Ухвала суду № 59179420, 26.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/11253/15-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Товянської О.В., Гансецької І.А.,

за участю секретаря: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ПАТ „Банк «Фінанси та Кредит» (надалі Банк) звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 21.06.2007 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 31-312/07-ШД, згідно якого останньому наданий кредит у розмірі 9000.00 грн. з терміном повного погашення заборгованості до 20 червня 2010 року з оплатою по процентній ставці 0,0001% річних та щомісячною сплатою комісії в сумі 157.50 грн. З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, з ОСОБА_2 укладено договір поруки від 21 червня 2007 року. У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань утворилася заборгованість. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.11.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ „Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість, яка була нарахована на момент розгляду справи, в сумі 20070,88 грн. Однак погашення боржником заборгованості не здійснювалось, і останній продовжував користуватись кредитними коштами. Станом на 16.03.2015 року виникла заборгованість у сумі 66139.47 грн., яка складається з 7420.52 грн. - заборгованості по відсоткам, 6772.50 грн. - заборгованості по комісії та 51946.45 грн. - заборгованості по пені. Просив стягнути вказані суми з відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідачів у солідарному порядку заборгованість по відсоткам та комісії та 7420 грн. пені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове - про відмову в задоволені позову щодо нього, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, крім того порука припинена.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.06.2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 31-312/07-ШД, згідно якого останньому наданий кредит у розмірі 9000.00 грн. з терміном повного погашення заборгованості до 20 червня 2010 року з оплатою по процентній ставці 0,0001% річних та щомісячною сплатою комісії в сумі 157.50 грн. Пунктом 4.9 договору передбачалося застосування відсоткової ставки 36% річних у випадку неналежного виконання зобов»язань позичальником. Пунктом 6.1. договору передбачалося стягнення пені при порушенні зобов»язання по поверненню кредиту в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення (а.с. 11-13).

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, з ОСОБА_2 укладено договір поруки від 21 червня 2007 року (а.с. 14-15).

У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань утворилася заборгованість. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.11.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ „Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість, яка була нарахована на момент розгляду справи, в сумі 20070,88 грн. (а.с. 20).

Як вбачається з листа Богунського ВДВС від 28.10.2014 року рішення суду виконано повністю в жовтні 2014 році (а.с.61).

Станом на 16.03.2015 року Банком нарахована заборгованість у сумі 66139.47 грн., яка складається з 7420.52 грн. - заборгованості по відсоткам, 6772.50 грн. - заборгованості по комісії та 51946.45 грн. - заборгованості по пені.

Оскільки в строк, визначений договором кредитні кошти повернуті не були, пунктом 7.3 договору передбачалося, що договір у часі діє до повного виконання його умов сторонами, вказаний договір не розривався, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення вказаної заборгованості.

У відповідності до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За таких обставин, враховуючи строк виконання зобов»язання, визначений договором, час звернення позивача до суду з позовом та час виконання рішення про стягнення частини вимог, колегія суддів вважає, що твердження апелянта про закінчення строку позовної давності не грунтується на законі.

Частина 4 статті 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки договором поруки встановлено строк її дії до повного виконання зобов»язань, вимога до поручителя позивачем заявлена у межах шестимісячного строку після терміну виконання основного зобов»язання, визначеного кредитним договором, посилання апелянта на припинення поруки є безпідставним.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді