Постанова № 59162444, 13.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року о 09 год. 33 хв.Справа № 808/161/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

позивача - Дробної О.М.,

відповідача - Сергієнко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп»

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп») до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Вільнянська ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.12.2015 №0000322200.

В обґрунтування позовних вимог посилається на необґрунтованість висновків акту проведеної перевірки та відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства щодо визначення грошового зобов'язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково зазначив, що позивач при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковує лише операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам-підприємцям цих товарів за відомостями та талонами не включає до об'єкту оподаткування, оскільки така реалізація здійснюється для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком у розумінні приписів підпункту 213.1.9 пункту 213.1 ст.213 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач проти позову заперечив, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову, викладені у доданих до матеріалів справи письмових запереченнях, зазначив, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства. Крім того вказав, що податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій. Оскільки через мережу АЗС позивача здійснювався роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам, такі операції згідно підпункту 213.1.9 пункту 213.1 ст.213 ПК України є об'єктом оподаткування акцизним податком. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Запоріжоілгруп» (код ЄДРПОУ 38839332) зареєстроване 06.08.2013 №11031020000034696 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та знаходиться за адресою: 69096, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд.1, кім.4, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області з 07.08.2013 за №083113126270.

ТОВ «Торговий дім «Запоріжоілгруп» здійснює реалізацію нафтопродуктів: бензину марок №92 та №95, дизельного палива, скрапленого газу, зі складу та через мережу АЗС, у тому числі через АЗС №13, яка розташована за адресою: вул. Леніна, 2б, с. Матвіївка, Вільнянський район, Запорізька область.

В період з 07.10.2015 по 21.10.2015, на підставі направлень від 07.10.2015 № №198, 199, 200, 201, згідно з наказом №752 від 12.10.2015, у відповідності до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, співробітниками ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» з питань правомірності визначення об'єкта оподаткування та декларування в звітності акцизного податку за період з 01.01.2015 по 01.10.2015, за результатами якої складено акт №616/08-31-22/38839332 від 04.11.2015 (далі - акт перевірки №616).

Згідно висновків акту перевірки №616 встановлено порушення ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» приписів підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 ПК України, що призвело до заниження позивачем акцизного податку (визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету) за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 на загальну суму 580273 грн., у тому числі заниження на суму 607272 грн., за відповідні податкові періоди: лютий 2015 року у сумі 14337 грн., березень 2015 року у сумі 61032 грн., квітень 2015 року у сумі 31978 грн., травень 2015 року у сумі 63655 грн., червень 2015 року у сумі 27059 грн., липень 2015 року у сумі 90789 грн., серпень 2015 року у сумі 127770 грн., вересень 2015 року у сумі 190652 грн., та завищення на суму 26999 грн., у тому числі за січень 2015 року у сумі 26999 грн.

Не погодившись з даними висновками, позивач подав заперечення, в ході розгляду яких у період з 20.11.2015 по 03.12.2015, на підставі направлень від 20.11.2015 №№219, 220, 221, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем призначено та проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» з питань, що стали предметом заперечень, за результатами якої складено акт №646/08-31-22/38839332 від 12.12.2015 (далі - акт перевірки №646).

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» приписів підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 ПК України, що призвело до заниження позивачем акцизного податку (визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету) за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 на загальну суму 248732 грн., у тому числі заниження на суму 259034 грн., за відповідні податкові періоди: лютий 2015 року у сумі 21751 грн., березень 2015 року у сумі 24759 грн., квітень 2015 року у сумі 35004 грн., травень 2015 року у сумі 27339 грн., червень 2015 року у сумі 25323 грн., липень 2015 року у сумі 47284 грн., серпень 2015 року у сумі 38229 грн., вересень 2015 року у сумі 39345 грн., та завищення на суму 10302 грн., у тому числі за січень 2015 року у сумі 10302 грн.

Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки, ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» подано заперечення вих.№15/12/15 від 15.12.2015 на акт перевірки №646, за результатами розгляду яких листом від 17.12.2015 №8485/10/08-31-22 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило позивача про відповідність висновків акта перевірки № 646 чинному законодавству.

На підставі акту перевірки №646 Вільнянською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000322200 від 24.12.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 2537,00 грн., у тому числі за основним платежем 2537,00 грн., штрафними (фінансовим) санкціями - 634,25 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України).

Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК України, для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою для визначення операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів як об'єкта оподаткування є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

При цьому судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є торгівля нафтопродуктами, як роздрібна, так і оптова.

Так, позивачем до Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подані декларації з акцизного податку за січень 2015 року від 24.02.2015, лютий 2015 року від 19.03.2015, березень 2015 року від 20.04.2015, квітень 2015 року від 18.05.2015, травень 2015 року від 18.06.2015, червень 2015 року від 16.07.2015, липень 2015 року від 20.08.2015, серпень 2015 року від 21.09.2015, вересень 2015 року від 19.10.2015.

У додатку 6 до Декларацій з акцизного податку за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» заповнено: графа 3 "Вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі" на загальну суму 101988072 грн., графа 5 "Вартість підакцизних товарів до оподаткування" на загальну суму 101988072 грн., графа 6 "Ставка податку,%", графа 7 "Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до Бюджету" на загальну суму 5094925 грн.

Разом з тим, за даними проведеної перевірки позивача сплаті за період січень-вересень 2015 року підлягає сума акцизного податку у розмірі 5348135 грн. (різниця з самостійно задекларованими зобов'язаннями становить 248732 грн.).

При цьому, по АЗС №13, яка розташована в Вільнянському районі Запорізької області, відповідно до акту перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.12.2015 №0000322200, сплаті підлягає сума акцизного податку у розмірі 2537,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» надано лист від 26.11.2015 №26/11/15-01 (вх.№21213/10 від 30.11.2015), в якому останнім надано пояснення, щодо заповнення додатку 6 до Декларації акцизного податку, а саме: базою оподаткування є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані безпосередньо кінцевим споживачам. Саме ці дані відображені в графі 5 додатку 6 до декларації. Реалізація підакцизних товарів за відомостями та талонами відноситься до реалізації товарів для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком. Не заповнення графи 4 не призвело до зменшення суми податкового зобов'язання з акцизного податку (сторінка 12 акту №646).

Як зазначалось позивачем, вказана різниця виникла через те, що ним при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковувалися лише операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а реалізація юридичним особам та фізичним особам-підприємцям цих товарів по договорам поставки нафтопродуктів за відомостями та талонами до об'єкту оподаткування не включалася, оскільки така реалізація здійснюється для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком у розумінні приписів підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, оскільки вони відповідають змісту приписів підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 та підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, якими передбачено оподаткування акцизним податком саме операцій з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

При цьому ПК України не надає визначення поняттям «некомерційне» та «комерційне» використання підакцизних товарів.

Водночас, виходячи з наведених вище норм ПК України, однією з обов'язкових умов для виникнення у відповідного суб'єкта обов'язку щодо нарахування та сплати акцизного податку, передумовою віднесення певної операції до об'єкту оподаткування, є реалізація вищезгаданих підакцизних товарів для некомерційного використання.

Порядок здійснення господарської комерційної діяльності (підприємництва) регламентується главою 4 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В контексті наведених вище норм податкового законодавства під комерційним використанням слід розуміти не лише тільки придбання певною особою підакцизних товарів (за переліком підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України) з метою подальшої реалізації, тобто з комерційною метою отримання прибутку, але й придбання для використання у власній господарській діяльності підприємця (господарського товариства, приватного підприємця) з метою, крім іншого, отримання прибутку, що є загальною метою підприємництва (господарської комерційної діяльності).

Підтвердженням відпуску нафтопродуктів за відомостями саме юридичним особам для використання останніми товару у власній господарській діяльності, тобто комерційній діяльності, є надані позивачем до матеріалів справи заправочні відомості, по яких був відпущений товар на підставі укладених договорів поставки №ВВГТДЗОГ-030715 від 03.07.2015 з Вільнянським міжрайонним управлінням водного господарства, №55 від 11.08.2015 з Вільнянським міжрайонним управлінням водного господарства, №18 від 17.07.2014 з Вільнянським міжрайонним управлінням водного господарства, №МСТДЗОГ-100214 від 10.02.2014 з КП «Матвіївський сількомунгосп», №СТДЗОГ-051214 від 05.12.2014 з МП ТОВ «Сервіс».

При цьому, як вбачається зі змісту зазначених договорів, предметом договорів була поставка нафтопродуктів оптовими (дрібнооптовими) партіями для подальшого їх перепродажу або для використання в комерційній (підприємницькій) діяльності покупця (пункт 2.1 договорів).

Позиція контролюючого органу базується на тому, що відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС за готівку, за відомостями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій є розрахунковою операцією, а отже в даних правовідносинах виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України.

Так, пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстрацій розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, з наведеного випливає, що відпуск нафтопродуктів такими способами як за відомостями, так і за талонами не підпадає під регулювання нормами цього Закону.

Також виключення застосування реєстраторів розрахункових операцій при відпуску нафтопродуктів за відомостями та за талонами підтверджується положеннями Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція №281).

Пунктом 10.3 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Згідно з пунктом 10.3.1.1 Інструкції №281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.

При цьому, відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП. У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (підпункт 10.3.4.2 Інструкції №281).

Пунктом 10.3.2 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

У Змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Таким чином, до графи 3 Додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 декларації - дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Безпідставним є також твердження відповідача про те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не стосуються правовідносин з оптового продажу.

Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів через мережу АЗС не позбавляє суб'єкта господарювання права здійснювати й оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через мережу АЗС.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Відповідно до даного Порядку Додаток 6, Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавець окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Крім того, слід звернути увагу, що при укладенні договорів поставки з контрагентами, предметом яких є оптова (дрібнооптова) поставка нафтопродуктів для комерційного використання, позивач не наділений правом вимагати у контрагента інформації щодо способів подальшого використання придбаних нафтопродуктів. А отже обов'язок позивача декларувати та сплачувати акцизний податок з даних операцій не може залежати від того, чи використовує контрагент придбані за договором поставки нафтопродукти у власній господарській діяльності шляхом забезпечення власних потреб, чи шляхом подальшої реалізації іншим особам.

Таким чином, позивач при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам - підприємцям не включає до об'єкту оподаткування через використання нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання).

Отже, при визначені сум податкового зобов'язання з акцизного податку позивач виходив з сум операцій по реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу для власних потреб - фізичним особам, у зв'язку з чим, з огляду на вимоги норм Податкового кодексу України, суд вважає, що податковим органом при визначені сум податкового зобов'язання безпідставно врахована вартість нафтопродуктів, реалізованих контрагентам для використання у господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є безпідставними.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.12.2015 №0000322200.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.), присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп» за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко