Постанова № 59193952, 20.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/542/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

24.03.2016 року позивач - ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, решта учасників процесу в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідно до договору банківського вкладу №Д-Ф/15/1024-036 "100 ПРОЦЕНТНИЙ РІЗДВЯНИЙ ДЕПОЗИТ" (акційний) від 16.02.2015 року публічне акціонерне товариство "АВАНТ-БАНК" прийняло від вкладника ОСОБА_4, на вкладний (депозитний) рахунок № 26359040009640 грошові кошти в сумі 48500 грн., у строк до 19 лютого 2016 року, процентна ставка - 25% річних, відповідно до договору банківського вкладу №Д-Ф/15/1024-163 "АВАНТ строковий+" від 26.08.2015 року публічне акціонерне товариство "АВАНТ-БАНК" прийняло від вкладника ОСОБА_4, на вкладний (депозитний) рахунок № 26358030009640 грошові кошти в сумі 89500 грн., у строк до 30 серпня 2016 року, процентна ставка - 28,9% річних.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №109 від 25.02.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №262 від 26.02.2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду ОСОБА_3 строком на 2 роки з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року.

01.03.2016 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті повідомлено про початок ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" і початок процедури виплати коштів за вкладами з 02.03.2016 року.

Згідно заяви позивача від 03.03.2016 року до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3, (одержана 09.03.2016 року), заявник просила включити її у список осіб для виплати депозитів ПАТ "АВАНТ-БАНК", проте відповіді нею не отримано.

Оскільки, у відповідача є обов'язок включити позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "АВАНТ-БАНК", від виконання якого відповідач ухиляється, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

За приписами частини 5 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Разом з тим згідно п. 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до договору (пп. 1.8 Договору).

Згідно з частиною 2 статті 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як слідує з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України №109 від 25 лютого 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 262 від 26 лютого 2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду ОСОБА_3 строком на 2 роки з 26 лютого 2016 року.

01 березня 2016 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті повідомлено про початок ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" і початок процедури виплати коштів за вкладами з 02 березня 2016 року.

Згідно з статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Отже, закон встановлює для банку конкретне обмеження виключно у вигляді заборони проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Згідно з статтею 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам та не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка, клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Отже, стаття 1067 ЦК України містить імперативну вказівку про те, що банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах та не має права відмовити у відкритті рахунка, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Банк при відкритті депозитних рахунків діяв у спосіб, передбачений законодавством України та банківськими правилами.

До того ж, згідно із частиною 2 статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Так, ПАТ "АВАНТ-БАНК" віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України №44 від 29 січня 2016 року, тоді як депозитні договори з позивачем були укладені 16.02.2015 року та 26.08.2015 року, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI правочин уже має бути вчинений неплатоспроможним банком.

Окрім того, постанова Правління Національного банку України №44 від 29 січня 2016 року стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для Національного банку України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду І інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання включити позивача і подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про вкладника ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024-163 від 26 серпня 2015 року з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року, з 12 серпня 2015 року набрав чинності пункт 4 частини 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого Фонд не відшкодовує кошти розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно пунктом 3 частини 1 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повязаними з банком особами є керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку.

ПАТ "АВАНТ-БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ від 29 січня 2016 року № 44.

Згідно з наказом ПАТ "АВАНТ-БАНК" від 19.05.2015 року чоловік позивачки 29 травня 2015 року звільнений з посади начальника відділення Хмельницького регіонального відділення ПАТ "АВАНТ-БАНК"

Колегією суддів встановлено, що спірні правочини укладені позивачем з банком 16.02.2015 року і 26.08.2015 року.

Таким чином, вже в період дії обмежень, встановлених пунктом 4 частини 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", 26 серпня 2015 року позивачем було укладено договір банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024/163.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для включення позивача до реєстру вкладників ПАТ "АВАНТ-БАНК" за договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024/163 від 26 серпня 2015 року у відповідача немає.

Однак, договір банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15-1024-036 від 16.02.2015 року було укладено до набрання чинності пункту 4 частини 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому вклад за цим договором підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору суд першої інстанції врахував не всі його обставини, тому висновки суду по суті справи не в повній мірі відповідають встановленим у ній обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити часткового з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Згідно з статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024-036 від 16 лютого 2015 року.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про вкладника ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024-036 від 16 лютого 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 липня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6