Ухвала суду № 59163539, 21.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

21 липня 2016 р. Справа № 509/1867/16-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Куркан М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.,

за участю секретаря - Худика С.А.,

за участю представника апелянта - ОСОБА_1,

за участю представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Овідіопольської селищної ради Одеської області, третя особа: ОСОБА_4, про скасування рішення Овідіопольської селищної ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся з позовом до Овідіопольської селищної ради Одеської області, в якому просив скасувати рішення Овідіопольської селищної ради № 981-VІ від 30 серпня 2013 року «Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради від 27.05.2008 року № 186 «Про право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно», обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що згідно Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 - відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Овідіопольської селищної ради №186 від 27.05.2008 року № «Про право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно» було вирішено оформити право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, яке складається з житлового будинку с господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно.

15.09.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 придбав у власність житловий будинок с господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мірощніченко Н.М.

30.08.2013 року Овідіопольською селищною радою прийнято рішення № 981-VІ від 30 серпня 2013 року «Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради від 27.05.2008 року № 186 «Про право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно».

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що прийняття рішення № 981-VІ від 30.08.2013 року про скасування рішення № 186 від 27.05.2008 року було зумовлено прийняттям рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 лютого 2013 року, яким, зокрема, суд визнав протиправним та скасував рішення Овідіопольської селищної ради № 186 від 27.05.2008 року (а.с. 17).

Також з матеріалів справи вбачається, що право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, є предметом спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судах цивільної юрисдикції.

Вважаючи протиправним рішення Овідіопольської селищної ради № 981-VІ від 30 серпня 2013 року, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_3, суд першої інстанції послався на п.1 ч.1 ст.109 КАС України, згідно якого позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що даний спір має не публічний, а приватно-правовий характер, оскільки оскаржуване рішення стосується оформлення права власності на житловий будинок.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 17 цього ж Кодексу передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду в даній справі є правомірність рішення Овідіопольської селищної ради № 981-VІ від 30 серпня 2013 року «Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради від 27.05.2008 року № 186 «Про право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно».

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 цього Закону також встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 визначив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому Конституційний Суд України у мотивувальній частині вказаного рішення відзначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення Овідіопольської селищної ради № 186 від 27.05.2008 року № «Про право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно» є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію, оскільки на підставі цього рішення ОСОБА_5 було отримано свідоцтво про право власності на житловий будинок, у зв'язку з чим селищна рада не мала права та повноважень самостійно скасовувати своє рішення.

Суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув уваги, а тому прийшов до передчасного висновку щодо непідсудності цього спору адміністративній юрисдикції.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що суду першої інстанції при розгляді справи необхідно дослідити та надати правову оцінку питанню додержання позивачем строків звернення до суду, встановлених ст. 99 КАС України та надати правову оцінку поважності причин пропуску строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 є помилковим.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні спірного питання порушив норми процесуального права, тому відповідно до п.4 ч.1 ст. 204 КАС України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Овідіопольської селищної ради Одеської області, третя особа: ОСОБА_4, про скасування рішення Овідіопольської селищної ради - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: