Ухвала суду № 59190142, 25.07.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26365/16-к

Провадження № 1-кс/761/16164/2016

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Маліновська В.М. при секретарі Кріт І.М., за участю: прокурора: Гордієнко Б.А., підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Сушак В.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Гордієнко Б.А., внесене по кримінальному провадженню № 12016100100008381 від 05 липня 2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання

підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Донецьк, освіта вища, працюючому на посаді директора ТОВ «КСП -Імпорт», одруженому, який має дитину 1998р.н., зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючому приблизно з 2003р. за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому, -

В С Т А Н О В И В:

25.07.2016р. до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_1

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «КСП-Імпорт» (код за ЄДРПОУ 37973149), яке на договірних відносинах з ПАТ «Електроприлад» ( код за ЄДРПОУ 37145232) надавало останньому послуги з переобладнання автотранспортного засобу, був добре ознайомлений з транспортними засобами та їх технічними характеристиками, що знаходились на території ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17. Так, ОСОБА_1, перебуваючи у довірительських відносинах з генеральним директором ПАТ «Електроприлад» ОСОБА_4, вирішив скористатись цим та реалізувати вантажний автокран 10-20т-С марки МАЗ 5335, VIN НОМЕР_6, шасі НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_1, 1985 року випуску та вантажний самоскид -С марки КАМАЗ, VIN НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, 1990 року випуску що належали ПАТ «Електроприлад» та знаходились на території товариства: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, а отриманими коштами від реалізації розпорядитись на власний розсуд при наступних обставинах. Весною 2013 року ОСОБА_1, звернувшись до ОСОБА_4, повідомив останньому, що знайшов покупців на вищевказані автотранспортні засоби, у зв'язку з чим 03 липня 2013 року на засіданні ОСОБА_5 ради ПАТ «Електроприлад» було схвалено пропозицію та надано дозвіл на реалізацію вищевказаних автотранспортних засобів за договірну ціну, а саме: 45 000 гривень за вантажний автокран 10-20т-С марки МАЗ 5335 та 50 000 гривень за вантажний самоскид -С марки КАМАЗ. На підставі прийнятого рішення, що було оформлено Протоколом Засідання ОСОБА_5 ПАТ «Електроприлад» від 03.06.2013 року, цього ж дня в приміщенні ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, ОСОБА_4 від імені товариства видав на ім'я ОСОБА_6 довіреність відповідно якої останнього уповноважено на виконання всіх дій по зняттю з обліку та реалізації вантажного автокрана 10-20т-С марки МАЗ 5335, 1985 року випуску, державний № НОМЕР_2 та вантажний самоскид -С марки КАМАЗ 5511, 1990 року випуску, державний № НОМЕР_3. Окрім цього, ОСОБА_1 разом з довіреністю також передано свідоцтво про реєстрацію КІС №544848 на вантажний автокран 10-20т-С марки МАЗ 5335, свідоцтво НОМЕР_10 на вантажний самоскид -С марки КАМАЗ, ключі, а також заяви на зняття вказаних автотранспортних за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ «Електпроприлад». Так, ОСОБА_1, отримавши документи, розумів, що вищевказані автотранспорті засоби ввірені йому, тобто знаходяться у нього на законних підставах, що дає йому можливість їх реалізувати та отримати кошти, які останній витратить на власні потреби. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на привласнення коштів, які ОСОБА_1 мав отримати від реалізації автотранспортних засобів, діючи умисно, 10 червня 2013 року вивіз з території ПАТ «Електроприлад» автомобіль марки КАМАЗ 55111, 990 року випуску, державний № НОМЕР_3, який 15 червня 2013 року зняв з реєстрації у Відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ № 7, що знаходився за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 15. Цього ж дня, а саме 15 червня 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи у невстановленому місці, реалізував вказаний автомобіль за 50 000 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

У подальшому з метою надання видимості добросовісності своїх дій та з метою переконання ПАТ «Електпроприлад» щодо повернення коштів за реалізацію автомобіля марки КАМАЗ 5511, ОСОБА_1 02 серпня 2013 року, перебуваючи в робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 власноручно написав розписку відповідно до якої зобов'язався провести розрахунок за автотранспорті засоби, зокрема за отриманий КАМАЗ 5511 до 01 вересня 2013. року.

