Ухвала суду № 59168871, 22.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.07.2016

№ 910/4425/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали справи № 910/4425/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон», м. Миколаїв,

до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Антимонопольний комітет України, м. Київ,

про стягнення 120 978 393,60 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі – Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – Залізниця) 120 978 393,60 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.034.2016 (суддя Зеленіна Н.І.) порушено провадження у справі; залучено до участі у справі Антимонопольний комітет України (далі – АМК) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

АМК 12.04.2016 подав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що АМК прийнято рішення від 16.07.2013 №576-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі – Рішення №576-р), яким визнано, що дії Залізниці, які полягають у зобов’язанні залізниць (Південної, Південно-Західної та Одеської) зазначати у перевізних документах – перевезення зернових вантажів Підприємства до станції Миколаїв-Вантажний як перевезення зернових вантажів на експорт (тобто з перетином державного кордону України) та донарахуванні і стягненні відповідної частки тарифу без належних обґрунтувань, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що призвело до ущемлення інтересів Підприємства; Рішення №576-р у судовому порядку не було оскаржено, натомість у зв’язку із заявою Залізниці від 05.08.2013 №Ц-1/711 про перегляд Рішення №576-р АМК було прийнято рішення від 03.06.2014 №321-р про залишення без змін Рішення №576-р; за наслідками оскарження рішення АМК від 03.06.2014 №321-р у судовому порядку судами було відмовлено Залізниці у скасуванні вказаного рішення; станом на сьогоднішній день Залізниця не виконала Рішення №576-р.

Залізниця 12.04.2016 подала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила таке: сторонами було проведено взаємозвірку за період з лютого по грудень 2012 року; вказаний акт підписано представниками сторін 15.03.2016; згідно з цим актом, різниця становить 21 566 138,40 грн.; водночас, позивач заявляє до стягнення за цей же період 21 911 691,60 грн.

Підприємство 05.05.2016 подало суду заяву про уточнення позовних вимог (фактично заяву про збільшення розміру позовних вимог), в якій просило суд: стягнути з Залізниці 120 283 293,60 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції; 49 056 791,75 грн. втрат від інфляції та 5 413 115,09 грн. 3% річних, а всього 181 340 294,19 грн.

Залізниця 11.05.2016 подала суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначила, що, наклавши штраф, АМК визнав порушення, яке тривало до 16.07.2013 (момент прийняття Рішення №576-р); з цього моменту позивач продовжував сплачувати грошові кошти відповідачу за надані Залізницею послуги та не звертався до суду з вимогою про відшкодування шкоди; так, позивач звернувся до суду лише 09.03.2016, а тому строки давності, згідно з якими можна на сьогодні повернути переплачені позивачем кошти, необхідно відрахувати від 09.03.2013 по 16.07.2013, тобто до дати прийняття АМК Рішення №576-р; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти; якщо суд визнає договірну відповідальність відповідача перед позивачем, то необхідно застосувати позовну давність в один рік; позивач не надав доказів завдання збитків та визначення їх розміру відповідно до законодавства, а тому цілком очевидно, що він не має права на відшкодування збитків, завданих правопорушенням, враховуючи, що кошти, які збереглися без достатньої правової підстави на рахунках відповідача, є безпідставно збереженими коштами.

Підприємство 25.05.2016 подало суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначило таке: Залізницею не надано жодного доказу того, що після прийняття АМК Рішення №576-р відповідачем було припинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції; початком перебігу позовної давності має бути прийняття Рішення №576-р; позовна заява не містить вимог, що випливають з перевезення вантажу, пошти, а стосується стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; факт заподіяння шкоди Підприємству Залізницею, що полягає у завищенні вартості послуг з перевезення залізничним транспортом зернових вантажів, було підтверджено АМК у Рішенні №576-р; зобов’язання з відшкодування завданої Підприємству шкоди є грошовим зобов’язанням, а тому за його невиконання мають бути нараховані штрафні санкції на суму боргу.

Підприємство 13.07.2016 подало суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначило, що Рішення №576-р не містить конкретних висновків щодо тривалості вчиненого відповідачем порушення, зокрема, про те, що вказане порушення тривало до 16.07.2013; позовна давність на звернення позивача до суду становить 3 роки, починаючи з 17.07.2013; відтак, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності; відповідачем як учасником господарських відносин не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Залізниця 13.07.2016 подала суду додаткові письмові пояснення щодо недотримання позивачем обов’язкового претензійного порядку, у яких зазначила про недотримання позивачем передбаченого частиною другою статті 925 Цивільного кодексу України претензійного порядку вирішення спору.

Залізниця 13.07.2016 подала суду клопотання:

- про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України (далі – Кабмін) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, мотивоване тим, що згідно з частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; стягнення з Залізниці понад 175 000 000 грн. призведе до зменшення чистого прибутку товариства у значному розмірі та відповідно може призвести до порушення інтересів держави в особі Кабміну у зв’язку із недонадходженням до державного бюджету відповідної суми дивідендів;

- про призначення у справі економіко-правової експертизи, на вирішення якої просить поставити питання про те, чи «чи пов’язані з перевезенням вантажу і чи випливають з договору перевезення вимоги ТОВ «НІБУЛОН» до ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», зазначені у позовній заяві ТОВ «НІБУЛОН» від 09.03.2016»;

- про зупинення провадження у справі до розгляду АМК заяви про перегляд Рішення №576-р, оскільки у разі скасування Рішення №576-р, відпадуть підстави заявленого позивачем позову;

- про призначення колегіального розгляду справи, яке мотивовано складністю останньої.

Жодне з клопотань у судовому засіданні 13.07.2016 судом не розглядалось.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2016 суддею Зеленіною Н.І. задоволено заяву названої судді про самовідвід від участі у розгляді справи №910/4425/16.

За результатом повторного автоматичного розподілу даної справи, справу №910/4425/16 передано для розгляду судді Марченко О.В.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу №910/4425/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Антимонопольний комітет України, про стягнення 120 978 393,60 грн. до свого провадження.

2. Призначити розгляд справи на 29.08.2016 о 12 год. 50 хв. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б, зал судових засідань №12; явку представників сторін у судове засідання визнати обов’язковою.

3. Повідомити учасників судового процесу, що заяви і клопотання, не розглянуті попереднім складом суду, розглядатимуться в судовому засіданні 29.08.2016.

4. Зобов'язати сторони:

- направити у судове засідання своїх повноважних представників, повноваження яких повинні бути оформлені відповідно до приписів статті 28 ГПК України; документи на підтвердження повноважень таких представників подати суду; визнати явку представників сторін в судове засідання обов'язковою;

- документи подавати суду в оригіналі для огляду та належним чином засвідчених копіях для долучення до матеріалів справи з урахуванням приписів статті 36 ГПК України і пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55;

- письмові пояснення та документи завчасно надсилати на адресу суду поштою або подавати через відділ діловодства суду з супровідним листом з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді;

- у разі відсутності витребуваних судом доказів або неможливості їх подання надати обґрунтовані письмові пояснення з цього приводу;

5. Звернути увагу сторін на необхідність дотримання ними вимог статей 22, 33, 34 та частини четвертої статті 74 ГПК України та на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

6. Витребувані судом документи є обов’язковими доказами, необхідними для вирішення спору. У випадку неподання позивачем витребуваних судом документів позов буде залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, у випадку ж неподання відповідачем таких документів спір буде вирішено за наявними у справі матеріалами згідно з приписами статті 75 ГПК України.

7. Попередити сторони, що при ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторони, до останніх можуть бути застосовані санкції, передбачені пунктом 5 статті 83 ГПК України.

8. Звернути увагу сторін, що відповідно до статті 80 ГПК України вони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії розгляду справи.

Суддя О. Марченко

29.08.16 о 12:50