Ухвала суду № 59163596, 21.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 р.Справа № 816/662/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2016р. по справі № 816/662/16

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" (далі-відповідач, ТОВ "Сетілайт"), в якому просив: стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 21512,50 грн та пені у розмірі 167,83 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" (код ЄДРПОУ 30613748, вул. Леніна, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39614) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: УДКСУ м. Кременчуці Полтавської області, код 37965850, р/р 31212230700008, банк: ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 21512,50 гривень (двадцять одна тисяча п'ятсот дванадцять гривень 50 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 167,83 гривень (сто шістдесят сім гривень 83 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/102/296), поданим ТОВ "Сетілайт" 01 лютого 2016 року Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2015 рік становила 24 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 516,30 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 21513,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

З огляду на викладене, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу у відповідача у 2015 році, склала 1 місце.

Відповідно до наданих доказів на підприємство направлялись 2 особи для працевлаштування, яким було відмовлено у працевлаштуванні у зв'язку з їх невідповідністю виставлених відповідачем вимогам.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом підтверджено правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій на суму 21512,50 грн, та нарахування пені, яка підлягає сплаті відповідачем, у розмірі 167,83 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р, №875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХII ) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують наймай працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встшовлеиого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю. Інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці. У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою.

У графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення, із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

З інформації Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 14 квітня 2016 року № 11зн вбачається, що ТОВ "Сетілайт" протягом 2015 року направлялись звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів щомісячно протягом року для працевлаштування інвалідів з наступними вимогами до претендента на зайняття вакансії: Забезпечення безперебійного функціонування комп'ютерної системи та комп'ютерних мереж підприємства (локальних (LAN) та глобальних (WAN) обчислювальних мереж, інтернет), адміністрування системного та мережевого програмного забезпечення, участь у розробці, адмініструванні і оновленні сайту підприємства та інше; 5-денний робочий день; постійний характер виконуваної роботи; освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр; додаткові вміння, знання, навички - сертифікат CISCO.

Колегія суддів зазначає, що посада, яка зазначена відповідачем у звітності про попит на робочу силу і до якої відповідачем поставлені додаткові вимоги: освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр", "сертифікат CISCO"та посади осіб, які займають працівники позивача без вказаних вимог - аналогічні та згідно затвердженого штатного розпису називаються: "адміністратор системи". Таким чином, пояснення представника відповідача, що особи, які вже знаходяться у нього в штаті без відповідних вимог, які ним висунуті для особи інваліда, та посада, яку відповідач вказує у звітності та готовий у випадку направлення йому такої особи центром зайнятості взяти на роботу є необґрунтованими, оскільки назви посад зазначено одинакові. В той же час, твердження відповідача, що вказані особи можуть знаходитися в різних підрозділах є безпідставним, оскільки це його внутрішні правила щодо назв підрозділів і розміщення посад у вказаних підрозділах, однак назва самої посади тотожна - адміністратор системи.

Відповідач згідно наданого ним наказу № 3 від 02.01.2015 року створив робоче місце для інваліда, згідно якого не визначено, що робоче місце створено саме за посадою "адміністратор системи", як і не зазначено про необхідність наявності у інваліда освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" та "сертифікату CISCO", у звітності про попит на робочу силу, зазначаючи про характеристику вакансії та вимоги до претендента на посаду "адміністратор системи" у розділі 5 "завдання та обов'язки" вказує: Забезпечення безперебійного функціонування комп'ютерної системи та комп'ютерних мереж підприємства (локальних (LAN) та глобальних (WAN) обчислювальних мереж, інтернет), адміністрування системного та мережевого програмного забезпечення, участь у розробці, адмініструванні і оновленні сайту підприємства та інше. Також, в обґрунтування необхідності наявності у особи-інваліда освітньо-кваліфікаційного рівна "магістр" та наявність сертифікату "CISCO" і яка займатиме таку ж посаду, яку вже займають працівники відповідача без вимог в частині "магістра" та "сертифікату CISCO", відповідач посилається на наявність посадової інструкції, яка ним затверджена для посади "адміністратор системи" і яка буде поширюватися саме на особу-інваліда. Однак, в той же час, суд звертає увагу, що у вказаній посадовій інструкції в розділі 4 "завдання та обов'язки адміністратора системи" не зазначені "завдання та обов'язки", які вказані відповідачем у звітності про попит на робочу силу, що в свою чергу вказує про суперечливість тверджень представника відповідача.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Сетілайт", створюючи вакансію для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями та подаючи звітність "інформація про попит на робочу силу (вакансії)" штучно підвищив вимоги до таких претендентів, що унеможливило б направлення інвалідів, які б відповідали таким вимогам, відповідно твердження відповідача про вчинення останнім всіх необхідних для працевлаштування інваліда є необґрунтованими а відмови у працевлаштуванні особі, які були до нього направлені центром зайнятості - безпідставними.

Таким чином, фактично на підприємстві у 2015 році відповідачем не дотримано нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність стосовно однієї особи, оскільки останнім необґрунтовано відмовлено вказаним вище інвалідам, враховуючи безпідставно завищені вимоги до таких кандидатів.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2016р. по справі № 816/662/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.