Ухвала суду № 59163799, 21.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 739/427/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Наполов М.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо не включення при нарахуванні пенсії сум отриманої позивачем матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії, з дати її призначення, з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, в частині не включення до заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_2 нараховані та виплачені ОСОБА_2 суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати. Зобов'язано Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок, з 01 лютого 2016 року, призначеної відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про державну службу» пенсії ОСОБА_2 - з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії нарахованих та виплачених ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати. В решті позову відмовлено.

На вказане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій пенсійний орган, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. Позивач про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач перебуває на обліку в Новгород-Сіверському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 08 червня 2013 року, їй призначено пенсію за віком, яку розраховано у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця.

11 лютого 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії, просила обчислити пенсію відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної лопомої и на оздоровлення, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та індексації заробітної плати.

Відповідач листом від 22 лютого 2016 року №3/03/Б-11 повідомив позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода та індексація заробітної плати чинним законодавством України не віднесена до складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця.

Вважаючи відмову пенсійного органу незаконною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, на час призначення позивачеві пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, згідно з частиною п'ятою цієї статті за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що при обчисленні пенсії позивачу пенсійним органом не було враховано до заробітку інших виплат, які вказані у довідці про складові заробітної плати та на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 402/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, від 3 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14 відповідно).

Крім того, у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З наявної у матеріалах справи наданої позивачеві за місцем роботи довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", вбачається, що на всі включені у неї виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, враховуючи, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

В частині відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено, водночас, згідно з частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Крім того, ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року було задоволено клопотання апелянта та відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття апеляційним судом рішення у даній справі.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2016 року встановлено в розмірі 1378,00 грн.

При цьому згідно із ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у позовній заяві об'єднано дві самостійні вимоги немайнового характеру.

Враховуючи наведене, ставка судового збору за подання позову у даній справі становить 1102,40 грн. (1378*0,4)х2).

Враховуючи наведене, сума судового збору, яка підлягає стягненню з апелянта становить 1212,64 грн. (1102,4х110%).

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2016 року - без змін.

Стягнути з Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області (вул. Соборна, 3, м. Новгород-Сіверський, 16000, код ЄДРПОУ 40378696) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 1212,64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень 64 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.О. Грибан СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 22 липня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.