Постанова № 59193622, 20.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/707/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, Робочої групи Одеського регіонального центру про визнання протиправним та скасування наказу № 1185к від 14 грудня 2015 року, визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, Робочої групи Одеського регіонального центру, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України № 1185к від 14 грудня 2015 року про звільнення радника юстиції ОСОБА_2 з посади прокурора Київського району м. Одеси Одеської області та з органів прокуратури з 14 грудня 2015 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частина 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України) в частині звільнення з органів прокуратури;

- визнати протиправною бездіяльність Робочої групи Одеського регіонального центру щодо не включення ОСОБА_2 у рейтинговий список кандидатів на заміщення посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1;

- визнати протиправним рішення Робочої групи Одеського регіонального центру про відмову врахувати результати тестування ОСОБА_2 при формуванні рейтингового списку кандидатів і призначенні на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1;

- визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Одеської області щодо не призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області;

- включити ОСОБА_2 у рейтинговий список кандидатів на призначення на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1;

- поновити радника юстиції ОСОБА_2 на роботі в органах прокуратури шляхом призначення на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області, як такого, що успішно пройшов тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури;

- змінити запис про звільнення у трудовій книжці ОСОБА_2, вчинений на підставі наказу Генеральної прокурору України № 1185к від 14.12.2015 року, шляхом скасування запису про звільнення з органів прокуратури;

- стягнути з прокуратури Одеської області середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 14.12.2015 року по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року задоволено клопотання представника позивача про відкликання адміністративного позову в частині позовних вимог щодо поновлення радника юстиції ОСОБА_2 на роботі в органах прокуратури шляхом призначення на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області, як такого, що успішно пройшов тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та адміністративний позов ОСОБА_2 у цій частині залишено без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року заявлений адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 1185к від 14 грудня 2015 року про звільнення радника юстиції ОСОБА_2 з посади прокурора Київського району м. Одеси Одеської області та з органів прокуратури з 14 грудня 2015 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частина 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України) в частині звільнення з органів прокуратури. Зобовязано Робочу групу Одеського регіонального центру включити ОСОБА_2 у рейтинговий список кандидатів на призначення на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 з результатом тестування 116 балів. Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.12.2015 року по 04.04.2016 року у розмірі 50746,85 грн. без врахування обовязкових платежів. Зобовязано Прокуратуру Одеської області внести до трудової книжки ОСОБА_2 запис про його поновлення в органах прокуратури. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачі - Генеральна прокуратура України, Прокуратура Одеської області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з жовтня 2001 року позивач ОСОБА_2 працює в органах прокуратури України.

Наказом Генерального прокурора України № 1266к від 04 вересня 2014 року радника юстиції ОСОБА_2 призначено прокурором Київського району м. Одеси Одеської області строком на 5 років.

10 грудня 2015 року заступником Генерального прокурора України прокурором Одеської області Сакварелідзе Д.Г. внесено Генеральному прокурору України державному раднику юстиції 2 класу ОСОБА_3 подання (№11-4945вих-15) про звільнення радника юстиції ОСОБА_2 з посади прокурора Київського району міста Одеси Одеської області у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру») з 14 грудня 2015 року.

Подання внесено на виконання вимог пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» та наказу Генерального прокурора України від 23 вересня 2015 року №87ш щодо утворення з 15 грудня 2015 року Одеської місцевої прокуратури № 1 та припинення діяльності шляхом реорганізації прокуратури Київського району міста Одеси.

Наказом Генерального прокурора України № 1185к від 14 грудня 2015 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, підпункту 4 пункту 5 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» радника юстиції ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора Київського району м. Одеси Одеської області та з органів прокуратури з 14 грудня 2015 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України).

Вказані обставини, а саме звільнення позивача з посади прокурора Київського району м. Одеси Одеської області та з органів прокуратури стали підставою його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній частково задовольняючи заявлені позивачем вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 1, 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім, зокрема, Розділу XIII цього Закону, який набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування та статті 12 і Додатку до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

З 15 грудня 2015 року втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 року в частині статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур.

Згідно із ст. 7, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року систему прокуратури України становлять Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, військові прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Перелік та територіальна юрисдикція місцевих прокуратур визначається в Додатку до цього Закону.

Додатком до Закону України «Про прокуратуру» визначено перелік і територіальну юрисдикцію місцевих та військових прокуратур, зокрема, в розділі «Одеська область» серед місцевих прокуратур визначено: Одеську місцеву прокуратуру № 1 (Київський район міста Одеси), Одеську місцеву прокуратуру № 2 (Малиновський район міста Одеси), Одеську місцеву прокуратуру № 3 (Приморський район міста Одеси), Одеську місцеву прокуратуру № 4 (Суворовський район міста Одеси).

Положеннями п. 1-1 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Відповідно до п.п. «в» пп. 1, 2 ст. 5-1 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України. Призначення на адміністративні посади здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України.

