Постанова № 59163429, 21.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2016 рокусправа № 804/2133/16

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року по справі № 804/2133/16 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді за період з 27.03.2012 року по 25.05.2012 року та заробітної плати за період з 25.05.2012 року по 28.05.2012 року; стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в наслідок затримки виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі № 2а/0470/2151/12 за період з 27.03.2012 року по 25.05.2012 року у розмірі 9196,98 грн., заробітну плату за період роботи 25.05.2012 року по 28.05.2012 року та середню заробітну плату за весь час затримки виплати всіх належних сум за період з 29.05.2012 року по 07.04.2016 року у розмірі 229924,50 грн. із утриманням податків та зборів із даних сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовних вимог в частині виплати заробітної плати за період з 25.05.2012 року по 28.05.2012 року задоволено, залишено без розгляду позовні вимоги про виплату заробітної плати за період з 25.05.2012 року по 28.05.2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що фактичне та повне виконання постанови суду про його поновлення та виплату відбулось значно пізніше після винесення рішення суду, його поновлено на посаді 25.05.2012 року, хоча рішення суду винесено 27.03.2012 року, за цей період не сплачено середнього заробітку, визначені судом суми сплачені після перегляду рішення Вищим адміністративним судом України у 2015 році. Апелянт вказував, що рішення суду, яким його поновлено на посаді винесене 27.03.2012 року, саме з цієї дати обчислюється строк затримки виконання рішення суду, за час затримки виконання рішення йому належить виплатити середній заробіток. Апелянт вказував, що ухвала Вищого адміністративного суду України про зупинення виконання постанови суду про поновлення на посаді, стосується виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.01.2012 року по 27.03.2012 року і не стосується періоду з 28.03.2012 року по 25.05.2012 року. Апелянт вказував, що йому в порушення ст. 116 КЗпП України не було письмово повідомлено про належні суми, не було вчасно здійснено виплати належних сум. В разі невиплати всіх передбачених сум звільненому працівнику, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до фактичного розрахунку.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішення суду, яким позивача поновлено на посаді станом на звернення позивача з даним позовом до суду є виконаним, всі передбачені суми за судовим рішенням виплачено, невчасна виплата пов'язана з зупинкою виконання рішення ухвалою Вищого адміністративного суду України. Судом першої інстанції зазначено, що виконання рішення про поновлення на роботі відбувається в порядку, передбаченому Інструкцією про проведення виконавчих дій, виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Судом першої інстанції вказано, що позивач не скористався процедурою щодо примусового виконання рішення та до виконавчої служби не звертався. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Також судом першої інстанції зазначалось, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2013 року у справі №К/800/18162/13 (№2а/0470/2151/12) було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року до закінчення перегляду у касаційному порядку зазначеної справи, та у зв'язку із тим, що ухвала Вищого адміністративного суду від 28.10.2015 року якою постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі № 2а/0470/2151/12 залишена без змін, отримана відповідачем у листопаді 2015 року, в грудні 2015 року позивачу нараховано та виплачено залишок суми - 7546,24 грн., стягнутої згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року в справі №2а/0470/2151/12, таким чином рішення про належні виплати виконано, затримки по виплаті з вини відповідача не було.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Державної митної служби України від 10.01.2012 року №28-к за порушення присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 звільнено з державної служби.

Постановою Дніпропетровським окружним адміністративним судом 27.03.2012 року по справі № 2а/0470/2151/12 визнано протиправними та скасовано наказ Держмитслужби від 10.01.2012 року №28- к «Про припинення перебування на державній службі», наказ Дніпропетровської митниці від 10.01.2012 року №15-к «Про припинення виконання обов'язків за посадою та проведення розрахунку»; поновлено ОСОБА_1 на державній службі на посаді заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці, стягнуто з Дніпропетровської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.01.2012 року у розмірі 12734,28 грн. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 5188,04 грн. підлягала негайному виконанню.

Державною митною службою України виконано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.03.2012 року по справі № 2а/0470/2151/12 та наказом від 25.05.2012 року №1090к поновлено ОСОБА_1 на посаді.

Наказом від 28.05.2012 року № 457-к звільнено ОСОБА_1 за угодою сторін.

Дніпропетровська митниця не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.03.2012 року по справі № 2а/0470/2151/12 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.03.2012 року залишено без змін.

Встановлено, що в травні 2012 року позивачу нараховано та виплачено середньомісячний заробіток в частині, що допущена до негайного виконання у розмірі 5188,04 грн., що підтверджується розрахунковим листом. У цій частині рішення суду виконано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2013 року у справі № 2а/0470/2151/12 було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року до закінчення перегляду у касаційному порядку зазначеної справи.

28.10.2015 року Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року.

Відповідно до матеріалів справи в грудні 2015 року позивачу нараховано та виплачено залишок суми - 7546,24 грн., стягнутої згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі №2а/0470/2151/12, що підтверджується розрахунковим листом та платіжним дорученням № 1631 від 24.12.2015 року.

Встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровської митниці ДФС з питання виплати йому певних сум. Листом від 12.03.2016 року № 582/10/04-50-05-02 ОСОБА_1 повідомлено про повний розрахунок з ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Згідно з абз. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Дніпропетровською митницею ДФС не було вчасно виконано рішення суду про поновлення на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, рішення суду винесено 27.03.2012 року, натомість позивача поновлено на посаді лише 25.05.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 поновлений на посаді лише 25.05.2012 року, тобто зі спливом двомісячного терміну з дня прийняття постанови Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 27.03.2012 року у справі № 2а/0470/2151/12, що є порушенням ст. 235 КЗпП України.

У зв'язку з вищевказаним, на думку колегії суддів, період з 28.07.2012 року (день, з якого позивач підлягав негайному поновленню) до 24.05.2012 року (дата, яка передує поновленню на роботі позивача згідно судового рішення) є прогулом з поважних причин, за який відповідач зобов'язаний відповідно до законодавства сплатити заробітну плату.

Отже, позовні вимоги щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 28.03.2012 року по 24.05.2012 року підлягають задоволенню з урахуванням визначеної постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі № 2а/0470/2151/12 середньоденної заробітної плати позивача у розмірі 235,82 грн.

Статтею 236 КЗпП України передбачено виплату особі середнього заробітку або різниці в заробітку у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 5188,04 грн. виконана, затримки щодо її виконання не встановлено.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження при наявності клопотання вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2013 року у справі № 2а/0470/2151/12 було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року до закінчення перегляду у касаційному порядку зазначеної справи. отримана відповідачем 10.11.2015 року, що підтверджується відміткою на копії ухвали.

Таким чином, виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у частині виплати належних сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу було зупинено, лише після ухвалення Вищим адміністративним судом України ухвали за результатами касаційного перегляду стало можливо продовжити виконання рішення суду.

Відповідно до статей 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Що стосується застосування статей 116 та 117 КЗпП України, до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, колегія суддів зазначає, що строки розрахунку при звільненні та відповідальності за затримку розрахунку при звільненні стосуються розміру сум, належних працівникові при звільненні, стосовно яких відсутній спір. Оскільки спір про розмір сум, належних позивачу при звільненні, за період з 28.03.2012 року по 24.05.2012 року був, а позивач не заявляв вимоги про розрахунок після свого звільнення то норми статей 116 та 117 КЗпП України не підлягають застосуванню.

Щодо позовних вимог про стягнення заробітної плати за період з 29.05.2012 року по 07.04.2016 року у сумі 229924,50 грн., колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивач з 28.05.2012 року не перебуває з відповідачем у трудових відносинах, вимоги ст. 117 КЗпП України до вказаних правовідносин не застосовуються.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року по справі № 804/2133/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.03.2012 року по 24.05.2012 року включно з урахуванням середньоденної заробітної плати у розмірі 235,82 грн. встановленої постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі № 2а/0470/2151/12.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук