Ухвала суду № 59193870, 20.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7158/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Апсорос» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митних декларацій,-

В С Т А Н О В И Л А :

22.12.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Апсорос» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митних декларацій, складених у період з 19.102015р. по 24.11.2015р., посилаючись на те, що митний орган за наявності повного пакетуу документів для митного оформлення товару за основним методом протиправно відмовив в такому оформленні.

Відповідач заперечував проти позову, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, проте, декларант повідомив митницю, що не може надати додаткові документи. Відповідач зазначив, що, оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей. Відповідач зазначив, що у звязку з неможливістю застосування перших п'яти методів митної вартості, визначених у МК України, ним були прийняті рішення про застосування резервного методу визначення митної вартості товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016р. позов задоволений в повному обсязі.

Визнані протиправними та скасовані рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000034/2 від 19.10.2015 року, №500040403/2015/000035/2 від 20.10.2015 року, №500040403/2015/000044/1 від 24.10.2015 року, №500040403/2015/000061/1 від 27.10.2015 року, №500040403/2015/000065/1 від 01.11.2015 року, №500040403/2015/000070/2 від 02.11.2015 року, №00040403/2015/000076/2 від 06.11.2015 року, №500040403/2015/000081/2 від 10.11.2015 року, №500040403/2015/000083/2 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/000091/2 від 24.11.2015 року.

Визнані протиправними та скасовані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 500040403/2015/00040 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20.10.2015року, № 500040403/2015/00051 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27.10.2015року, № 500040403/2015/00070 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/00075 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/00081 від 06.11.2015року, № 500040403/2015/00086 від 10.11.2015року, №500040403/2015/00088 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24.11.2015року Одеської митниці ДФС.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

30.09.2015 року між фірмою АСНІ 2015 LTD (Грузія, Продавець) та ТОВ Апсорос (Покупець) укладений контракт № 30/09/2015, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар в кількості, зазначеній у специфікаціях, що є невідємною частиною цього контракту, на умовах СІF Іллічівськ, Україна. Найменування, ціна та кількість товару зазначається в інвойсах.

На виконання вимог зазначеного контракту на імя ТОВ Апсорос надійшов товар: хурма свіжа (код товару 08107000); фейхоа (код товару 08109075).

З метою декларування вказаного товару позивач подав до Одеської митниці ДФС митні декларації за № 500040403/2015/005201 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/005217 від 20.10.2015 року, № 500040403/2015/005383 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/005467 від 27.10.2015 року, № 500040403/2015/005568 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/005611 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/005728 від 06.11.2015 року, № 500040403/2015/005799 від 10.11.2015 року, № 500040403/2015/005889 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/006152 від 24.11.2015 року.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару по кожній митній декларації позивачем були подані наступні документи: міжнародні автомобільні накладні (CMR), вантажні відомості, розрахунки (калькуляції), рахунки-фактури (інвойси), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, договори про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товарів, інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю, сертифікати про походження товару форми СТ-1, акти експертизи, копії митних декларацій країни відправлення та інші документи, перелічені в графі 44 МД.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: в повній калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару, виданої Торгово-промисловою палатою ОСОБА_2 Грузії № 01-17/85 від 09.10.2015 року, визначено питому вагу вартості дерев'яної тари на один кілограм вартості товару № 1 (хурма свіжа) з числовою помилкою, а саме: зазначено 0,062 дол. США., фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; у калькуляції зазначено, що пластмасова тара (ящики) мають ємкість 6 кг кожний, але згідно СMR від 24.10.2015 року № 8 та № 10 ємкість одного ящика складає 7,5 кг; калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа) відсутня; в наданому до МД пакеті документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються; в зовнішньоекономічному договорі зазначено про можливий розрахунок за товар із третіми особами, але доказів сплати за товар третіми особами ТОВ "Апсорос" не надано.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобовязано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару № 2.

Декларант повідомив відповідача, що не може надати витребувані документи.

З огляду на неподання позивачем додаткових документів, витребуваних відповідачем, на підставі ч.1 ст.55 МК України, останнім було здійснено коригування митної вартості заявленого товару та визначено її за другорядними методами (за ціною з подібними та ідентичними товарами та резервним) до: товар № 1 0,80 дол. США за кг нетто; товар № 2 1,0 дол. США за кг нетто, про що прийняті відповідні рішення № 500040403/2015/000034/2 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/000035/2 від 20.10.2015 року, № 500040403/2015/000044/1 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/000061/1 від 27.10.2015 року, № 500040403/2015/000065/1 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/000070/2 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/000076/2 від 06.11.2015 року, № 500040403/2015/000081/2 від 10.11.2015 року, № 500040403/2015/000083/2 від 14.11.2015 року, 500040403/2015/000091/2 від 24.11.2015 року.

На підставі зазначених рішень про коригування митної вартості товару відповідачем було винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00040 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20.10.2015року, № 500040403/2015/00051 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27.10.2015року, № 500040403/2015/00070 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/00075 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/00081 від 06.11.2015року, № 500040403/2015/00086 від 10.11.2015року, №500040403/2015/00088 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24.11.2015 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з не наведення у рішеннях про коригуванні митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товари, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, в звязку з чим витребування митницею додаткових документів свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 вищезазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу ст. 53 МК вбачається, що МК передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-IV Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів, були надані відповідачу.