Таким чином, з 15.12.2015 року міські, районні, районні у містах та міжрайонні прокуратури, у тому числі, і прокуратура Київського району м. Одеси ліквідується та утворюються місцеві прокуратури згідно Додатку до Закону України «Про прокуратуру», а прокурорами вказаних прокуратур призначаються особи відповідно до п. 5-1 вказаного Закону.

Наказом Генерального прокурора України № 98 від 20.07.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.07.2015 року за № 929/27374, затверджені «Порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників» та «Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури».

Таким чином, чинним законодавством України встановлено умови, зокрема, подальшого зайняття працівником прокуратури посади в органі місцевої прокуратури, яка буде сформована 15.12.2015 року шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій він працює.

Фактично умови подальшого зайняття посади в органі місцевої прокуратури реалізуються цим працівником на конкурсних засадах, за результатами успішного тестування, прийняття участі у чотирирівневому відкритому конкурсі на зайняття адміністративних посад у місцевих прокуратурах та успішного його проходження.

У зв'язку з вказаним, 25.09.2015 року, у відповідності зі ст.49-2 КЗпП України і п. 5-1 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру», позивач був ознайомлений з попередженням про звільнення у зв'язку із ліквідацією органу прокуратури (п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру») у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14.12.2015 року.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем в заявленому адміністративному позові, позивач подав документи та прийняв участь в конкурсі на заміщення адміністративних посад в Одеській місцевій прокуратурі № 1 та потрапив до рейтингового списку під номером 17 з підсумковим балом 116 за результатами тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності, проте, цих балів не вистачило для проходження інших рівнів конкурсу.

В свою чергу, як також встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем в заявленому адміністративному позові, позивач заяву для участі в тестуванні на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 не подавав, участь, з цих підстав, у цьому тестуванні не приймав.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Згідно з ст. 60 вказаного Закону прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо: прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п'ятнадцяти днів; в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення; прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.

Таким чином, враховуючи, що: 1) з 15.12.2015 року міські, районні, районні у містах та міжрайонні прокуратури, у тому числі, і прокуратура Київського району м. Одеси ліквідується та утворюються місцеві прокуратури згідно Додатку до Закону України «Про прокуратуру», а прокурорами вказаних прокуратур призначаються особи відповідно до п. 5-1 вказаного Закону; 2) позивач попереджений про заплановане звільнення; 3) позивач не пройшов успішно тестування на адміністративну посаду в місцевій прокуратурі та не отримав рекомендацію конкурсної Комісії; 4) своїм правом на участь у конкурсі на зайняття посади прокурора в місцевій прокуратурі не скористався; 5) умови подальшого перебування на посаді не додержав, колегія суддів вважає, що у відповідача були всі підстави, передбачені п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, для звільнення позивача із займаної посади, у звязку із чим оскаржуваний наказ видано правомірно та обставин, за яких наказ підлягав би скасуванню не вбачається.

Посилання позивача та суду першої інстанції на протиправність дій Робочої групи Одеського регіонального центру щодо не внесення показників позивача за результатами проведеного конкурсу на заняття адміністративної посади Одеської місцевої прокуратури № 1 до рейтингового списку кандидатів на посади прокурорів цієї ж прокуратури колегія суддів вважає безпідставними, оскільки нормами Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури не передбачена можливість робочої групи регіонального центру самостійно, при оформленні рейтингового списку прокурорів місцевої прокуратури, враховувати результати тестування осіб, які приймали участь у конкурсі на заміщення адміністративних посад, вносити зміни до затвердженого рейтингового списку, переглядати його, тощо.

Робочою групою Одеського регіонального центру за результатами тестування сформований рейтинговий список Одеської місцевої прокуратури № 1 та направлений до прокуратури Одеської області, до якого позивач правомірно не включений з підстав не прийняття в тестуванні участі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції та позивач не вірно трактують положення п. 5.11 Порядку проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників та п. 1.5 Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, оскільки, в даному випадку, враховуючи звільнення позивача до 15 грудня 2015 року, він може розраховувати на включення результатів тестування під час тестування на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур, які не працюють на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» після закінчення тестування та призначення осіб, які працюють в органах прокуратури на день набрання чинності цим Законом, у разі наявності вакансій.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано прийняті до уваги доводи позивача про порушення відповідачем при його звільненні правил, закріплених в ст.ст. 40, 42, 49-1 КЗпП України, а також дотримання гарантій працівника на подальше перебування на роботі, оскільки Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який закріплює порядок організації та діяльності прокуратур, є спеціальним по відношенню норм загального трудового законодавства, отже порядок і обставини звільнення позивача із займаної посади мають досліджуватись у сукупному аналізі норм спеціального законодавства, тобто Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Судова колегія також не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині не дотримання відповідачем порядку звільнення, встановленого статтею 60 Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, оскільки відповідно до пп. 5-1 п. 4 Перехідних положень Закону до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону (які набирають чинності 15.12.2015 року) прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, Робочої групи Одеського регіонального центру про визнання протиправним та скасування наказу № 1185к від 14 грудня 2015 року, визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець