Рішення № 59161855, 20.07.2016, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2046/15-ц

Провадження № 2/589/66/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Литовка М.І.,

за участю секретаря - Ніколаєнко В.В.

прокурора - Шкатула В.П.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про відшкодування моральної та матеріальн6ої шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду і свої вимоги мотивує тим, що у відділі державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області (далі - відділ ДВС) на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження за № 34454292, по примусовому виконанню рішення Шосткинського місьрайонного суду від 25.06.2012 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 15.08.2012 року, по стягненню з ОСОБА_4 моральної та матеріальної шкоди на користь його онуки ОСОБА_2 та його сина, ОСОБА_3, що була завдана внаслідок злочину.

Виходячи з того, що до теперішнього часу рішення Шосткинського місьрайонного суду від 25.06.2012 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 15.08.2012 року, не виконані, а незаконні дії та бездіяльність державних виконавців відділу ДВС при примусовому виконанні ними виконавчих листів, які знаходяться у зведеному виконавчому провадженні за № 34454292, що підтверджується ухвалами Шосткинського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року, 30 грудня 2013 року,16 червня 2014 року та 26 грудня 2014 року, призвели не тільки до неотримання онукою там сином сум збитків визначених зазначеними рішеннями суду, а також завдали матеріальних збитків ОСОБА_2 на суму 83479,12 грн., з яких 9277,53 грн. - це кошти, які не були стягнуті щомісяця протягом з вересня 2012 року по 31 березня 2016 року включно на відшкодування заподіяної шкоди втратою годувальника та 74194,59 грн. - це кошти, які стягнуті рішеннями суду на відшкодування знецінених сум (інфляційні), по невідшкодованій заподіяній шкоді.

А ОСОБА_3, таким чином завдано матеріальні збитки в сумі 38411,30 грн., це також кошти які стягнуті рішеннями суду на відшкодування знецінених сум (інфляційні), по невідшкодованій заподіяній шкоді.

Тому просив постановити рішення суду, яким стягнути з державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на користь сина ОСОБА_3 - 38411,30 грн. матеріальних збитків та 10000 грн. моральної шкоди, а на користь онуки, ОСОБА_2 - 83479,12 грн. матеріальних збитків та 50000 грн. моральної шкоди, спричинених незаконними діями та бездіяльністю державних виконавців відділу ДВС, яка підтверджується зазначеними вище ухвалами Шосткинського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року, 30 грудня 2013 року,16 червня 2014 року та 26 грудня 2014 року ( Т. 1 а. с. 1 - 6, Т. 2 а. с. 101 - 111 ).

Представник відповідача, відділу ДВС позов не визнав зазначивши, що строк зведеного виконавчого провадження не закінчився, проводяться виконавчі дії, виявляється майно, тому можливість отримання відшкодування заборгованості за виконавчими документами не втрачена, а тривале невиконання рішення суду, не може бути підставою для безспірного стягнення вже стягнутої шкоди з боржника. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з,явився, клопотань на заявляв, тому за клопотанням сторін, суд вважав за можливе розглядати справу у його відсутність.

Прокурор Шосткинської місцевої прокуратури Шкатула В.П. вважав за можливе задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди і заперечував проти стягнення заявлених матеріальних збитків вважаючи, що заявлені збитки, це ніщо інше як шкода завдана винними діями боржника і за ці збитки повинен відповідати сам боржник, а не держава.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи і докази, встановивши обставини справи та відповідні правовідносини, дійшов, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов,язковими до виконання на всій території України.

Статтею 2 та частиною 2 статті 86 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішень судів покладається на Державну виконавчу службу. Збитки, заподіяні державним виконавцем особі при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому законом.

Відповідно статті 4, частини 3 статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, у порядку передбаченому законом. Шкода заподіяна державним виконавцем особі під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню в порядку передбаченому законом, за рахунок держави.

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» розпорядником витрат з Державного бюджету України та відповідачем, є відповідний територіальний орган Державного казначейства України.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній, юридичній особі незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Положення статті 86 Закону України « Про виконавче провадження» надає стягувачу підстави звернутися до суду з позовом про неналежне виконання чи не виконання судового рішення юридичною особою, на яку законом покладено обов,язок виконання судового рішення та отримання компенсації.

Згідно статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено і ніким не заперечувалося, що на примусовому виконанні у відділі ДВС знаходяться у зведеному виконавчому провадженні № 34454292 виконавчі листи, а саме:

6 виконавчих листів з примусового стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди, 100000 грн. моральної шкоди завданої ОСОБА_2; 10774,32 грн. матеріальної шкоди; 12436,38 грн. ( по 231,22 грн. щомісяця) шкоди, завданої ОСОБА_2 до її повноліття; 13073, 26 грн. шкоди; 13 697,36 грн. інфляційних витрат; 9999,61 грн. інфляційних витрат;

4 виконавчих листів з примусового стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 21801,59 грн. боргу; по 255,49 грн. щомісячно в рахунок відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника з 01 вересня 2014 року до досягнення нею повноліття; 30014,62 грн. інфляційних витрат; 19665,83 грн. інфляційних збитків;

2 виконавчих листа з примусового стягнення з ОСОБА_4 в дохід держави 121,80 грн. та 518,10 грн. судових витрат, а всього по зведеному виконавчому провадженню 307 130,48 грн. ( Т. 2 а. с. 112 - 113 ).

На підставі рішення Шосткинської міської ради від 26 червня 2014 року № 160, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якої померла, а батько позбавлений батьківських прав ( рішення Шосткинського міськрайонного суду від 19.05.204 року, справа № 589/1713/14-ц), дитину влаштовано під піклування.

Позивача ОСОБА_1 призначено піклувальником над неповнолітньою онукою ОСОБА_2 ( Т. 1 а. с. 39 - 41 ).

Рішеннями Шостккинського міськрайонного суду від 14.01.2016 року у справі № 589/3122/15-ц, за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, яке змінено рішенням апеляційного суду Сумської області ( Т. 2 а. с. 180 - 190 ), стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 20000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, за бездіяльність працівників ДВС при примусовому виконанні рішення Шосткинського місьрайонного суду від 25.06.2012 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 15.08.2012 року (у зведеному виконавчому провадженні), по стягненню з ОСОБА_4 моральної та матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що була завдана в наслідок злочину.

Згідно з вказаними рішеннями ( Т. 2 а. с. 180 - 190 ) судом також встановлено і ніким не заперечувалося, що позивач з жовтня 2012 року по квітень 2015 року, неодноразово звертався до відділу ДВС зі скаргами на бездіяльність державних виконавців з приводу невиконання зазначених рішень суду, що в послідуючому його змусило звертатися і до суду з відповідними скаргами та ухвалами Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 липня 2013 року, 30 грудня 2013 року,16 червня 2014 року та 26 грудня 2014 року, які набрали законної сили, визнано факти неправомірності дій та бездіяльність державних виконавців відділу ДВС при примусовому виконанні ними виконавчих листів, які знаходяться у зведеному виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у тих душевних стражданнях, яких ця особа зазнала у зв,язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім,ї чи близьких родичів.

Оскільки тривалий час, рішення суду на користь позивачів не виконується, що є порушенням статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» та безпосередньо порушенням їх прав, суд дійшов висновку, що державні виконавці своєчасно, належним чином та в повному обсязі не здійснили усіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішень Шосткинського місьрайонного суду від 25.06.2012 року та апеляційного суду Сумської області від 15.08.2012 року (у зведеному виконавчому провадженні), що підтверджується ухвалами Шосткинського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року, 30 грудня 2013 року,16 червня 2014 року та 26 грудня 2014 року, які набрали законної сили , що потягло за собою звернення до суду з новими позовами по захисту прав позивачів, за відсутності реального виконання по стягненню присуджених з боржника грошових сум, а тому вимоги позивача, щодо спричинення ОСОБА_3 моральної шкоди, не виходячи за межі позовних вимог, мають бути задоволені в заявленому розмірі з урахуванням розумності, справедливості та виваженості.

Що ж стосується стягнення матеріальних збитків, які позивач просить стягнути з державного бюджету на користь сина ОСОБА_3 - 38411,30 грн., а на користь онуки, ОСОБА_2 - 83479,12 грн. і які позивач пов,язує з коштами на відшкодування знецінених сум (інфляційні) та відшкодування шкоди завданої втратою годувальника та стягнуті, дослідженими у судовому засіданні - рішенням Шосткинського міськрайонного суду від 12.11.2014 року, що змінене рішенням апеляційного суду Сумської області від 23.12.2014 року ( а. с. 100 - 103, 154 - 155 у справі № 589/4873/14 ), рішенням Шосткинського міськрайонного суду від 23.04.2015 року, що змінене рішенням апеляційного суду Сумської області від 28.05.2015 року ( а. с. 104 - 106, 157 - 159 у справі № 589/1268/15 ), рішенням Шосткинського міськрайонного суду від 09.07.2015 року , яке залишене без змін рішенням апеляційного суду Сумської області від 19.07.2015 року ( а. с. 31 - 33, 91 - 93 у справі № 589/2800/15 ), суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки ці кошти не є збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України.

Зазначені кошти являються ні що інше, як похідні кошти від боргу ОСОБА_4 за його винні дії.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода має відшкодовуватися державою лише у разі незаконних рішень, дій чи бездіяльності посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні їх повноважень, а тому покладання обов,язку боржника, з вини якого була заподіяна шкода на державу, не відповідає закону і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов,язання, як визначено положеннями статті 625 ЦК України.

Крім того слід зазначити, що рішеннями Шостккинського міськрайонного суду від 14.01.2016 року у справі № 589/3122/15-ц, за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, яке змінено рішенням апеляційного суду Сумської області ( Т. 2 а. с. 180 - 190 ), вже стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 20000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, за бездіяльність працівників ДВС по виконанню вказаних рішень, яка аргументована позивачем ухвалами Шосткинського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року, 30 грудня 2013 року,16 червня 2014 року та 26 грудня 2014 року.

Тому вимоги позивача в даному позові, щодо стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_2 50000 грн. моральної шкоди знову ж таки за ту ж бездіяльність працівників ДВС, по виконанню тих же рішень суду і яка аргументуються позивачем тими ж обставинами, що і у попередньому позові, а саме ухвалами Шосткинського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року, 30 грудня 2013 року,16 червня 2014 року та 26 грудня 2014 року, суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 124 Конституції України, ст. ст. 2, 25, 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 11 Закону України « Про державну виконавчу службу», ст.. ст.. 22, 23, 625, 1174 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами які не були присутніми під час проголошення рішення суду, протягом цього строку з дня отримання копії рішення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області М.І.Литовка