Ухвала суду № 59177966, 21.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/1685/16-ц Провадження № 22-ц/772/2440/2016Головуючий в суді першої інстанції Карпінська Ю. Ф.Категорія 81Доповідач Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого - Луценка В.В.,

суддів - Денишенко Т.О., Берегового О.Ю.,

при секретарі - Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про скасування судового наказу, у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго», в особі Структурної одиниці «Замостянські електричні мережі», про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні ПАТ «Вінницяобленерго», в особі СО «Замостянські електричні мережі», звернулось в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості.

Судовим наказом Вінницького районного суду Вінницької області від 29.04.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Вінницяобленерго», в особі СО «Замостянські електричні мережі», заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 2079,05 гривень.

Не погоджуючись з зазначеним судовим наказом ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з заявами про його скасування.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржує її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала не відповідає вимогам процесуального права, а тому просила її скасувати, а справу повернути до Вінницького районного суду Вінницької області для вирішення питання про скасування судового наказу.

Заслухавши доповідача, пояснення та заперечення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 06.06.2016 року ОСОБА_2 отримала копію судового наказу, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.62).

Відповідно до ч.1 ст.105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

17.05.2016 року ОСОБА_2 вперше звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.05.2016 року заяву ОСОБА_2 було залишено без руху.

В порушення вимог п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд в своїй ухвалі не вказав конкретних підстав для залишення заяви ОСОБА_2 без руху, вказавши лише загальну статтю 105 ЦПК України, яка визначає вимоги для заяви про скасування судового наказу.

Зазначена ухвала Вінницького районного суду Вінницької області від 18.05.2016 року була відправлена на неналежну адресу проживання ОСОБА_2, внаслідок чого отримана не була та повернулась до суду першої інстанції з відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не проживає.

06.06.2016 року копію ухвали про залишення заяви без руху було повторно відправлено на адресу ОСОБА_2 (а.с.74) та була отримано нею 10.06.2016 року (а.с.77).

Згідно з ч.1 ст.121 ЦПК України строк для усунення недоліків не може перевищувати п'яти днів, які починають вираховуватись з моменту отримання копії ухвали про залишення без руху.

Не враховуючи викладеного, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.06.2016 року заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_2 ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 10.06.2016 року.

14.06.2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу в новій редакції, з метою виконання ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 18.05.2016 року про залишення її заяви без руху, однак зазначена заява була зареєстрована як нова, оскільки ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.05.2016 року її вже було повернуто та визнано неподаною.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року заяву ОСОБА_2, в новій редакції, залишено без розгляду.

Залишаючи заяву про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 був пропущений строк на звернення з відповідною заявою, а клопотання про поновлення такого строку надано не було.

Однак судом не було враховано того, що зазначена заява про скасування судового наказу була надана ОСОБА_2 у якості виконання ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 18.05.2016 року про залишення без руху, а не у якості окремої заяви про скасування судового наказу, а тому ОСОБА_2 не могла знати про порушення строку на звернення.

Відповідно до положень ст.55, 124 Конституції України, ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що ухвала Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року в силі залишатися не може та підлягає скасуванню, з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Керуючись ст.303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Ухвала суду набуває законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому процесуальному руху справи.

Суддя-доповідач: __ Луценко В.В.

Судді: __ Денишенко Т.О.

__ Береговий О.Ю.