Ухвала суду № 59163510, 25.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/560/16

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

25 липня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради Київської області до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено.

На зазначену постанову суду відповідачем подано 14 липня 2016 року апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, а також звільнити Вишгородську ОДПІ від сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідачем в порушення зазначених вимог законодавства не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору .

Питання, пов’язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Перевіривши доводи клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в чинній редакції органи доходів і зборів позбавлені пільг щодо сплати судового збору.

Проте, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб’єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Однак, судом не встановлено обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В адміністративному позові Комунального підприємства «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради Київської області, який подано 16.02.2016 року, оскаржуються 2 податкових повідомлення-рішення, загальна сума яких складає – 7750,20 грн.

Згідно Закону України «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015 року за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору складає – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складає 1378 грн.

Отже, 1,5 % розміру майнових вимог складатиме – 116,25 грн., що є менше ніж 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 1378*110% = 1515,80 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління капітального будівництва «Вишгородрайбуд» Вишгородської районної ради Київської області до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- залишити без руху.

Надати апелянту строк тривалістю п’ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі – 1515,80 грн.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.