Постанова № 59193696, 20.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/795/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

ОСОБА_1

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016р. по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016р. ПП «АГРОС-ЮГ» звернулось в суд із позовом до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 12.10.2015р. про розірвання договору про визнання електронних документів від 20.08.2015р. №1 (реєстраційний номер №9175474601) в односторонньому порядку;

- визнати протиправними дії Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.08.2015р. №1 (реєстраційний номер №9175474601), укладеного між Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ»;

- зобовязати Роздільнянську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 20.08.2015р. № 1 (реєстраційний номер №9175474601), укладеного між Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ»;

- визнати протиправною відмову Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015р. з додатками, а податкову декларацію з податку на додану вартість вересень 2015р. вважати такою що подана Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ» 20.10.2015р.;

- визнати протиправною відмову Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015р. з додатками, а податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015р. вважати такою, що подана Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ» 17.11.2015р.;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно розірвав в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів, укладений між позивачем та відповідачем. У звязку з протиправним розірванням Відповідачем договору в односторонньому порядку позивач не зміг подати податкову звітність, а саме податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015р. та податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015р., податкова звітність не була прийнята, так як не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Позивач зазначив, що така відмова відповідача у прийнятті податкової звітності є протиправною, а податкові декларації мають вважатися такими, що подані вчасно, відтак позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи - ПП «Агрос-Юг» за адресою місця реєстрації, у звязку з чим розірвання договору від 20.08.2015р. №1 про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку було вчинено в межах правового поля.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки судом першої інстанції невірно застосовані норми права та порушенні норми процесуального права, та не надано належну оцінку доказам, які додані до матеріалів справи.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що 20.08.2015р. між ПП «АГРОС-ЮГ» та Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області укладено договір про визнання електронних документів № 1.

На виконання п.1 вимог цього Договору, ПП «АГРОС-ЮГ» направляло на адресу Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2015р. з додатками, проте отримало відмову у прийнятті вище зазначених декларацій з посиланням на не укладення договору про визнання електронних документів.

Не погоджуючись з рішенням та діями Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, щодо розірвання договору про визнання електронних документів та відмови у прийнятті податкової звітності в електронному вигляді, позивач звернувся в суд із даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність рішення та дій Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, щодо розірвання договору про визнання електронних документів та відмови у прийнятті податкової звітності в електронному вигляді судова колегія виходить з наступного.

Згідно з п.46.1 ст. 46ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом «в» п.49.3 ст. 49ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, в тому числі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008р. за №320/15011 (надалі - Інструкція №233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Згідно п.1 Інструкції №233 податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

За приписами п.5 розділу ІІІ Інструкції №233 платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці (п.5.1 Інструкції №233);

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді (п.5.2 Інструкції №233);

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) (п.5.3 Інструкції №233);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії (п.5.4 Інструкції №233);

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (п.5.5 Інструкції №233).

Наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10 квітня 2008р. затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів.

У відповідності до розділу 6 цього Примірного договору останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.08.2015р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 жовтня 2015р. та 17 листопада 2015р. ПП «АГРОС-ЮГ» засобами електронного звязку направлялися до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди за вересень та жовтень 2015р.

Вказані документи доставлені до ДФС України, проте не прийняті, з посиланням на те, що ПП «АГРОС-ЮГ» не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дію Договору №1 від 20.08.2015р. про визнання електронної звітності припинено Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в односторонньому порядку з підстав відсутності юридичної особи за місцезнаходженням.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з договору про визнання електронних документів цей договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

У відповідності до умов примірного договору про визнання електронних документів, у спірних відносинах такими випадками можуть бути лише ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до п.45.2 ст.45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст.16, ч. 1, 3 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним належним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23.02.2016р. місцезнаходженням юридичної особи ПП «АГРОС-ЮГ» є адреса: 67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, БОСАДРЕСА_1.

З огляду на викладене, судова колегія вважає необґрунтованими посилання податкового органу, як на підставу для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, оскільки зміна місця реєстрації юридичної особи та відсутність юридичної особи за зареєстрованою адресою є різними за змістом поняттями.

Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не є зміною місця реєстрації, оскільки зміна місця реєстрації юридичної особи підтверджуються лише внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису, який в даному випадку відсутній.

На думку судової колегії, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності розірвання відповідачем в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №1 укладеного з позивачем 20.08.2015р.

Судова колегія зазначає, що відповідно до п.49.8 ст.49ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У свою чергу, згідно з п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4 ст.48 ПК України).

Приписами п.49.9 ст.49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За приписами п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав, не передбачених приписами ПК України, заборонена.

Як зазначалось вище, підставою для неприйняття податкової декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2015р. слугувало твердження відповідача про не укладення договору про визнання електронної звітності.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що відповідачем безпідставно було розірвано договір про визнання електронних документів № 1 від 20.08.2015р., укладеного з ПП «АГРОС-ЮГ».

Зауваження з приводу заповнення податкових декларацій за вересень, жовтень 2015р., зокрема, відсутність реквізитів, передбачених пунктами 49.7, 49.8 статті 49 ПК України, у відповідача були відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для неприйняття відповідачем вищезазначеної податкової звітності ПП «АГРОС-ЮГ».

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень, правомірності своїх дій у спірних відносинах належним чином не довів.

Однак, вищезазначене не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних відносинах щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів, укладеного із ПП «АГРОС-ЮГ», неприйняття податкової декларації позивача з ПДВ за вересень, жовтень 2015р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, податкові декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2015р., необхідно вважати такими, що подані у день їх фактичного отримання органом державної податкової служби.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на встановлені судовою колегією обставини у справі, не надав їм належної оцінки, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.08.2015р. №1 (реєстраційний номер №9175474601), укладеного між Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ».

Визнати протиправним та скасувати рішення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 12.10.2015р. про розірвання договору про визнання електронних документів від 20.08.2015р. №1 (реєстраційний номер №9175474601) в односторонньому порядку;

Зобовязати Роздільнянську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 20.08.2015р. №1 (реєстраційний номер №9175474601), укладеного між Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ»;

Визнати протиправною відмову Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015р. з додатками, а податкову декларацію з податку на додану вартість вересень 2015р. вважати такою що подана Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ» 20.10.2015р.

Визнати протиправною відмову Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015р. з додатками, а податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015р. вважати такою, що подана Приватним підприємством «АГРОС-ЮГ» 17.11.2015р.;

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.07.2016р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

ОСОБА_1