Ухвала суду № 59193759, 12.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4069/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

ОСОБА_1

в звязку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд), уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2, третя особа ПАТ "Банк "Київська Русь" про:

-визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

-зобов'язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

-зобов'язання Фонду включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що його за відсутністю правових підстав не включено до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок.

Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 та ПАТ "Банк "Київська Русь" зазначили, що в процесі перевірки правочину з перерахування коштів в сумі 192 300 грн. з особового рахунку №26008165726001, який відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" та належить ТОВ "Каскадмонтажстрой" на особовий рахунок №2620572374001, який відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" та належить ОСОБА_3 визнано нікчемним, отже ,позивач не може бути внесений до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В апеляційній скарзі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

19 березня 2015 року між позивачем ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Київська Русь" було укладено договір банківського рахунку №26435-46 в національній валюти, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу поточний рахунок №2620572374001 та зобовязався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

В день відкриття на рахунок позивача було перераховано 192 300 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку від 19 березня 2015 року, виданою 02 квітня 2015 року.

Постановою Правління Національного банку України №190 від 19 березня 2015 року ПАТ "Банк "Київська Русь" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким з запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку.

05 серпня 2015 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" із заявою, у якій просив здійснити виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, але відповідачем необхідних заходів реагування вжито не було.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день укладення позивачем банківського договору по даній справі та зарахування коштів на рахунок позивача, посадові особи банку зберігали свої повноваження.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 1058 ЦК України, п.3 ч.1 ст. 2, ч.ч.1, 2, ст. 26, ст. 27, ч.ч.1, 2 ст. 28, ч.1 ст. 44, ст.ст. 46, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ч.1 ст. 73, ч.3 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.п.3, 4 розділу ІІІ, п.п.2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, п.п.12.1, 12.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого Постановою Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346.

Правовідносини, повязані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, регулюються, зокрема, ЦК України та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу).

Вкладом, відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником, відповідно до п.4 цієї статті, є фізична особа (крім фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно ч.1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

В силу вимог ч.2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок, відповідно до якого вкладнику відшкодовується гарантована суми коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру.

Водночас, у розумінні положень ЦК України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач вважається вкладником за договором банківського вкладу.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами встановлений ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, у відповідності до ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Частиною 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.п.3, 4 розділу ІІІ, п.п.2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Враховуючи факт відсутності рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 про нікчемність договору банківського вкладу №26435-46 у національній валюті, укладеного 19 березня 2015 року, а також той факт, що позивач є вкладником ПАТ "Банк "Київська Русь" на суму 192 300 грн. у розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", остання повинна бути включена до переліку вкладників.

Не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів, порушує її право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду при прийняті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази, судова колегія вважає, що оскільки позивач, ОСОБА_3, є вкладником коштів в ПАТ "Банк "Київська Русь", то відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вона мала б бути включена уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 до переліку вкладників "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.

При цьому, передбачених ч.4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", підстав, за наявності яких Фонд може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, у ході розгляду справи не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, на вкладний рахунок в ПАТ "Банк "Київська Русь" грошові кошти були зараховані до запровадження тимчасової адміністрації банку. Водночас, уповноваженою особою Фонду не надано доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились або були внесені з порушенням існуючого законодавства.

В той же час, згідно ч.1 ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до ст. 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Відповідно до ч.3 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Згідно з п.п.12.1, 12.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого Постановою Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346, Національний банк приймає рішення про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з критеріїв, передбачених ч.1 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Національний банк інформує про прийняте ним рішення про віднесення до категорії проблемних з дотриманням вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань захисту банківської таємниці: банк та Фонд гарантування; філію іноземного банку та іноземний банк.

Таким чином, віднесення банку до категорії проблемних є одним із передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність" заходів впливу до банку, рішення про застосування якого є банківською таємницею, відтак, судова колегія приходить до висновку, що позивач не знав і не міг знати про таке рішення Національного банку України. Застосування такого заходу впливу стосується лише банку і позивач, як вкладник такого банку, не може нести відповідальність за укладення договору після того, як такий захід впливу до банку вже було застосовано.

Крім того, як вбачається із п.2 резолютивної частини рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19 березня 2015 року, тимчасову адміністрацію в банку було запроваджено з наступного дня - з 20 березня 2015 року. У п.4 резолютивної частини цього рішення прямо зазначено, що уповноважена особа банку ОСОБА_2 приступає до виконання обовязків з 20 березня 2015 року.

Таким чином, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 не доведено наявність правових підстав для невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

До того ж, відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України", зазначив, що "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи повязана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

Укладаючи з банком договір банківського вкладу та перераховуючи гроші на рахунок, позивач дійсно мав "законне сподівання" на можливість повернення банківського вкладу або його відшкодування у певних випадках та розмірах за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.