Постанова № 59161020, 25.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/2382/16-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 33/788/106/16 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія 172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року суддя колегії суддів з розгляду матеріалів кримінального провадження та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Сумської області ОСОБА_2. ,з участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, прокурора Байдака А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою керівника Конотопської місцевої прокуратури на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 17 червня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючу сільським головою Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, мешканку с. Бочечки, вул. Польова, буд. 3, Конотопського р ну, Сумської обл.,

визнано винною за ст. 172 7 ч. 1, ч. 2 КУпАП та, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності у звязку з малозначністю вчинених адміністративних правопорушень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 17 червня 2016 року, ОСОБА_3 визнано винною в скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172 7 ч. 1 КУпАП та ст. 172 7 ч. 2 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчинених правопорушень, на підставі ст. 22 КУпАП, за наступних обставин.

ОСОБА_3, як сільський голова Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, являючись субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, діючи у власних інтересах, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила колегіальний орган, а саме, Бочечківську сільську раду Конотопського району про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Так, відповідно до положень п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є сільські голови.

Пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» для сільських голів встановлено обовязок вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Рішенням Бочечківської сільської ради «Про результати виборів депутатів сільської ради та сільського голови і визнання їх повноважень», від 4 листопада 2015 року, визнано повноваження голови Бочечківської сільської ради ОСОБА_3

Згідно розпорядження Бочечківського сільського голови № 97, від 10 вересня 2012 року, на посаду головного бухгалтера призначено ОСОБА_5

Згідно інформації Конотопської міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 є рідною сестрою ОСОБА_3

Згідно розпоряджень голови Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області ОСОБА_3 № 50, від 22 квітня 2016 року, № 39, від 23 березня 2016 року , № 27, від 22 лютого 2016 року, № 21, від 22 січня 2016 року, головному бухгалтеру сільської ради ОСОБА_5 призначено премії в розмірі від 20 до 30 відсотків.

Тобто, перебуваючи на посаді сільського голови Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області ОСОБА_3 вчинила правопорушення, повязане з корупцією, оскільки не вжила заходів по запобіганню та врегулюванню конфлікту інтересів, що визначено п. 1 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». За таких умов у голови Бочечківської сільської ради ОСОБА_3 виник реальний конфлікт інтересів.

ОСОБА_3 перед початком та упродовж роботи сесії ради, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 59 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не повідомила публічно депутатам вищезазначеної сільської ради та не подала заяви про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до протоколів пленарних засідань Бочечківської сільської ради, перед голосуванням будь які заяви, повідомлення в тому числі і від ОСОБА_3, не робилися.

Таким чином, у порушення ч. І ст. 59 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35, п. п. б) п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», голова Бочечківської сільської ради ОСОБА_3 не повідомила сільську раду (секретаря та депутатів сільської ради) про наявність в неї реального конфлікту інтересів під час видання розпоряджень про преміювання головного бухгалтера сільської ради, який є близьким родичем для неї, тобто вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Суддя першої інстанції, врахувавши характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_3, зокрема те, що вона раніше не притягувалася до адміністративної або кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, як сільський голова зробила значний внесок в розвиток соціальної сфери села та те, що ОСОБА_3 ніякої матеріальної заінтересованості від вчиненого не мала, матеріальної шкоди адміністративними правопорушеннями нікому не завдано, порядок та розмір премії, що призначався головному бухгалтеру відповідав чинному законодавству, що від дій ОСОБА_3 не настало суттєвих наслідків, враховуючи незначну ступінь конфлікту інтересів та незначний проміжок часу дії цього конфлікту, усунення в даний час всіх недоліків щодо преміювання головного бухгалтера, вчинені ОСОБА_3 адміністративні правопорушення визнав малозначними, і у відповідності з ст. 22 КУпАП, звільнив ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності.

На постанову судді надійшла апеляційна скарга від керівника Конотопської місцевої прокуратури в якій, не оспорюючи висновки суду про винуватість ОСОБА_3 за ст. 172 7 ч. 1, ч. 2 КУпАП, ставиться питання про скасування постанови в частині визнання вчинених ОСОБА_3 адміністративних правопорушень малозначними та звільнення її від адміністративної відповідальності. При цьому прокурор просить прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_3 вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172 7 ч. 1, ч. 2 КУпАП, з застосуванням відносно ОСОБА_3 адміністративних стягнень у вигляді штрафів.

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що адміністративні правопорушення вчиненні ОСОБА_3 не можуть бути малозначними, оскільки ці правопорушення повязані з корупцією.

Також прокурор вказує, що поняття малозначності вчиненого адміністративного правопорушення може бути застосовано лише до окремих складів правопорушень, а саме у випадку, коли санкції таких правопорушень передбачають застосування адміністративного стягнення у вигляді попередження чи мінімального штрафу, а тому до ст. 172 7 ч. 2 КУпАП поняття малозначності не може бути застосовано.

Заслухавши думку прокурора Байдака А.Ю. про підтримку апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_4 та пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, про заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, піддавши аналізу доводи апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Вказана норма закону не містить визначення та переліку малозначних правопорушень, а тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора з приводу того, що поняття малозначності вчиненого адміністративного правопорушення може бути застосовано лише до окремих складів правопорушень та, що до ст. 172 7 ч. 2 КУпАП поняття малозначності не може бути застосовано.

Питання малозначності має вирішуватися у кожному конкретному випадку індивідуально, виходячи з того, що малозначні правопорушення це такі дії, які не спричинили, або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 вчинила адміністративні правопорушення передбачені ст. 172 7 ч.1, ч.2 КУпАП не умисно, а з необережності, оскільки вона не передбачала настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

З характеристики ОСОБА_3 наданої головою Конотопської районної ради, від 16 червня 2016 року, вбачається, що ОСОБА_3 виключно позитивно характеризується за місцем роботи, як сільський голова зробила значний внесок в розвиток соціальної сфери села, благоустрою населеного пункту, соціального захисту людей похилого віку, користується повагою серед жителів села та серед колег (а.с. 54).

З інших матеріалів справи про адміністративне, зокрема письмових пояснень ОСОБА_3, від 30 травня 2016 року ( а. с. 26 ), довідки Бочечківської сільської ради № 206, від 24 травня 2016 року ( а. с. 8 ) та рішення Бочечківської сільської ради, від 31 травня 2016 року ( а. с. 48 ), вбачається, що інформація про родинні звязки голови Бочечківської сільської ради ОСОБА_3 з головним бухгалтером цієї ради ОСОБА_5 всім депутатам Бочечківської сільської ради була відома.

Таким чином, суддею першої інстанції при вирішенні питання про малозначність вчинених ОСОБА_3 правопорушень та її звільнення від адміністративної відповідальності за ст. 172 7 ч. 1, ч. 2 КУпАП, у відповідності з ст. ст. 22; 23; 33 КУпАП, було правильно враховано характер вчинених правопорушень, мотив їх вчинення, особу ОСОБА_3 та ступінь її вини.

Також суддею вірно встановлено, що адміністративні правопорушення вчинені ОСОБА_3 не спричинили і не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, оскільки порядок та розмір премії, що призначався головному бухгалтеру відповідав чинному законодавству, від дій ОСОБА_3 не настало тяжких та суттєвих наслідків, ступінь конфлікту інтересів ОСОБА_3 є незначним і в даний час всі недоліки, що спричиняли конфлікт інтересів, є усунуті.

З огляду на викладене, знаходячи висновки судді, про встановлення вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172 7 ч. 1, ч. 2 КУпАП, законними, приймаючи до уваги, що звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності відповідає положенням ст. ст. 22; 23; 33 КУпАП, підстав для скасування чи зміни постанови судді, а відповідно, і для задоволення апеляційної скарги, не знаходжу.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 17 червня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винною за ст. 172 7 ч. 1, ч. 2 КУпАП та, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вказаних адміністративних правопорушень, залишити без зміни, а апеляційну скаргу керівника Конотопської місцевої прокуратури, без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.