Ухвала суду № 59162295, 21.07.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

21 липня 2016 рокум. Ужгород№ 807/898/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кречко Л.В.

за участі сторін:

представника позивача - Ігнатенка Сергія Сергійовича;

представників відповідача - Гашпар Яни Вікторівни та Бокшана Сергія Васильовича;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4;

представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

вирішуючи під час підготовчого провадження питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Дочірнього підприємства "Санаторій "Квітка Полонини"" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частин 3 та 7 КАС України 21 липня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 25 липня 2016 року.

18 липня 2016 року Дочірнє підприємство Санаторій "Квітка Полонини"" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі по тексту - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та ОСОБА_6, якою просить суд: визнати протиправною та скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_4 із будівництва садового будинку та господарської будівлі в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району Закарпатської області, зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за № ЗК 062161131611 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; визнати протиправною та скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_6 із будівництва садового будинку та господарської будівлі в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району Закарпатської області, зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за № ЗК 062161131617 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з позовною заявою позивачем до суду також було подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, згідно якої позивач просить суд: "вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ОСОБА_4 (89321, АДРЕСА_1), ОСОБА_6 (89321, АДРЕСА_2) та будь-яким іншим особам здійснювати будівництво зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснювати будівництво інших видів будівель, на земельних ділянках площею 0,12 га та площею 0,0662 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району".

Свою заяву позивач мотивував тим, що існує очевидна небезпека порушення прав та законних інтересів позивача, як користувача надр, на збереження від передчасного псування Голубинського родовища, якому внаслідок забудов земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які розташовані в межах площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення Голубинського родовища, може бути завдана непоправима шкода. При цьому зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 забудову відповідних земельних ділянок здійснюють на підставі повідомлень про початок виконання будівельних робіт, правомірність реєстрації яких в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, оскаржується у дані адміністративній справі.

У судовому засіданні представник позивача просив суд заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю.

Представники відповідача, третя особа ОСОБА_4, а також представники третіх осіб, проти задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову заперечили. Вважають таку заяву необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ухвали судді Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. від 18 липня 2016 року, відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою Дочірнього підприємства "Санаторій "Квітка Полонини"" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт.

Розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову було призначено на 20 липня о 16:00 год. У зв'язку із закінченням робочого часу 20 липня 2016 року ухвала з питання вжиття заходів забезпечення адміністративного позову була оголошена 21 липня 2016 року.

Норми, що регулюють питання вжиття заходів забезпечення адміністративного позову розміщені в розділі III главі 2 КАС України, тобто у розділі та главі, що регулюють підготовче провадження.

Відповідно до статті 110 частини 1 КАС України, підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Таким чином заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову розглядалося одноособово суддею Гаврилко С.Є., тобто суддею що відкрив провадження у даній адміністративній справі.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, заслухавши сторін та дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу статті 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до статті 117 частини 4 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Відповідно до статті 34 частини 1 пункту 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2.16 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» № 103 від 05 липня 2011 року (в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що згідно наявної у матеріалах справи роздруківки відомостей розділу "Реєстр дозвільних документів" з офіційного веб-сайту Державної архітектурної інспекції України, землевласники ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подали до органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які зареєстровані у Реєстрі дозвільних документів за № ЗК 062161131611 та за № ЗК 06216113161, а тому мають право виконувати будівельні роботи на належних їм, згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 12 червня 2014 року та НОМЕР_4 від 16 червня 2014 року, земельним ділянкам з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташованих в урочищі "Біласовиця" с. Солочин Свалявського району Закарпатської області.

Також представником відповідача Бокшан Сергієм Васильовичем у судовому засіданні на запитання суду було підтверджено, що на вказаних земельних ділянках виконання будівельних робіт вже розпочато.

Крім того судом встановлено, що згідно наявних у матеріалах справи план-схеми "Площа залягання корисних копалин" від 10 червня 2016 року та план-схемі "Забудова площ залягання корисних копалин громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_6" від 10 червня 2016 року, вказані земельні ділянки частково накладаються із площами залягання корисних копалин Голубинського родовища, межі котрих винесено в натурі згідно з актом Державного підприємства "Закарпатгеодезцентр" від 04 грудня 2014 року.

Вирішуючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд має пересвідчитись зокрема у тому, що заява не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.

Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між учасниками спору та наявність реальної загрози виникнення небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі. Така небезпека полягає у тому, що на підставі повідомлень про початок виконання будівельних робіт, правомірність реєстрації яких в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, оскаржується, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мають право здійснювати будівельні роботи на земельних ділянках, які частково накладаються із площами залягання корисних копалин Голубинського родовища. В той же час, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом свого законного інтересу, як особа, котра отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 1970 від 19 серпня 1999 року, від передчасного їх псування в результаті неконтрольованої забудови площ залягання корисних копалин. У свою чергу, забудова відповідних земельних ділянок в межах площ залягання корисних копали до ухвалення рішення в даній адміністративній справі поставить позивача у положення, у якому для відновлення цих прав та законних інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, судом враховано, що задовольняючи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Квітка Полонини"" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ухвалюючи 06 липня 2016 року постанову в адміністративній справі № 807/166/16 за позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до Сектора містобудування та архітектури Свалявської РДА (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 58846790), Львівський апеляційний адміністративний суд відмовляючи у задоволенні позову позивачів (у даній адміністративній справі - треті особи), зокрема, вказав наступне: "… неконтрольована забудова площ залягання корисних копалин у межах зон гірничо-санітарної охорони та в межах гірничого відводу Голубинського родовища завдає непоправної шкоди унікальному родовищу мінеральних вод загальнодержавного значення, що підтверджується висновком Українського державного геологорозвідувального інституту від 9 квітня 2008 року № 436. Згідно із частинами першою та другою статті 58 КпН України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється проектування та будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попередньо геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються тільки у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Відповідно до вимог пунктів 1, 2 і 6 Положення встановлено єдиний порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення і є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій та громадян, як здійснюють проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів на території України. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення (надалі - забудова), а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається тільки у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальним геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними радами народних депутатів, на території яких знаходяться ці корисні копалини. Погоджені матеріали та заяву про надання спеціального дозволу на забудову розглядають у місячний термін відповідні ради народних депутатів та повідомляють заявника, інші заінтересовані підприємства, установи та організації про своє рішення. Наявність спеціального дозволу посвідчується на копії топографічного плану відміткою у вигляді дозвільного напису за формою згідно з додатком. Дозвіл на забудову реєструється відповідно до чинного законодавства. Системний аналіз вимог вищенаведених законодавчих і нормативних актів у їх сукупності свідчить про необхідність погодження проектування і забудови земельних ділянок, що розміщені в межа залягання Голубинського родовища мінеральних вод з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду, що прямо суперечить зазначеним вимогам закону, яких позивачі не мають. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з вищевикладених мотивів".

В той же час, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, Закарпатський окружний адміністративний суд враховує те, що відповідно до статті 1 частини 1 пункту 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Тобто, законодавець пов'язує намір щодо забудови (та саму забудову) території, у даному випадку, із третіми особами, а тому вжиті заходи щодо забезпечення позову не повинні стосуватися інших осіб, які здійснюють дії, пов'язані із фізичним будівництвом. А отже заява позивача в частині заборони здійснювати будівництво на вищевказаних земельних ділянках будь-яким іншим особам, задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 118 частини 5 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Керуючись статтями 117, 118, 160 частинами 3 та 7, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_4 (89321, АДРЕСА_1) та ОСОБА_6 (89321, АДРЕСА_2) здійснювати будівництво зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснювати будівництво інших будівель на земельних ділянках площею 0,12 га та площею 0,0662 га (кадастрові №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2), що знаходяться на площі залягання корисних копалин.

У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко