Ухвала суду № 59180617, 26.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/8040/15-ц Головуючий у І інстанції Білик Г. О.Провадження № 22-ц/780/1658/16 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 38 26.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Сержанюка А.С., Данілова О.М.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Любов Любомирівна, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У листопаді 2015 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року відкрито провадження у справі.

У своїй апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу як незаконну та необґрунтовану, посилаючись на те, що даний спір повинен розглядатися в межах адміністративного судочинства, а тому провадження у справі відкрито помилково.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відкриваючи провадження в справі суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, та керувався нормами ч. ч. 1, 4 ст. 122 ЦПК України, що регулює відкриття провадження в справі.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно з вимогами статті 3 ЦПК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору про право цивільне, по-друге, суб'єктний склад такого спору, у якому, як правило, однією із сторін є фізична особа.

З урахуванням наведеного, при визначенні юрисдикції справи потрібно виходити не тільки із суб'єктного складу, а й враховувати характер спірних правовідносин, прав та інтересів, на захист яких позивачі звернулися до суду.

Положення статті 122 ЦПК України визначають, що суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі, перевіряє не тільки відповідність позовної заяви вимогам, встановленим процесуальним законом, а й з'ясовує питання, чи поширюється на спірні правовідносини юрисдикція суду по розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач звернувся із позовом про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, тобто вбачається спір про право.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що даний спір повинен розглядатися в межах адміністративного судочинства є помилковими, а суд першої інстанції, керуючись вимогами підсудності, обґрунтовано відкрив провадження в даній справі.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

24 лютого 2016 року від ОСОБА_3 надійшла письмова заява про залишення позову без розгляду (а/с 142).

Вивчивши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Зазначене право позивача передбачено під час розгляду справи в суді першої інстанції. В апеляційному суді справа хоча й розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, проте цей порядок має свої винятки і доповнення, встановлені главою 1 «Апеляційне провадження» розділу V ЦПК України.

Права особи, яка подала апеляційну скаргу, визначені ст. 300 ЦПК України, що надає їй право на доповнення, зміну апеляційної скарги або її відкликання чи відмови від неї.

Статтею 306 ЦПК України позивачеві надано право відмовитись від позову, а сторонам - укласти мирову угоду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що на стадії апеляційного розгляду позивачеві не надано право заявляти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, таке право він може реалізувати лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до ухвалення судом рішення з цієї вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 207, 304, 310, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: