Ухвала суду № 59189463, 20.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4813/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Черевка П.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути на його користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду у розмірі 33174,99 грн., з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 8530,72 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 грудня 2013 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Лада Калина», державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з належним йому автомобілем «ОСОБА_5 Фе», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження на суму 57481,86 грн.. Також позивач поніс витрати на експертне дослідження в сумі 1048,86 грн..

Загальна сума матеріального збитку складає 58530,71 грн..

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2014 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн..

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на час дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

20.06.2014 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на рахунок позивача 16825,01 грн..

ОСОБА_3 зазначив, що даною ДТП йому заподіяна також моральна шкода, яку він оцінив у 5000 грн. та просив стягнути з ОСОБА_4.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 33174,99 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 8530,72 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн..

Стягнуто в рівних частках з Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 407 грн.. В інших позовних вимогах відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Моторне (транспортне) страхове бюро України подало до суду апеляційну скаргу.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2015 року апеляційну скаргу задоволено частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 33174,99 грн. та судового збору скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 16825,01 грн., судовий збір у розмірі 230,14 грн..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 84,13 грн..

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду від 24.09.2015 року, ОСОБА_3 подав до суду касаційну скарга.

Моторне (транспортне) страхове бюро України також оскаржило у касаційному порядку рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2015 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була, страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну потерпілих встановлено у розмірі 50000 грн., МТСБУ сплатило страхове відшкодування у розмірі 16825,01 грн., отже з останнього необхідно стягнути різницю у розмірі 33174,99 грн.. Розмір майнової шкоди, що перевищив страховий ліміт, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_4. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з засад розумності та справедливості.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що 29 грудня 2013 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Лада Калина», державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з належним йому автомобілем «ОСОБА_5 Фе», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження на суму 57481,86 грн.. Також позивач поніс витрати на експертне дослідження в сумі 1048,86 грн.. Загальна сума матеріального збитку складає 58530,71 грн..

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2014 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн..

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на час дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 522/14 від 07.02.2014 року розмір матеріальної шкоди, що була спричинена володільцю автомобіля «ОСОБА_5 Фе», державний номерний знак НОМЕР_2, складає 57481,86 грн.(а.с.9-18, т.1).

Зазначене дослідження зроблено ОСОБА_6, який має вищу освіту та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Встановлення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитків, спричинених власнику транспортного засобу». Висновок містить також калькуляцію вартості відновленого ремонту, посилання на довідково-нормативну літературу, акт огляду транспортного засобу, фототаблицю, рахунок-фактуру та телеграму про повідомлення ОСОБА_4, а тому не викликає сумнівів в його достовірності.

20.06.2014 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на рахунок позивача 16825,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6495 від 20.06.2014 року (а.с.63, т.1).

Відповідно до п.п. а п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом власник якого, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно п.п. 33.3 ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У своїй апеляційній скарзі МТБСУ посилається на те, що позивач у 3-х денний термін, відповідно до закону, не повідомив їх про дорожньо-транспортну пригоду, що не було прийнято судом першої інстанції до уваги, але колегія суддів звертає увагу, що 29.12.2013 року сталася ДТП. 30.12.2013 позивач повідомив про настання ДТП страхову компанію ПрАТ «УНІКА», в якій був застрахований власний транспортний засіб, оскільки не було відомо на момент ДТП чи застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4. Страховий випадок зареєстрований під № 00133719.

Повідомлення МТСБУ про страховий випадок відправлено 14.02.2014 року (а.с.7).

Крім того, як вже було зазначено МТСБУ сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 16825,01 грн..

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн. на одного потерпілого.

Згідно ст. 41 зазначеного Закону Моторно (транспортним) страховим бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Колегія суддів не може прийняти до уваги звіт про визначення матеріального збитку, завданого ОСОБА_3, у розмірі 33650,012 грн. від 26.03.2014 року за № 1568, проведений на замовлення МТСБУ, оскільки він не був досліджений судом першої інстанції, та його надано у якості нового доказу під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» судам розяснено, що у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 34.4 ст. 34 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТБСУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТБСУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Зі звіту від 26.03.2014 року за № 1568 вбачається, що він виготовлений ТОВ «ЕКСАС», яке діє на підставі сертифікату субєкта оціночної діяльності від 25 травня 2013 року № 14634/13, що виданий за напрямами діяльності: оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них; оцінка машин та обладнання; оцінка колісних транспортних засобів.

Крім того, у звіті відсутня ремонтна калькуляція.

Експертну оцінку проводив ОСОБА_7 та наявне у оцінювача кваліфікаційне свідоцтво дає йому право визначати лише вартість транспортних засобів.

Таким чином, на думку колегії суддів, визначивши вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, ОСОБА_7 вийшов за межі своїх повноважень, тому зазначений звіт не може бути прийнятий до уваги для розрахунку матеріального збитку внаслідок ДТП.

Відповідно до п. 3.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів для визначення вартості складників КТЗ у разі відсутності цінової інформації дилера виробника КТЗ допускається використання відповідних даних, одержаних шляхом обстеження ринку регіону.

Зазначений припис оцінювачем проігноровано, хоча в м. Одесі є офіційний дилер відповідного виробника КТЗ, не було проведено обстеження ринку регіону для визначення вартості складників.

Використане при визначенні вартості складників джерело не є загальнодоступним та не може використовуватись для визначення розміру вартості складників.

Таким чином, звіт про визначення вартості матеріального збитку № 1568 від 26.03.2014 року, виготовлений субєктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКСАС», не може бути прийнятий як належний доказ розрахунку збитків, завданих в результаті ДТП.

Також, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що у ДТП, яка сталася 29.12.2013 року, присутня вина обох учасників, а тому відповідно до п. 3 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають значення.

Згідно з відомостями Державтоінспекції від 18.02.2014 року, на які посилається апелянт, ДТП сталася 29.12.2013 року внаслідок порушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 правил проїзду перехресть.

Але колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься довідка УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 21.11.2014 року за № 31/12-9аз, в якій зазначено, що адміністративний протокол за будь-які порушення правил дорожнього руху відносно ОСОБА_8 не складався (а.с.40, т.1).

Крім того, у постанові Суворовського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2014 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП щодо порушення ОСОБА_8 правил проїзду перехресть не зазначено, тому посилання апелянта на присутність вини обох учасників у скоєнні ДТП спростовується матеріалами справи та не може бути прийнято до уваги колегією суддів.

Відповідно до ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що усі зазначені обставини судом першої інстанції при ухвалені рішення були враховані, суд надав належну оцінку доказам та ухвалив законне, обґрунтоване рішення, яке скасуванню не підлягає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_9

ОСОБА_2

ОСОБА_10