Відповідач витребував додаткові документи, посилаючись в електронних повідомленнях митниці на наступне: в повній калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару, виданої Торгово-промисловою палатою ОСОБА_2 Грузії № 01-17/85 від 09.10.2015 року, визначено питому вагу вартості дерев'яної тари на один кілограм вартості товару № 1 (хурма свіжа) з числовою помилкою, а саме: зазначено 0,062 дол. США., фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; у калькуляції зазначено, що пластмасова тара (ящики) мають ємкість 6 кг кожний, але згідно СMR від 24.10.2015 року № 8 та № 10 ємкість одного ящика складає 7,5 кг; калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа) відсутня; в наданому до МД пакеті документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються; в зовнішньоекономічному договорі можливий розрахунок за товар із третіми особами.

Проте, вказані обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження позивачем митної вартості заявленого ним до декларування товару.

Судова колегія погоджується з доводами позивача, які суд першої інстанції вважав цілком обґрунтованими, що лист-довідка спеціалізованої експертної організації країни відправлення про вартість товару носить характер виключно довідкової інформації, і не є документом, зазначеним у ч.2 ст.53 МК України, тобто не є документом, що підлягає одночасній подачі з митною декларацією на підтвердження митної вартості товарів, відтак, жодним чином неможливо вважати розбіжністю у документах, зазначених у ч.2 ст.53 МК України і відповідно вважати як підставу для не визнання заявленої митної вартості товарів та пред'явлення вимоги щодо надання додаткових документів, виявлення якихось невідповідностей у листі-довідці (т.з. калькуляції) Торгово-промислової палати ОСОБА_2 Грузії від 09.10.2015 року № 01-17/85.

Посилання митного органу, як на підставу для не визнання заявленої позивачем митної вартості товарів на відсутність калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа), суд вважає, також, безпідставними, оскільки згідно ст. 53 МК України калькуляція не є документом, який повинен подаватись декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів одночасно з митною декларацією.

Що стосується посилань митниці на відсутність, в пакеті поданих документів, документів про витрати на страхування товарів, що імпортуються, слід зазначити, що згідно контракту від 30.09.2015 року за № 30/09/2015 поставка товарів здійснюється на умовах СІР Іллічівськ, Україна, що означає, що продавець виконав поставку, коли товар занурений на транспортний засіб відвантаження, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки товару при перевезенні.

З наданих позивачем до митного оформлення документів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що ціна товару, визначена позивачем в поданих МД у розмірі 0,44 дол. США кг за нетто, цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у комерційних інвойсах № 1 від 15.10.2015 року, № 2 від 17.10.2015 року, № 3 від 21.10.2015 року, № 4 від 24.10.2015 року, № 5 від 28.10.2015 року, № 6 від 31.10.2015 року, № 7 від 03.11.2015 року, № 8 від 07.11.2015 року, № 9 від 11.11.2015 року, № 10 від 21.11.2015 року, а також відповідає даним митної декларації іноземної країни, що була представлена до митного оформлення.

Жодних зауважень щодо вказаних документів та саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару у митного органу не виникло.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, наслідки від ненадання декларантом додаткових документів у вигляді відмови у митному оформленні товарів можуть бути застосовані, якщо вимога про надання додаткових документів дійсно мала під собою підстави.

Враховуючи, що у відповідача не було обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, та висновки митниці про зворотне ґрунтувалися лише на аналізі додаткового документу (калькуляції), який не є обов'язковим для подання до митної декларації, оскаржувані рішення митного органу вірно визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані.

Крім того, оцінюючи рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митних декларацій як незаконні, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст.57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до п.6 ст.55 МК України на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Слід врахувати, що відповідно до ч.7 ст.59 та ч.7 ст.60 МК України, у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Як зазначає відповідач у запереченнях на позов, за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим: хурма - 0,80 дол. США за кг нетто (рішення про коригування митної вартості від 08.10.2015р. № 100000011/2015/000150/2, митна декларація від 09.10.2015р. № 100250002/2015/059771), товар фейхоа - 1,0 дол. США за кг нетто (митні декларації від 15.10.2014р. №500040403/2014\006436, №500040403/2014/006444, від 18.10.2015р. № 500040403/2014/006535).

Разом з тим, витяг з ЄАІС, наданий до заперечень, щодо наявності іншої вартості подібних товарів містить широкий діапазон цін за одиницю вартості товару "хурма" - від 0,37 до 0,80 дол. США за кг нетто, товару "фейхоа" від 0,50 до 1 дол. США за кг нетто (т.2 а.с.150-197).

Згідно поданих позивачем документів для митного оформлення товару, вартість хурми складає - 0,44 дол. США за кг нетто, вартість фейхоа - 0,44 дол. США за кг нетто (т.1 а.с.37).

Таким чином, якщо б митниця здійснила коригування митної вартості товару за ціною подібних або аналогічних товарів, то митна вартість хурми, мала б бути меншої, ніж визначено умовами контракту.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано обґрунтованих пояснень неможливості застосування другорядного методу за ціною договору щодо подібних або ідентичних товарів у рішеннях про коригування митної вартості, незважаючи на те, що кожне рішення містить дані ЄАІС про рівень вартості на подібний або аналогічний товар, та визначення ціни товару лише за резервним методом. Як вбачається з рішень, надісланих митницею позивачу, будь-яких консультацій, в т.ч. письмових, щодо визначення митної вартості товару митницею не проводилось.

Аналіз наведених обставин дає додаткових підстав для висновку, що митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України, без достатніх підстав здійснив митне оформлення товарів за резервним методом обчислення митної вартості, в звязку з чим оскаржені позивачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митних декларацій правомірно визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

ГоловуючийН.В.Вербицька

СуддяО.В.Джабурія

СуддяА.В.Крусян