Так, ОСОБА_1, розуміючи, що не поверне кошти відповідно до вказаної розписки та з метою недопущення звернення керівництва ПАТ «Електроприлад» до правоохоронних органів, 18 вересня 2013 року перебуваючи в робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 власноручно написав розписку відповідно до якої зобов'язався провести розрахунок за автомобілі, зокрема за КАМАЗ 5511 до 01 листопада 2013 року.

У подальшому, ОСОБА_1 з метою переконання керівництва ПАТ «Електроприлад» у тому, що він має намір повернути кошти, останній 14 листопада 2013 року у робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, здійснив часткову оплату за КАМАЗ 5511 у сумі 10 000 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1, маючи намір продовжувати запевняти керівництво ПАТ «Електроприлад» у своїх намірах щодо повернення коштів, 28 березня 2014 року перебуваючи в робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 власноручно написав розписку відповідно до якої зобов'язався погасити заборгованість за автомобіль КАМАЗ 5511 у сумі 40000 гривень на протязі жовтня 2014 року, однак в подальшому ОСОБА_1 суму коштів за реалізований автомобіль НОМЕР_4 «Електроприлад» у розмірі 40 000 гривень не повернув. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у привласнені чужого майна, яке було ввірене особі ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне привласнення коштів, які ОСОБА_1 мав отримати від реалізації автотранспортних засобів, діючи умисно, 21 червня 2013 року вивіз з території ПАТ «Електроприлад» автомобіль марки МАЗ 5335, 1985 року випуску, державний № НОМЕР_2, який 15 червня 2013 року зняв з реєстрації у Відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ № 7, що знаходився за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 15 та в подальшому, перебуваючи у невстановленому місці та невстановлений час реалізував вказаний автомобіль за 45 000 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

В подальшому з метою надання видимості добросовісності своїх дій та з метою переконання ПАТ «Електпроприлад» щодо повернення коштів за реалізацію автомобіля марки МАЗ 5335, ОСОБА_1 02 серпня 2013 року, перебуваючи в робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, власноручно написав розписку відповідно до якої зобов'язався провести розрахунок за автотранспорті засоби, зокрема за отриманий автомобіль марки МАЗ 5335 до 01 вересня 2013. року.

Так, ОСОБА_1, розуміючи, що не поверне кошти відповідно до вказаної розписки та з метою недопущення звернення керівництва ПАТ «Електроприлад» до правоохоронних органів, 18 вересня 2013 року перебуваючи в робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 17 власноручно написав розписку відповідно до якої зобов'язався провести розрахунок за автомобілі, зокрема за МАЗ 5335 до 01 листопада 2013 року.

Маючи намір продовжувати запевняти керівництво ПАТ «Електроприлад» у своїх намірах щодо повернення коштів, ОСОБА_1, 28 березня 2014 року перебуваючи в робочому кабінеті генерального директора ПАТ «Електроприлад» за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 власноручно написав розписку відповідно до якої зобов'язався погасити заборгованість за автомобіль МАЗ 5335 у сумі 45000 гривень до 30 квітня 2015 року, однак в подальшому ОСОБА_1 суму коштів за реалізований автомобіль НОМЕР_5 «Електроприлад» у розмірі 45 000 гривень не повернув.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у привласненні чужого майна вчиненому повторно, яке було ввірене особі ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України.

Матеріалами доданими до клопотання підтверджується, що 23.07.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

У повідомленні про підозру зазначено конкретні епізоди та обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Обгрунтовуючи наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний проти задоволення клопотання фактично не заперечувував.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, враховуючи доводи, викладені учасниками процесу, слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час доведені, існують достатні підстав вважати, що існує вказаний у клопотанні ризик передбачений ст.177КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування.

Статтею 179 КПК України визначено особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу(ч.1).

За ч.1 ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти ряд обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/ роботи.

Підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням покласти на слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Сушак В.М.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: