Ухвала суду № 59193873, 19.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р.Справа № 2а-1670/1272/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К. О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. по справі № 2а-1670/1272/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

02.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 №0000372302/32.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2013 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 №0000372302/32.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2016 року замінено в даній справі відповідача Кременчуцьку обєднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби її правонаступником Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області та скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2013 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у даній справі, а справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 12.05.2016 року задовольнив позов.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України; ст.ст. 9, 11, 69, 86, 159 КАС України.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 12.01.2012 року по 18.01.2012 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 11.01.2012 року №206/000206 та наказу від 11.01.2012 року №140 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні, вересні 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оскаржено.

За результатами перевірки складено акт від 25.01.2012 року №409/23-309/35713283, в якому вказано на порушення платником податків вимог п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 року на загальну суму 420 270 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за жовтень 2011 року на суму 662 506 грн.(т.1 а.с.23-39).

Позивачем було подано заперечення № 425/03-12 від 01.02.2012 року до Акту позапланової виїзної податкової перевірки від 25.01.2012 року №409/23-309/35713283, яке листом відповідача від 08.02.2012 року №5068/10/23-309 залишено без задоволення, а висновки Акту - без змін (т.1 а.с.15-22).

На підставі зазначених висновків акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 652293 грн. (т.1 а.с.8).

За твердженням відповідача, ТОВ "Єристівський ГЗК" не враховано результати попередньої виїзної планової перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011року, за результатами якої складено акт № 8791/23-309/35713283 від 28.12.2011 року та встановлені порушення по ПДВ, а саме:

- п.п.198.3, п.п.198.4, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за вересень 2011р. в розмірі 598 667 грн.

- п.п. 198.1, п.п.198.3, п.п.198.4, п.п 198.6, ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст.201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з 01.01.2010р. по 30.09.2011р. встановлено його завищення всього за вересень 2011р. в сумі 484 109 грн. (завищено відємне значення: за серпень 2011р. на суму ПДВ 420 270 грн., за січень 2011р. на суму ПДВ 63 839 грн.).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" звернулося до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3. вказаної статті при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналізуючи вказані вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення господарської діяльності має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим у платника податку виникає право на включення до складу податкового кредиту сум за наслідком здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, за результатами фінансово-господарських операцій з ПП "Укрспецсервіс-Нова" позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму 912 461 грн., а саме: серпень 2011 року - 420 270 грн., вересень 2011 року - 438 565 грн.

Так, між ПП "Укрспецсервіс-Нова" (Підрядник) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (Замовник) укладено договори підряду (від 15.12.2010 року 459/2/12-10/06, від 29.07.2011 року № 282/50110, від 23.08.2011 року за № 314/50110), за умовами яких ПП Укрспецсервіс-Нова (Підрядник) зобов'язується виконати (Замовнику) роботи по обєкту ТОВ "Єристівський ГЗК", а саме: розробку, навантаження, перевезення порожньої породи на автосамоскидах ( т.2 а.с. 199-203, 252-259).

На виконання умов вищевказаних угод позивачу його контрагентом виписано податкові накладні, рахунки-фактури, сторонами складено акти про виконані роботи ( т.2 а.с. 204-207, 211-222, 260, 263-266).

Розрахунок за отримані роботи здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 208-210, 261-262).

З метою виконання обсягів робіт, визначених договорами підряду з ТОВ "Єристівський ГЗК", ПП "Укрспецсервіс-Нова" укладалися договори з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПП "Інвестшляхбуд-5" на надання послуг автотранспортом та навантажувальною технікою, згідно яких для здійснення робіт були задіяні екскаватори, автосамоскиди та автонавантажувач, експлуатація зазначеного транспорту здійснювалась персоналом субпідрядників за змінним графіком роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт, накладними тощо (т.2 а.с. 229-250).

Також ТОВ "Єристівський ГЗК" віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2011 року суму ПДВ 160 102 грн. по взаємовідносинах із ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ".

16.12.2009 року між позивачем (замовник) та ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" (виконавець) укладено контракт про сервісне обслуговування № SR-KR 16-12-2009, за умовами якого Замовник замовляє і оплачує, а Виконавець бере на себе зобовязання надати послуги з сервісного обслуговування устаткування Замовника, з додатковими угодами, які є невідємною частиною контракту (т. 3 а.с. 1-51).

На виконання умов договору, ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" виписано позивачу податкову накладну від 27.09.2011 року № 396/001 на загальну суму 960610 грн. 24 коп., в т.ч. ПДВ - 160102 грн. та складено акт виконаних робіт від 27.09.2011року № KRRN0005123, згідно якого сторони претензій один до одного не мають (т. 3 а.с. 53-56).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права на включення до складу податкового кредиту за вересень 2011 року суми ПДВ 160102 грн. по вказаній податковій накладній на підставі тієї обставини, що така податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовуються наступним.

Згідно листа Державної податкової служби України від 10.04.2012 року № 5317/5/10-1516/1559 за даними Єдиного реєстру податкових накладних на шлюз прийому звітності ДПС України ТОВ ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" надійшла та зареєстрована податкова накладна від 27.09.2011 року № 396/001, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За даними квитанції №1, на шлюз прийому звітності ДПС України від ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна" надійшла та зареєстрована податкова накладна № 396/001 з датою виписки 27.09.2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 60, т. 3 а.с.139-140).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в межах вказаних даних податкова накладна, надана ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна" та на підставі якої позивач формував податковий кредит, не відрізняється від даних ЄРПН. Крім цього, інформація яка вказана у податковій накладній повністю збігається з інформацією, яка наявна у первинних документах.

Отже, твердження відповідача про незареєстрованість податкової накладної від 27.09.2011 року № 396/001 у ЄРПН не відповідає дійсності.

Згідно вищезазначених податкових накладних, виписаних ПП "Укрспецсервіс-Нова" та ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також враховано при визначені суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Крім того, судовими рішеннями, що набрали законної сили, надано оцінку доводам відповідача щодо правомірність формування позивачем від'ємного значення сум ПДВ у червні - серпні 2010 року та вересні 2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вказані вище договори були складені з метою їх реального виконання, позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000372302/32 від 13 лютого 2012 року прийнято відповідачем на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. по справі № 2а-1670/1272/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2016 р.