Ухвала суду № 59193944, 20.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/6086/15

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Агрофірма "Авіс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, ПАТ Агрофірма "Авіс" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Кам'янець-Подільській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2012 по 16 березня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 квітня 2015 року № 76/22-09-22-01/21332083.

У висновках акта перевірки зазначається, що позивачем порушені вимоги:

- п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. "а" п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.9 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. п. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 5 365 068 грн. та податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок у розмірі 622 365 грн.;

- п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п.168.4.1, 168.4.4, 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого позивачем не перераховано до відповідного бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 615 881, 58 грн. з суми доходів, отриманих фізичними особами за цивільно - правовими угодами та з доходів, виплачених за оренду паїв в розмірі 12 230,83 грн.

На підставі висновків акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:

- форми "Р" від 07 травня 2015 року №0017371703, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 772 909 грн. 69 коп. (з яких 615 881,58 грн. - за основним платежем та 157 028,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій);

- форми "Р" від 22 жовтня 2015 року №000147221, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість 935 594 грн. 00 коп. (з яких 1 364, 00 грн. - за основним платежем та 934 230,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями в частині, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Суд І інстанції частково задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що рішення податкового органу є частково протиправними.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2015 року найманими працівниками - фізичними особами на користь ПАТ Агрофірма "Авіс" виконувались роботи згідно із договорами цивільно-правового характеру, за якими підприємство виплачувало їм винагороду.

Згідно з пунктом 164.6 статті 164 ПК України при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Статтею 168 пунктом 168.4 підпунктами 168.4.1, 168.4.4, 168.4.7 ПК України передбачений порядок сплати (перерахування) податку до бюджету, відповідно до якої податок, утриманий з доходів платників податків, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач у вказаний період своєчасно здійснював нарахування, утримання та сплату до бюджету вказаного податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 615 881, 58 грн., що відповідачем не заперечується.

Однак, вказані суми податку були помилково перераховані позивачем на інший код платежу в межах однієї бюджетної класифікації.

Відповідно до частини 4 статті 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Згідно з частиною 5 статті 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відтак, посилання відповідача, що помилкове зазначення підприємством у платіжних дорученнях коду бюджетної класифікації, призначеного для податку на доходи фізичних осіб, що виплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, а не з доходів, які є іншим, ніж заробітна плата є достатньою підставою для висновку про несплату ПАТ "Агрофірма "ОСОБА_1" сум податку у визначений строк є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного суду України від 02 грудня 2015 року по справі №826/6059/13-а, від 16 червня 2015 року по справі №21-377а15 та від 14 травня 2014 року по справі №2а-17922/12/2670.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 07 травня 2015 №0017371703, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині визначення основного платежу в розмірі 615 881,58 грн. та штрафних санкцій в розмірі 153 970,40 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як встановлено з акту перевірки, податковим органом зроблений також висновок про не підтвердження позивачем реального характеру господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Пако Ван" (за липень 2012 року), ТОВ "Охоронна фірма "Глад" (за липень 2013 року) та ТОВ "Віта Лайн" (за жовтень 2013 року), що призвело до завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Судом встановлено, що між ПАТ Агрофірма "Авіс" та ТОВ "Пако Ван" був укладений договір поставки №ТОВ-000123 від 21 травня 2012 року.

Згідно із умовами вказаного договору ТОВ "Пако Ван" (постачальник) зобов'язується передати позивачу (покупець) у власність товар (стрічка скотч), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов договору, ТОВ "Пако Ван" здійснило поставку товару позивачу на загальну суму 46 536 грн. в т.ч. ПДВ - 2 756 грн., в кількості визначеній та погодженій сторонами договору. Відповідно до умов договору доставку товару проводив постачальник.

На підтвердження виконання угоди позивачем надані податкові накладні (№ 52 від 09 липня 2012 року, №147 від 24 липня 2012 року) та видаткові накладні (№ТОВ-00872 від 24 липня 2012 року, №ТОВ-00776 від 09 липня 2012 року).

Розрахунок між позивачем та ТОВ "Пако Ван" за придбаний товар проведений у безготівковій формі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Між позивачем та ТОВ "Охоронна фірма "Глад" був укладений договір про надання охоронних послуг №1999 від 06 квітня 2013 року, згідно із яким охоронне агентство зобов'язується надавати послуги по охороні об'єкту, що належить позивачу, а замовник - ПАТ Агрофірма "Авіс" зобов'язується щомісячно оплачувати надані послуги.

На виконання умов договору, ТОВ "Охоронна фірма "Глад" у липні 2013 року надало позивачу послуги з охорони території птахофабрики на загальну суму 195 125, 50 грн. в т.ч. ПДВ - 32 520,92 грн.

Підтвердженням надання вказаних послуг є акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №203 від 31 липня 2013 року, податкова накладна № 24 від 31 липня 2013 року.

Факт надання послуг охорони вказаним контрагентом підтверджується також тим, що охоронною фірмою вівся Журнал обліку автотранспорту по ввозу комбікормів, в якому відображено рух транспортних засобів, які завозили комбікорм на птахофабрику, у тому числі і протягом липня 2013 року.

На виконання господарських зобов'язань ПАТ Агрофірма "Авіс" здійснило оплату за надані охоронні послуги в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких є у матеріалах справи.

Між позивачем та ПАТ "Компанія "Райз" був укладений договір доручення на укладення договорів про надання транспортно - експедиційних послуг №О1-АВ-ЛОГ від 30 квітня 2013 року, метою якого є забезпечення виробничих та господарських потреб довірителя (позивача) у сфері отримання транспортних послуг, а повірений (ПАТ "Компанія "Райз") зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя укласти із суб'єктами господарювання договори про надання транспортно - експедиційних послуг.

Надалі, ПАТ "Компанія "Райз" уклала договір перевезення з ТОВ "Віта Лайн" від 30 квітня 2014 року, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок замовника організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу ПАТ Агрофірма "Авіс" по території України.

Факт перевезення продукції (яєць курячих) із складу ПАТ Агрофірма "Авіс" до ТОВ "АТБ Маркет" ( м. Дніпропетровськ) підтверджується товарно-транспортною накладною від 26 жовтня 2013 року, копія якої є у матеріалах справи, заявкою на перевезення товару, яка надавалась транспортній компанії.

На виконання умов зобов'язань ТОВ "Віта Лайн" було виписано податкову накладну №88 від 26 жовтня 2013 року, оплата за надані транспортно-експедиційні послуги підтверджується платіжним дорученням, копія якого є в матеріалах справи.

Згідно з п.п.198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами (пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Суд оцінює критично доводи апелянта щодо не підтвердження первинними документами реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ "Пако Ван" (за липень 2012 року), ТОВ "Охоронна фірма "Глад" (за липень 2013 року) та ТОВ "Віта Лайн" (за жовтень 2013 року).

Як зазначається у акті перевірки, за вказаними господарськими операціями позивач не надав будь - які первинні документи під час перевірки, крім копій податкових накладних.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, усі ці документи були додані до заперечення від 27 квітня 2015 року №929 до акту перевірки, а отже повинні були бути враховані під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні податковий орган посилається на акти про неможливість проведення зустрічної звірки вищезазначених контрагентів позивача, які складені іншими контролюючими органами, на обліках в яких знаходяться вказані підприємства, з причини відсутності їх за місцезнаходженням.

Суд приходить до висновку про те, що ці акти складені не у зв'язку та не під час проведення перевірки позивача, а задовго до неї та обґрунтовуються у першу чергу неможливістю проведення перевірок через відсутність платника за його місцезнаходженням у конкретний момент часу, а також тією обставиною, що зазначені контрагенти не відобразили у своїй звітності податкові зобов'язання за вказаними господарськими операціями.

У той же час, під час проведення перевірки відповідач не звертався до інших податкових органів з метою перевірки вищенаведеної інформації та проведення будь-яких зустрічних звірок.

Однак, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладений обов'язок перевіряти дотримання вимог податкового законодавства постачальниками товару в ланцюгу постачання.

Крім того, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Натомість, судом встановлений рух активів позивача під час здійснення вказаних господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Реальність господарських взаємовідносин підтверджується первинними документами, оформленими належним чином, тому в цій частині застосування штрафних санкцій, на думку суду, є протиправним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 липня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4