Постанова № 59191718, 13.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року Справа № 813/1630/16

17 год. 39 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняПриймак С.І.,

від позивачаОСОБА_1,

від відповідачаОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес (далі позивач, СГ ТОВ «Прогрес») з адміністративним позовом до Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі відповідач, Радехівський РВ ДВС), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с.75-76/, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №50009709 від 12.03.2016 року, виданої згідно з вимогою №Ю-633-25 від 11.01.2016 року Сокальською ОДПІ ДФС у Львівській області на суму 24820,51 грн., в частині накладення арешту на рахунок №2604804539508 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, що призначений для операцій спеціального призначення, для здійснення по цьому рахунку спеціальних операцій, передбачених чинним законодавством України щодо акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що арешт на рахунок №2604804539508 державним виконавцем накладено незаконно, оскільки він призначений для операцій спеціального призначення, зокрема, для здійснення по цьому рахунку операцій передбачених чинним законодавством України щодо акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість. Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт, звернено стягнення. 31.03.2016 року позивачем подано до Радехівського РВ ДВС заяву з вимогою про усунення порушень законодавства та зняття із вищевказаного рахунку незаконно накладеного арешту, однак відповідачем відмовлено у цьому.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, письмових заперечень проти позову не надав. Вважає дії та рішення державного виконавця законними та обґрунтованими, оскільки він зобовязаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Одним із повноважень державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження є накладення арешту на майно боржника, на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах. Згідно зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна. Тому, на думку відповідача, такий арешт може бути знятий лише за рішенням суду. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції 02.02.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50009709 з виконання: вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-633-25 від 11.01.2016 року, видану Сокальською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Радехівське відділення) про стягнення з СГ ТОВ "Прогрес" на користь Сокальської ОДПІ (Радехівське відділення) боргу в сумі 22460,46 грн. Цією постановою боржнику надано строк добровільно виконати вимогу до 09.02.2016 року /а.с.41, 44/.

Державним виконавцем ВДВС Радехівського РУЮ 02.03.2016 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою встановлено, що борг не сплачено та не виконано в строки надані боржнику для добровільного виконання; накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках СГ ТОВ "Прогрес" у фінансових установах, у межах суми 24820,51 грн. (22460,46 грн. борг, 2246,05 грн. виконавчий збір, та 114,00 грн. витрати на проведення виконавчих дій) /а.с.43/.

СГ ТОВ "Прогрес" звернулося до ВДВС Радехівського РУЮ з заявою №31/03/2016-2 від 31.03.2016 року з проханням негайно в межах усіх відкритих виконавчих проваджень стосовно СГ ТОВ "Прогрес" зняти арешт із банківського рахунку в ПАТ "Кредобанк" №2604804539508, МФО 325365, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт; звернено стягнення.

Однак, ВДВС Радехівського РУЮ надано відповідь позивачу від 05.04.2016 року за №370/09-20/2274, згідно з якою арешт поширюється на всі поточні рахунки боржника; зняття арешту з майна боржника можливе лише у випадках передбачених ст. 60 Закону України про виконавче провадження; у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями та діями державної виконавчої служби, вважаючи їх такими, що порушують його права та інтереси, звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби передбачені ст. 181 КАС України, згідно з ч. 1 якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (далі Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Частиною 1 ст. 6 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За правилами ч. 1 ст. 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з приписами ст. 11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1).

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 5 ч. 3);

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 6 ч. 3).

Відповідно до ст. 57 Закону №606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1).

Під час проведення опису майна боржника юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна (ч. 9).

Таким чином, у звязку з закінченням строку наданого для добровільного виконання рішення державним виконавцем обґрунтовано накладено арешт на кошти боржника, що містяться в установах банків.

Разом з тим, арешт накладено в тому числі на рахунок у ПАТ "Кредобанк" №2604804539508, МФО 325365 /а.с.43/.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що СГ ТОВ "Прогрес" зареєстровано як субєкт спеціального режиму оподаткуваня податком на додану вартість /а.с.89/.

Представник позивача пояснив суду, проти чого представник відповідача не заперечив, що цей рахунок використовується виключно у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На доказ цього позивачем надано суду довідку №143-12504/16 від 31.03.2016 року видану ПАТ "Кредобанк" про те, що СТОВ "Прогрес" має відкритий поточний рахунок №2604804539508 (гривня) від 24.09.2014 року для операцій спеціального призначення, для здійснення по цьому рахунку операцій, передбачених законодавством України щодо акумулювання сільськогосподарським підприємством сум податку на додану вартість /а.с.7/.

Також, згідно з довідкою Сокальської ОДПІ від 12.07.2016 року №1383/13-26-1200 наданою керівнику СГ ТОВ "Прогрес" рахунок у ПАТ "Кредобанк" є спеціальним рахунком для акумулювання сільськогосподарським підприємством сум податку на додану вартість /а.с.90/.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з п. 2 Перехідних положень Закону України від 16.07.2015 р. №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи електронного адміністрування податку на додану вартість" на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути: накладено арешт; звернено стягнення.

Більше того, вимоги, сформовані відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" до набрання чинності цим Законом щодо коштів, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, вважаються анульованими.

Таким чином, державним виконавцем протиправно накладено арешт на кошти на рахунку №2604804539508, що знаходиться у ПАТ "Кредобанк", МФО 325365.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Обставини справи свідчать, що відповідні критерії субєктом владних повноважень недотримані, що спричинило звернення позивача за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 12.03.2016 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №50009709 в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку №2604804539508 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, що призначений для операцій спеціального призначення, для здійснення по цьому рахунку операцій, передбачених чинним законодавством України щодо акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 87 судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2).

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно з квитанцією від 08.07.2016 року за подання даного позову до суду позивач сплатив судовий збір 1378,00 грн. /а.с.74/

Крім того, представником позивача надано довідку про те, що СТОВ "Прогрес" знаходиться у Львівській області, Радехівському районі, с. Стремільче, відстань до м. Львова становить приблизно 110 км; транспортне сполучення громадським транспортом між м. Львів та с. Стремільче відсутнє, а єдиним засобом переїзду до м. Львова є використання приватного транспортного засобу /а.с.81/. Долучено видатковий касовий ордер від 06.06.2016 року про видачу коштів представнику позивача на господарські витрати на суму 925,00 грн. та чек від 06.06.2016 року з ПАТ "Укрнафта" про оплату коштів за паливо на суму 925,00 грн.; видаткові касові ордери про видачу коштів на відрядження представнику позивача від 06.06.2016 року на суму 275,00 грн. та від 08.07.2016 року на суму 275,00 грн. /а.с.77-81/

З врахуванням того, що судове засідання 07.06.2016 року перенесено з вини сторони позивача через несплату судового збору, а судове засідання 21.06.2016 року перенесено за клопотанням в тому числі сторони позивача, позивачу слід відшкодувати судові витрати в сумі 2115,50 грн. (1378,00 грн. (судовий збір) + 275,00 грн. (кошти на відрядження на судове засідання 08.07.2016 року) + 462,50 грн. (витрати повязані з прибуттям до суду на 2 судових засідання 08.07.2016 року та 13.07.2016 року).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 87, 94, 138, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 12.03.2016 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №50009709 в частині накладення арешту на кошти Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес, що знаходяться на рахунку №2604804539508 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, що призначений для операцій спеціального призначення, для здійснення по цьому рахунку операцій, передбачених чинним законодавством України щодо акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість.

3.Стягнути з на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (Львівська область, Радехівський район, с. Стремільче; вул. Центральна,8; ЄДРПОУ 03762555) з Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Львівська область, м. Радехів, пр. Відродження,7; ЄДРПОУ 34921496) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в сумі 2115 (дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.