 1431654,58 грн. Постановою від 23.12.2015р. про арешт коштів боржника державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Кредобанк», Хмельницька філія ПАТ КБ «Приватбанк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику: ОСОБА_3 «Укрбудінвест».

Як зазначає скаржник та вбачається з матеріалів скарги, 14.01.2016р. представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія Ідеа Капітал» звернувся до ВПВР Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції із запитом про хід виконавчого провадження вих. №2016/01/14-1 від 14.01.2016р., із заявою про звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 14.01.2016р. вих. №2016/01/14-4 та заявою про виклик посадових осіб боржника з приводу виконання виконавчого документа, що знаходиться у виконавчому провадженні ВП 49555291 вих. №2016/01/14-3.

13.05.2016р. старший державний виконавець ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ОСОБА_1А.) в порядку ст.ст.5, 11, 12, 90 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся з вимогою №20-1.113/17 до керівника ОСОБА_3 «Укрбудінвест» ОСОБА_4 зявитись 31.05.2016р. за вказаною у вимозі адресою до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, надати інформацію та документи згідно переліку. 30.06.2016р. державним виконавцем було направлено повторну вимогу керівнику ОСОБА_3 «Укрбудінвест» ОСОБА_4 зявитись 12.07.2016р. за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, 5-й поверх, каб.523 до ст. державного виконавця ВПВР Департаменту Державної виконавчої служби МЮУ, надати інформацію та документи.

Як вбачається з матеріалів скарги, 16.05.2016р. постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні скарги стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Ідеа Капітал» від 21.04.2016р. на неправомірні дії старшого державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 при виконанні ВП 49555291.

Згідно вищевказаної постанови від 16.05.2016р. ВП №49555291 зазначено, відповідно до відповідей банківських установ (ПАТ «Приватбанк», ПАТ «Кредобанк») кошти на рахунках боржника відсутні. 24.12.2015р. з метою повного, своєчасного виконання виконавчого документа та здійснення виконавчих дій за місцем реєстрації боржника та знаходження майна утворено виконавчу групу по ВП №49555291. При здійсненні виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що майно за адресами: м. Хмельницький, вул. Камянецька, буд. 15, вул.Вайсера, буд.12 описати виявляється неможливим, оскільки вказані будинки відсутні. 26.04.2016р. відділом повторно надіслано доручення у Перший міський відділ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції для проведення перевірки майнового стану боржника. Щодо відсутності дій державного виконавця з приводу звернення до суду з подання про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України повідомлено, що у матеріалах виконавчого провадження, єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців інформація щодо дати народження (число, місяць, рік) керівника боржника ОСОБА_3 «Укрбудінвест» ОСОБА_4 відсутня. Дана інформація стягувачем не надана. Вищенаведені обставини унеможливлюють звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Крім того, 05.07.2016р. заступник директора Департаменту - начальник ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 звертався зі запитами №20-1.113/17 про направлення для виконання платіжних вимог в ПАТ «Кредобанк» та ПАТ КБ «Приватбанк».

Не погоджуючись з діями державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, стягувач в порядку ст.121-2 ГПК України, подав скаргу до суду. В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на неповноту вжиття державним виконавцем всіх заходів із примусового виконання рішення, ухилення від вчинення дій передбачених п.18 ч.3. ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням). Також свою позицію обґрунтовує порушенням вимог ч.2. ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, бездіяльністю державного виконавця в частині розгляду заяви стягувача про подання до суду клопотання про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника ТОВ «Укрбудінвест» за межі України. Вважає, що така бездіяльність державного виконавця є неправомірною та призвела до порушення прав скаржника. Свою позицію обґрунтовує порушенням державним виконавцем норм ч.2. та п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Стаття 55 Конституції України встановлює, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною 2 ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Правом, наданим ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач скористався та оскаржив дії старшого державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 при виконанні ВП 49555291 до начальника відділу, що вбачається з постанови від 16.05.2016р. заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5

Відповідно до ч.1. ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Зокрема, ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у самостійному порядку, регламентований Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Оскільки боржником у термін встановлений для самостійного виконання рішення наказ не виконано, доказів виконання рішення суду не надано, відтак, державним виконавцем вчинені дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ідеа Капітал оскаржується бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 в частині невиконання вимог п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та порушення вимог ч.2. ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», а саме залишення без розгляду (без належного реагування) заяви стягувача про звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України керівника боржника ТОВ «Укрбудінвест».

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання (ч.2. ст.11 вищевказаного Закону).

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Разом з тим, згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. Виходячи з положень зазначених Законів, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання рішення. Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 377-1 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка також визначає, що суб'єктом звернення до суду є державний виконавець.

Відповідно до вимог розділу XII п.12.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. № 512/5, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Подання повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г) прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. У поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ (п.12.1.2.).

Як випливає з вищенаведеного, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобовязань, тобто наявність лише самого зобовязання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Окрім того, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань має підтверджуватись сукупністю доказів, які визначає сам державний виконавець в межах відповідного виконавчого провадження з оцінкою відповідних доказів щодо ухилення від виконання зобовязання.

Суд звертає увагу скаржника, що Закон України «Про виконавче провадження» закріплює право державного виконавця та не покладає обовязку (не зобовязує) звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України.

Крім того, як вбачається з постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 16.05.2016р. ВП №49555291, у матеріалах виконавчого провадження, єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців інформація щодо дати народження (число, місяць, рік) керівника боржника ОСОБА_3 «Укрбудінвест» ОСОБА_4 відсутня і така інформація стягувачем не подавалась, що унеможливлює звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно п.23 Положення про базу даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", для забезпечення однозначної ідентифікації осіб перевірка інформації за Базою даних осіб здійснюється шляхом асоціативного пошуку за такими реквізитами: обов'язкові реквізити - "Громадянство", "Прізвище, ім'я особи", "Дата народження" (число, місяць та рік); за наявності інформації - "ОСОБА_2 документа" (для громадян України - паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, проїзний документ дитини, посвідчення особи моряка або посвідчення члена екіпажу; для іноземних громадян та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), "ОСОБА_4, номер документа".

Відтак, посилання скаржника на бездіяльність та неправомірні дії державного виконавця, неповноту та несвоєчасність вжиття дій з примусового виконання рішення спростовується матеріалами справи, оскільки державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (постановою від 04.12.2015р.), накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах (постановою від 23.12.2015р.), державний виконавець звертався з вимогами до керівника ОСОБА_3 «Укрбудінвест» ОСОБА_4 зявитися за викликом державного виконавця та надати відповідні документи (вимоги від 13.05.2016р. та 30.06.2016р.). Відтак, всі дії вчинені державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», правомірність таких дій встановлена також постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 16.05.2016р. ВП №49555291.

Крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація щодо дати народження (число, місяць, рік) керівника боржника ОСОБА_3 «Укрбудінвест» ОСОБА_4, що унеможливлює звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України в якому обовязково зазначається вказана інформація.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст. 32 ГПК України)

Згідно п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З матеріалів виконавчого провадження та поданих доказів не вбачається порушення вимог законодавства в діях державного виконавця, а скаржником не надано суду належних доказів в підтвердження заявлених у скарзі вимог.

Відтак, посилання скаржника щодо бездіяльності та протиправності дій державного виконавця є безпідставними та спростовуються положеннями чинного законодавства, а факт порушення державним виконавцем прав та інтересів скаржника не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ідеа Капітал» з урахуванням уточнення вимог скарги від 21.07.2016р. відмовити.

У звязку з наведеним вище та керуючись ст.ст.86, 115, 121-2 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ідеа Капітал» від 28.04.2016р. вих. №2016/04/28-1 (12.05.2016р. вх. №2555/16) з урахуванням уточнення від 21.07.2016р. - відмовити.

Суддя Мороз Н.В.