Рішення № 5918214, 13.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.09 Справа № 17/94пд

За позовом Колективного підприємства кафе «Уют», м. Стаханов Луганської області

до 1-го відповідача Стаханівської міської ради, м. Стаханов Луганської області

до 2-го відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Теплогорськ Луганської області

про визнання договору недійсним

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача Орлова Л. М., директор, довіреність № 36, від 14.06.2009;

від 1-го відповідача Коряковцева О.О., завідуюча юр. відділу, довіреність № 01-28/1580, від 13.04.2009;

від 2-го відповідача ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Стахановським МВ УМВС України в Луганській області, від 12.02.1996.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 25.01.2008, укладеного між відповідачами.

1-й відповідач відзивом на позовну заяву № 345 від 24.06.2009 проти позову заперечує. Зокрема, зазначає, що спірний договір земельної ділянки площею 0,0028 га для обслуговування торгівельного кіоску НОМЕР_3, що знаходиться по АДРЕСА_1, в районі автостанції м. Стаханова згідно доданому плану, було укладено на підставі рішення 13-ї сесії Стахановської міської ради від 02.03.2007 № 209/13. 2-й відповідач не має заборгованості по орендній платі, належним чином виконує свої обовязки по договору оренди землі від 25.01.2008 (далі Договір), тому підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку не існує.

Крім того, 1-й відповідач посилається на ч. 1,5 ст. 120 Земельного кодексу України, та зазначає, що 2-й відповідач має у власності торгівельний кіоск, розташований на вказаній земельній ділянці, а тому, до нього, на підставі ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований кіоск. У звязку з викладеним позивачу і було відмовлено у наданні вказаної земельної ділянки.

2-й відповідач відзиву на позовну заяву не надав, усно в судовому засіданні повідомив про незгоду з позовними вимогами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

02.03.2007 13-ю сесію Стахановської міської ради було прийнято рішення № 209/13, згідно підпункту 2.35 пункту 2 якого та підпункту 1.1 пункту 1 рішення Стахановської міської ради від 30.11.2007 № 506/23 було надано в оренду 2-му відповідачу з 30.08.2006 строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,0028 га по АДРЕСА_1, в районі автостанції м. Стаханова для обслуговування торгівельного кіоску НОМЕР_3.

На підставі вказаних рішень між відповідачами у справі: Стахановською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі від 25.01.2008, який зареєстрований Стахановським міським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № НОМЕР_4 від 27.02.2008.

Відповідно до вказаного договору оренди землі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 була передана в строкове платне користування земельна ділянка площею 0,0028 га для обслуговування торгівельного кіоску НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, в районі автостанції м. Стаханова згідно доданому плану.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області у справі № 2-а-12 від 26.05.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008 за позовом Колективного підприємства кафе «Уют»до Стахановської міської ради та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинними рішень Стахановської міської ради було визнано нечинними підпункт 2.35 пункту 2 рішення Стахановської міської ради від 02.03.2007 № 209/13, підпункт 4.10 пункту 4 рішення Стахановської міської ради від 02.03.2007 № 210/14 та підпункт 1.1 пункту 1 рішення Стахановської міської ради від 30.11.2007 № 506/23.

1-й відповідач проти вимог позову заперечує з підстав викладених вище.

2-й відповідач відзиву на позовну заяву не надав, усно в судовому засіданні повідомив про незгоду з позовними вимогами, не надавши жодного обґрунтування.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, договір оренди землі від 25.01.2008 між відповідачами у справі укладений на підставі підпункту 2.35 пункту 2 рішення Стахановської міської ради від 02.03.2007 № 209/13 та підпункту 1.1 пункту 1 рішення Стахановської міської ради від 30.11.2007 № 506/23 (п. 1 Договору) щодо надання в оренду 2-му відповідачу з 30.08.2006 строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,0028 га по АДРЕСА_1, в районі автостанції м. Стаханова для обслуговування торгівельного кіоску НОМЕР_3.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області у справі № 2-а-12 від 26.05.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008 за позовом Колективного підприємства кафе «Уют»до Стахановської міської ради та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинними рішень Стахановської міської ради було визнано нечинними підпункт 2.35 пункту 2 рішення Стахановської міської ради від 02.03.2007 № 209/13, підпункт 4.10 пункту 4 рішення Стахановської міської ради від 02.03.2007 № 210/14 та підпункт 1.1 пункту 1 рішення Стахановської міської ради від 30.11.2007 № 506/23.

Згідно висновку, що міститься у постанові Стахановського міського суду у вищевказаній адміністративній справі, Стахановською міською радою при прийнятті оскаржуваних рішень не були враховані приписи статті 16 Закону України «Про оренду землі», згідно якої у разі надходження двох а більше заяв /клопотань/ на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон щодо набуття права оренди земельної ділянки.

На підставі ч.2 ст. 25 Господарського Кодексу України, органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Статтею 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто, підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця. У разі набуття права на оренду земельної ділянки на конкурсних засадах, підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Стахановським міським судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до міського голови з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду 28.08.2006. Колективне підприємство «Уют»звернулось з відповідною заявою 08.08.2006. Таким чином, до Стахановської міської ради надійшло дві заяви /клопотання/ на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки і підставою для укладання договору оренди повинні виступати результати аукціону, який не було проведено, чим були порушені права позивача.

Статтею 116 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час укладання Договору, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на час укладання Договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З вищенаведеного вбачається, що для надання земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності в оренду та укладення відповідного договору, необхідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.

Однак, земельна ділянка площею 0,0028 га по АДРЕСА_1, в районі автостанції м. Стаханова, надана в оренду 2-му відповідачу на підставі неправомірного рішення ради, факт чого встановлений у постанові Стахановського міського суду.

У відповідності з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, договір оренди землі від 25.01.2008 не відповідає положенням статей 116, 124 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України «Про оренду землі»в редакції, що діяла на час укладення договору, а тому підлягає визнанню судом недійсним, як такий, що вчинений з порушенням вимог закону.

Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобовязання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобовязання може бути припинене лише на майбутнє, таке зобовязання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Фактичне використання майна на підставі договору оренди (найму) унеможливлює, у випадку його недійсності, проведення між сторонами реституції, позаяк використання майна є безповоротним і відновити сторони первісне положення практично неможливо. З урахуванням викладеного такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє.

Оскільки за договором оренди неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном, то наслідки недійсності правочину відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України до правовідносин, що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки, не застосовуються.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідачів в рівних частинах, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди землі від 25.01.2008, який зареєстрований Стахановським міським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № НОМЕР_4 від 27.02.2008, укладений між Стахановською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

3.Стягнути з Стаханівської міської ради, м. Стаханов Луганської області, вул. Кірова, буд. 32, ідентифікаційний код 25963320, на користь Колективного підприємства кафе «Уют», м. Стаханов Луганської області, вул. Кірова, буд. 19, ідентифікаційний код 20185616, державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156,25 грн., видати наказ.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Колективного підприємства кафе «Уют», м. Стаханов Луганської області, вул. Кірова, буд. 19, ідентифікаційний код 20185616, державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156,25 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 16.07.2009.

Суддя О.С. Фонова