Постанова № 59162788, 11.07.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 р. Справа № 818/662/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - К.Є. Цабека,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - О.О. Демченка,

представника третьої особи на стороні відповідача - А.Л. Сердюк, А.В. Склярової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/662/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (далі - відповідач, ГУ Ветмедицини), третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби), в якому, з урахуванням заяв про зміну (а.с.126-127) та уточнення позовних вимог (а.с.181), просив визнати протиправним та скасувати наказ від 06.05.2016 року № 39 "Про звільнення ОСОБА_1.", поновити його на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта ГУ Ветмедицини з 06.05.2016 року, стягнути на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 06.05.2016 року по 08.07.2016 року в розмірі 4200,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом від 06.05.2016 року № 39 позивача звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта ГУ Ветмедицини в зв'язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Таке рішення прийнято відповідачем в зв'язку з реорганізацією ГУ Ветмедицини шляхом приєднання до Держпродспоживслужби.

ОСОБА_1 не погоджується з рішенням відповідача про його звільнення, оскільки всупереч ч. 1 ст. 40 КЗпП України звільнення працівника допускається лише в разі, якщо його неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу, а позивачу не пропонувалось зайняти іншу вакантну посаду. Крім того, звільнення позивача не було погоджено профспілковою організацією.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та зазначив, що в ГУ Ветмедицини мало місце скорочення штатної чисельності працівників у зв'язку з проведенням реорганізації та передбачено вивільнення (скорочення) всіх працівників. Були скорочені всі працівники (в тому числі позивач), крім керівника, на якого покладено обов'язок по завершенню ліквідації управління. Відповідач не мав можливості перевести ОСОБА_1 на іншу посаду, оскільки з січня по травень 2016 року будь-які вакантні посади на підприємстві були відсутні. В ГУ Держпродспоживслужби також відсутні вакансії державних службовців, на які міг би бути переведений позивач. Керівництву ГУ Держпродспоживслужби не було відомо про звільнення позивача, тому після отримання документів із суду, позивачу запропоновані вакансія юрисконсульта, яка наявна в штатному розписі, від якої він відмовився. При цьому ОСОБА_1 не був членом профспілки тому згода на його звільнення не була потрібна.

Представники третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та зазначили, що на ОСОБА_1 були покладені обов'язки спеціаліста по управлінню персоналом, тому він особисто готував проекти наказів щодо прийняття на роботу, переведення та звільнення працівників, в тому числі організацію їх попереджень. Крім того, на думку третьої особи, необґрунтованими є вимоги позивача до ГУ Ветмедицини, оскільки його правонаступником є ГУ Держпродспоживслужби, до якого мала перейти правосуб'єктність відповідача.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача та третьої особи, дослідивши докази, що є в матеріалах справи в їх сукупності, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Згідно наказу ГУ Ветмедицини від 21.03.2013 року № 21 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта ГУ Ветмедицини (а.с.12).

Наказом ГУ Ветмедицини від 20.05.2013 року № 97 на ОСОБА_1 покладено обов'язки щодо вжиття організаційних заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупційним проявам (а.с. 13).

13 травня 2015 року наказом № 17 на ОСОБА_1 тимчасово, на період відсутності головного спеціаліста з управління персоналом було покладено виконання обов'язків з управління персоналом ГУ Ветмедицини в Сумській області (а.с.14).

Наказом ГУ Ветмедицини в Сумській області від 19.01.2016 року № 4 визначено "провести реорганізацію в Головному управлінні ветеринарної медицини в Сумській області шляхом приєднання до Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області" (а.с.21-22).

Наказом від 20.01.2016 року № 5 працівників ГУ Ветмедицини попереджено про наступне вивільнення з 21.03.2016 року на підставі ч. 1 ст. 40 КзпП (а.с.24).

Згідно копії наказу ГУ Ветмедицини від 06.05.2016 року № 36 позивача звільнено із займаної посади "у зв'язку з реорганізацією та відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України" (а.с.26).

В Постанові Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", крім іншого, зазначено: "1. Утворити:

Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

5. Установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

6. Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" передбачено: утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1; реорганізація територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 2.

Пунктом 3 цієї Постанови КМУ № 1092 встановлено, що територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Пунктом 4 Постанови КМУ № 1092 4 голів комісій з реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби зобов'язано у десятиденний строк:

утворити відповідні комісії з реорганізації територіальних органів та затвердити їх голів;

забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією територіальних органів;

інформувати щомісяця Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про результати проведеної роботи.

В додатку № 1 до цієї Постанови КМУ № 1092 "Перелік територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, які утворюються" зазначено про утворення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, а в додатку № 2 "Перелік територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби, які реорганізуються" вказано, що до Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області шляхом реорганізації приєднуються: Державна фітосанітарна інспекція Сумської області, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Сумській області, Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області та Головне управління ветеринарної медицини в Сумській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється способом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їхніх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

При реорганізації юридична особа припиняється. Водночас можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства допускається лише за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить лише власникові або уповноваженому ним органу.

Таким чином, Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області є правонаступником Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області, що реорганізується.

Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційно зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 40356714) 21 березня 2016 року (а.с. 146), Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області затверджено Наказом Держпродспоживслужби № 21 від 25.02.2016 (копія на а.с. 148-161).

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 493-к від 15.03.2016 призначено ОСОБА_6 на посаду заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області та покладено на нього виконання обов'язків начальника зазначеного управління до призначення такого в установленому порядку (а.с. 144).

Копією штатного розпису та наказу № 1-ОД (а.с. 82-85) підтверджується, що штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області затверджений і введений в дію 21.04.2016 року, в цьому розписі передбачено 140 штатних одиниць, серед іншого, "сектор управління персоналом" в кількості 3 працівників та "сектор правового забезпечення" також три працівники.

В судовому засіданні представником відповідача та третьої особи не надано достовірних доказів надання пропозиції іншої роботи ОСОБА_1 до моменту його звільнення із займаної посади.

Пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_1 відмовився від запропонованої йому посади не підтверджуються іншими доказами.

Окрім того, представником відповідача в судовому засіданні вказувалося на те, що відповідач не мав можливості запропонувати будь-яку посаду ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Сумській області оскільки це інша організація, позивачу було повідомлено його право звернутися до керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_6 з питань працевлаштування.

Статтею 36 КЗпП України передбачені виключні підстави припинення трудового договору.

Зокрема п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КзпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із частинами першою та третьою статті 49-2 цього Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання з працівником трудового договору відповідно до вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України не є обов'язком роботодавця.

Відповідач письмово попередив позивача про наступне вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України 20.01.2016 року (а.с.24-25).

При цьому відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 при попередженні про звільнення пропонувалась інша вакантна посада на тому самому підприємстві, в установі, організації. Представником ГУ Держпродспоживслужби надано лист, в якому позивачу пропонувалось зайняти вакантну посаду в даному управлінні, однак зазначений лист складено 15.06.2016 року тобто вже після звільнення ОСОБА_1 та його звернення до суду (а.с.56).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо поновлення на посаді є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 235 КзпП України суд, враховуючи час вимушеного прогулу позивача з 06.05.2016 року по 11.07.2016 року (44 дні), вважає з необхідне стягнути на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 2933,48 грн. виходячи із розрахунку суми середнього заробітку згідно даних особового рахунку позивача (а.с. 96), згідно з яким ОСОБА_1 за березень та квітень 2016 року отримав заробітну плату, що складається із посадового окладу та доплати за ранг в загальній сумі 2533,6 грн., пропрацювавши за ці дві місяці 38 робочих днів. Таким чином, його середньоденна заробітна плата складає 66,67 грн. і, відповідно, за 44 дні вимушеного прогулу буде складати - 44 *66,67 = 2933,48 грн. Відповідно доводи позивача та його представника щодо середньоденного заробітку в розмірі 100,02 грн. суд визнає необґрунтованими.

В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1466,74 грн. суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання.

Судовий контроль, у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком. Виконання рішення суду забезпечується у встановленому законом порядку, в тому числі Законом України "Про виконавче провадження", в зв'язку з чим суд визнає, що в цьому випадку немає необхідності встановлювати такий судовий контроль за виконанням рішення.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 39 від 06 травня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юристконсульта Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з 06 травня 2016 року.

Стягнути з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 2933,48 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять три грн. 48 коп.).

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі за один місяць в сумі 1466 грн. 74 коп. підлягає негайному виконанню.

Постанова в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 15.07.2016 року.

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал