Постанова № 59166011, 19.07.2016, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ПОСТАНОВА

19 липня 2016 рокуСправа № 322/694/16

11 год. 15 хв.

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Блажко О.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: інспектора Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Григоренка Олексія Вікторовича

про: визнання незаконними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.

23.06.2016 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить скасувати постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 154927 та № 154928 від 10 червня 2016 року лейтенанта поліції Григоренка Олексія Вікторовича про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень та за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень як незаконні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

За твердженням позивача, 10.06.2016 о 21 год. 33 хв. на 65 км а/д Запоріжжя-Донецьк його зупинив інспектор Григоренко О.В., який почав вимагати у нього документи, позивач будучи обізнаним в сфері прав та обов'язків інспекторів поліції, зажадав від нього пояснення з приводу причин його зупинки. Позивач вийшов з машини і пред'явив інспектору документи, а саме свої водійські права, технічний паспорт на машину та страховий поліс. Потім інспектор почав вимагати відкрити багажник, сів у машину на водійське місце, здійснював огляд автомобілю. Нічого не знайшовши, інспектор витягнув із замку ключі, щоб позивач нікуди не поїхав, віддав позивачу документи і сказав слідувати за ним. Позивач сказав, що поки ключі не будуть йому повернуті він нікуди не піде, на що інспектор повідомив, що він їх не поверне, поки позивач не виконає всі його вимоги. Запобігаючи виникненню конфлікту позивач пішов додому. Протокол інспектором в присутності позивача не складався, права позивачу не роз'яснялися і розгляд адміністративної справи не здійснювався.

Така сам ситуація і з другою постановою. Про те, що номерний знак був закритий opг. склом, в зв'язку з чим його не видно, питання взагалі не ставилося. Крім того, відповідно до пп. «в» п. 2.9 ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що: закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м. Перевірку того, чи візуалізується номерний знак з відстані 20 м ніхто не проводив.

Позивач вважає, що вказані вище постанови в справі про адміністративне правопорушення від 10.06.2016 серії ПС2 № 154928, серії ПС2 № 154927 винесені незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов та підтримав його у судовому засіданні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

За правилом ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів. При цьому, своєчасний розгляд адміністративної справи, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, є однією зі складових завдання адміністративного судочинства.

З огляду на відсутність клопотання про відкладення розгляду справи з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні 19.07.2016 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

10 червня 2016 року інспектором Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Григоренком Олексієм Вікторовичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 154927, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1, 10.06.2016 о 21 год. 33 хв. на 65 км. автомобільної дороги Запоріжжя - Донецьк, керуючи автомобілем ЗАЗ-110207, д.н. НОМЕР_1, із закритим номерним знаком, а саме орг. скло, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР.

Крім цього, 10 червня 2016 року інспектором Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Григоренком Олексієм Вікторовичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 154928, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 450,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1, 10.06.2016 о 21 год. 33 хв. на 65 км. автомобільної дороги Запоріжжя - Донецьк, керуючи автомобілем ЗАЗ-110207, д.н. НОМЕР_1, не пред'явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію на даний автомобіль та поліс цивільно-громадського страхування, чим порушив п. 2.1 (а, б, г) ПДР.

У судовому засіданні позивач надав пояснення, у яких заперечив вищезазначені обставини вчинених ним правопорушень, що викладені в оскаржуваних постановах, та пояснив, що ці постанови у його присутності не складалися.

Відповідач на пропозицію суду, викладену в ухвалі про відкриття провадження у справі, не надав суду заперечень проти позову та жодних доказів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

За правилом частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Невідповідність рішення суб'єкта владних повноважень будь-якому з перелічених критеріїв є підставою для його скасування.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані позивачем у судовому засіданні пояснення, відповідно до ч. 1 ст. 69, ст. 76 КАС України є доказами, які мають оцінюватись судом поряд з іншими доказами у справі. Проте, відповідач у даній справі не надав суду жодних доказів на спростування пояснень позивача.

До того ж, форма оскаржуваних постанов не відповідає Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, внаслідок чого їх зміст також не відповідає вимогам частини третьої статті 283 КУпАП, а саме в них відсутня інформація щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис та відривна квитанція із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 154927 та № 154928 від 10 червня 2016 року, були винесені відповідачем при неповному з'ясуванні обставин справи про адміністративне правопорушення з порушенням процедури, передбаченої нормами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, а отже є незаконними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163, 171-2 КАС України, суд

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Григоренка Олексія Вікторовича про визнання незаконними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними та скасувати постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесені інспектором Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Григоренком Олексієм Вікторовичем, від 10 червня 2016 року: серії ПС2 № 154927, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.); серії ПС2 № 154928, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання постанови у повному обсязі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Гасанбеков