Рішення № 5919015, 28.07.2009, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2-415/09

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 року Корсунь Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Щербань А.В,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, і просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 в його користь майнову шкоду в сумі 20 853 грн. 31 коп., та 65000 грн моральної шкоди.

Свій позов позивач мотивує тим, що 12 жовтня 2005 року близько 21 год 00 хв в с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області гр.ОСОБА_3. керував транспортним засобом марки ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по узбіччю проїжджої частини по вул. Леніна в районі будинків № 47-№ 51 в напрямку м. Черкаси скоїв на нього наїзд.

Згідно постанови Черкаського районного суду, Черкаської області від 01.08.2007 року ОСОБА_3 звільнено від покарання за вчинений злочин, на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Позивач вважає, що діями відповідача йому заподіяна майнова шкода, яка полягає у його витратах, повязаних з лікуванням від травм, отриманих внаслідок ДТП, в сумі 3981грн 86 коп, вартість санаторно - курортного лікування на суму 2 500 грн., втрачений заробіток на суму 13306 грн 45 коп, вартість пошкодженого одягу та втраченого майна 1065 грн. Крім цього, в результаті отриманих від дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень, позивач став інвалідом ІІ групи, втратив працездатність та заробіток, оскільки до цього працював водієм у ПП ОСОБА_4.

Також в результаті дорожньо - транспортної пригоди позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в постійних нервових хвилюваннях та сильному фізичному болі, погіршенні стану його здоровя, в звязку з одержаними травмами та пройденим лікуванням, порушенні нормальних життєвих звязків, через постійне відвідування медичних закладів, правоохоронних органів, суду, втраті матеріального благополуччя. Крім того, одержані внаслідок ДТП травми є тяжкими та небезпечними для життя, тому він постійно переживає хвилювання щодо стану його здоровя. В результаті отриманих травм позивачу встановлено другу групу інвалідності, що постійно принижує та пригнічує його. Моральну шкоду, що була йому завдана позивач оцінює в 65 000.00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання зявився позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити, та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. А саме, що 12 жовтня 2005 року близько 21 год 00 хв в с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області гр.ОСОБА_3. керував транспортним засобом марки ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по узбіччю проїжджої частини по вул. Леніна в районі будинків № 47-№ 51 в напрямку м. Черкаси скоїв на нього наїзд. Відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ч.2 ст.286 КК України, але згідно постанови Черкаського районного суду, Черкаської області від 01 серпня 2007 року ОСОБА_3 звільнено від покарання за вчинений злочин, на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження і змушений був неодноразово на протязі тривалого часу лікуватися в медичних закладах, а саме: з 13 жовтня 2005 року по 09 листопада 2005 року на стаціонарному лікуванні в Черкаській міській лікарні №3. Крім того, йому довелось пройти курс лікування в неврологічному відділенні Корсунь - Шевченківської районної лікарні в період з 23 листопада 2005 року по 03 грудня 2005 року та з 29 травня 2006 року по 08 червня 2006 року. Після закінчення курсу лікування за рішенням медико-соціальної експертної комісії м. Черкаси внаслідок отриманих в результаті дорожньо - транспортної пригоди травм та ушкоджень здоровя йому було встановлено другу групу інвалідності, про що свідчить пенсійне посвідчення серії АГ № НОМЕР_2, видане управлінням Пенсійного фонду України в Корсунь - Шевченківському районі 03 травня 2006 року. Крім того, в звязку з незадовільним станом здоровя він змушений був пройти індивідуальну програму реабілітації інваліда Черкаської міжрайонної офтальмо-травматологічної медико - соціальної експертної комісії м.Черкаси. Після закінчення курсу лікування 08 червня 2006 року йому було рекомендовано пройти курс санаторного лікування в санаторіях неврологічного типу в м.Саки чи в м.Одеса для відновлення ушкодженого здоровя, який він по даний час не пройшов по причині відсутності необхідних для цього коштів.

Крім матеріальної шкоди позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки він став інвалідом другої групи, має серйозні проблеми зі здоровям, постійно психологічно страждає. Тяжкість завданої йому моральної шкоди полягає в тому, що відновити втрачений стан здоровя неможливо. На утрманні позивача перебувають дружина, малолітній син Назар 2002 року народження та малолітня дочка ОСОБА_5 2007 року народження і через отримані позивачем травми, сім”я перебуває у тяжкому матеріальному стані, оскільки позивач втратив постійний заробіток в розмірі 500грн в місяць, на даний час ніде не працює, отримує пенсію в розмірі 875 грн., щомісячно, яка стала єдиним джерелом доходу сімї.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання зявився позовні вимоги позивача в підтримав в повному обсязі та пояснив, що 12 жовтня 2005 року з вини відповідача ОСОБА_3 сталася дорожньо-траснпортна пригода, внаслідок чого позивач отримав тілесні ушкодження. Відносно ОСОБА_3 Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області порушена кримінальна справа за ч.2 ст.286 КК України. На підставі постанови Черкаського районного суду, Черкаської області від 01 серпня 2007 року ОСОБА_3 звільнено від покарання за вчинений злочин, на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, але звільнення від покарання внаслідок акту амністії не звільняє особу від відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Представник позивача просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 20853 грн 31 коп, яка складається з витрат на лікування в сумі 3981 грн 86 коп, вартість пошкодженого одягу в сумі 615 грн та мобільного телефону марки “Сіменс” в сумі 450 грн, втрачений заробіток в розмірі 13306 грн 45 коп, вартість санаторно-курортного лікування в сумі 2500 грн.

Вiдповiдач ОСОБА_3. та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не зявилися, про дату, час, місце слухання справи були повідомлені вчасно, причини неявки не повідомили, а позивач та його представник не заперечують проти заочного вирішення справи.

У попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позов визнала частково в частині матеріальної шкоди в розмірі 20853 грн 31 коп, моральну шкоду в розмірі 65000 грн не визнала повністю.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 показав, що дійсно 12 жовтня 2005 року близько 21 год 00 хв в с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області відповідач ОСОБА_3. керував транспортним засобом марки ВАЗ-2108 та рухаючись по узбіччю проїжджої частини по вул. Леніна в районі будинків № 47-№ 51 в напрямку м. Черкаси скоїв на нього наїзд. Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження та було пошкоджене його майно, а саме штани, туфлі, гольф, мобільний телефон марки “Сіменс” на загальну суму 1065 грн. Цього ж дня позивача було доставлено до лікарні.

Суд, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, які у суду сумнівів не викликають, допитавши в якості свідка позивача ОСОБА_1, вислухавши пояснення його представника - ОСОБА_2., дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3, 12 жовтня 2005 року близько 21 год 00 хв в с.Мошни, Черкаського району, Черкаської області, керуючи автомобілем «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_1 та проявив безпечність і неуважність, не вибрав безпечної для руху швидкість та здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_1, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, чим порушив вимоги п.п.12.2, 12.9.6 Правил дорожнього руху України. Відносно ОСОБА_3 Черкаським РВ УМВС України Черкаської області була порушена кримінальна справа за ч.2 ст.286 КК України. Згідно постанови Черкаського районного суду, Черкаської області від 01 серпня 2007 року ОСОБА_3 звільнено від покарання за вчинений злочин, на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року. Цивільний позов у кримінальній справі не розглядався.

Внаслідок дорожньо-траснпортної пригоди позивачу була заподіяна матеріальна і моральна шкода по вині ОСОБА_3

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно п.п.1, 2 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, фізичної особи, якщо шкоди завдано ушкодженням здоровя фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом, або іншим ушкодженням здоровя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Відповідно ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю санаторно - курортного лікування, придбання ліків.

Відповідно до ст.ст.1197,1198 ЦК України фізична особа внаслідок отриманого ушкодження здоров”я має право на відшкодування втраченого заробітку.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року амністія не звільняє від обовязку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладений на винну особу вироком суду або рішенням суду.

Таким чином, розглянувши справу по суті, суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення повністю в розмірі 20853 грн 31 коп, а саме вартість ліків придбаних позивачем на загальну сумі 3 981 грн. 86 коп. відповідно до наданих чеків, витрати за санаторне лікування в сумі 2500 грн., відповідно до довідки Корсунь-Шевченківської ЦРЛ №241, втрачений позивачем заробіток внаслідок ушкодження здоровя відповідно до розрахунку на основі довідки про доходи в сумі 13306 грн. 45 коп., вартість пошкодженого одягу та втраченого майна.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 65 000 грн., суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує ступінь завданих позивачу тілесних ушкоджень, тривалість лікування внаслідок отриманих травм, та те, що внаслідок ДТП та отриманих травм він став інвалідом ІІ групи. На даний час на утриманні позивача знаходяться малолітні діти - син ОСОБА_6 2002 року народження та ОСОБА_5 - 2007 року народження і через втрату заробітку позивач позбавлений можливості створити нормальні умови для матеріального забезпечення своєї сімї, що ще більш пригнічує його як особистість. Також суд враховує відношення відповідача, який незважаючи на заподіяні позивачу тілесні ушкодження добровільно не надав матеріальної допомоги. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди завданої позивачу в сумі 17 000 грн..

Доказами, що підтверджують наявність моральної шкоди є відповідні записи позивача в медичній картці та відповідні виписки з історії хвороби після проходження курсу лікування, матеріали кримінальної справи, пенсійне посвідчення інваліда та свідоцтва про народження дітей.

Оскільки позов частково задовольняється, то суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 225 грн. 53 коп. в дохід держави, та 1 грн 50коп витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду судової справи.

Керуючись ст..ст.212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1187, 1193, 1195, 1197, 1198 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жителя АДРЕСА_2, паспорт серії НС №НОМЕР_3 виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, інші відомості про особу суду не відомі, 20 853 грн. 31 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 17000 у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця АДРЕСА_3 жителя АДРЕСА_1, інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір в сумі 225 грн. 53 коп. в дохід держави та 1 грн 50 витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи (ГУДКУ у Черкаській області, р/р 31210259700239 в УДК у Черкаській області, МФО 854018, код 22809021, код бюджетної класифікації 22050000).

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача ОСОБА_3, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий