Ухвала суду № 59161003, 14.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/1257/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1105/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Дубровної В. В. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 06 травня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному частковому майні з виплатою компенсації та визнання права власності на цю частку, -

в с т а н о в и л а:

19 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 14.05.2013 року за нею визнано право власності на 3/4 частини, а за ОСОБА_4 - на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою вул. Кірова, 6 у місті Тростянець Сумської області. Зазначає, що відповідач створює нестерпні умови спільного володіння, користування та проживання, позбавляє її можливості вселитись у житловий будинок та використовувати господарсько-побутові будівлі на території подвіря, використовувати за цільовим призначенням земельну ділянку. Домовитися з відповідачем про будь - які умови спільного володіння, користування або проживання неможливо. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15.12.2015 року, виходячи з нормативних вимог, поділ житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. Кірова, 6 у місті Тростянець Сумської області неможливий. ОСОБА_3, посилаючись на неподільність спірного будинку та на те, що частка відповідача у спірному будиноковолодінні, на її думку, є незначною, спільне володіння і користування будинком є неможливим, вважає, що припинення права власності відповідача на його частку у спірному будинку з виплатою компенсації за його частку не завдасть шкоди його інтересам. На цей час вона вимушена проживати у місті Охтирка у квартирі матері. У батьків ОСОБА_4 у м. Тростянець є будинок та квартира, на її думку відповідач має можливість забезпечити себе окремим житлом з батьками. Тому просить: припинити право власності ОСОБА_4 у спільному частковому майні на 1/4 частину будинковолодіння по вул. Кірова, 6 м. Тростянець Сумської області, зі складовими у вигляді житлового будинку «А1Ж» з верандою «а», верандою прибудовою «а1», «а2», загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що складається: із приміщень кухні 1-1, площею 10,3 кв.м., кімнати житлової 1-2, площею 9,3 кв.м., кімнати житлової 1-3, площею 22,1 кв.м., кімнати житлової 1-4, площею 8,3 кв.м., коридору 1-5, площею 6,3 кв.м., санвузла 1-6, площею 7,1 кв.м., тамбуру І, площею 1,4 кв.м., господарсько- побутових будівель у вигляді сараю літньої кухні «Б», сараю прибудови «Е», погрібу «п/г», воріт з огорожею №№1, 2, 3, убиральні «Г», гаражу «Д»; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/4 частини будинковолодіння по вул. Кірова, 6 м. Тростянець Сумської області в сумі 120750 грн. за рахунок коштів, які зараховано на депозитний рахунок Тростянецького районного суду Сумської області, шляхом зарахування цих коштів ТУ ДСА в Сумській області на користь ОСОБА_4 за наслідками припинення частки співвласника у будиноковолодінні; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину будинковолодіння (домогосподарства) по вул. Кірова, 6, м. Тростянець Сумської області у житловому будинку «А1ж» з верандою «а», верандою-прибудовою «а1», «а2», загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., з приміщенням кухні 1-1 площею 10,3 кв. м, кімнати житлової 1-2 площею 9,3 кв. м, кімнати житлової 1-3 площею 22,1 кв. м., кімнати житлової 1-4 площею 8,3 кв. м., коридору 1-5 площею 6,3 кв. м, санвузла 1-6 площею 7.1 кв. м., тамбуру І площею 1,4кв. м. погрібу, воріт з огорожею № 1,2,3, убиральні «Г», гаражу «Д».

Рішенням суду від 06 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному частковому майні з виплатою компенсації та визнання права власності на цю частку - відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позов. В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи. Вважає, що є всі підстави для припинення права відповідача на частку у будинку. Також зазначає, що відсутні підстави для стягнення з неї на користь відповідача витрат на правову допомогу, оскільки вони документально не підтверджені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований по вул. Кірова, 6 у м. Тростянець Сумської області належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності. Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2013 року у справі № 2-136/12 за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, а за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул. Кірова, 6 у м. Тростянець Сумської області (т. 1 а.с.20-25).

Відповідно до технічного паспорту, складеного 21 червня 2011 року, та установлених у рішенні Апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2013 року у справі № 2-136/12 обставин після реконструкції та проведення сторонами ремонтних робіт за час спільного проживання спірний житловий будинок, що знаходиться по вул. Кірова, 6 у м. Тростянець Сумської області має загальну площу 64,8 кв.м., з якої житлова площа складає 39,7 кв.м. Указаний житловий будинок з верандою «а», прибудовами «а1», «а2» складається із кухні 1-1 площею 10,3 кв.м., трьох житлових кімнат 1-2, 1-3, 1-4 площею 9,3 кв.м, 22,1 кв.м. та 8,3 кв.м. відповідно, із коридору 1-5 площею 6,3 кв.м., сан-вузлу 1-6 площею 7,1 кв.м. та тамбуру 1 площею 1,4 кв.м. Крім того, господарсько-побутові будівлі складаються із таких приміщень: «Б» - сарай-літня кухня, «Е» -сарай-прибудова, який був збудований шляхом перебудови сараю-прибудови «б-1», «п/г» - погріб, ворота № 1, №2 та № 3 огорожа, «Г» - вбиральні, «Д» - гаражу (а.с. 12-16, 20-25 том 1).

Згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 59 ринкова вартість житлового будинку з верандами і прибудовами, з господарськими будівлями і спорудами по вул. Кірова, 6 у м. Тростянець Сумської області складає 483 000 грн. Виходячи з нормативних вимог розділ указаного домоволодіння з надвірними спорудами у натурі неможливий. Розмір компенсації вартості 1/4 частини, що належить ОСОБА_4 складає 120750 грн. (т. 1 а.с.134-151).

ОСОБА_3 під час провадження у цій справи 19 лютого 2016 року було внесено на депозитний рахунок суду 120750 грн. вартості належної відповідачу частки спірного домоволодіння (т. 2 а. с. 6).

Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що припинення права власності відповідача на належну йому частку у спірному домоволодінні з підстав, на які посилається ОСОБА_3, порушуватиме принцип рівності прав співвласників, не ураховує інтереси відповідача, призведе до обмеження прав останнього і завдасть йому істотної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого № 58594181 на праві власності ОСОБА_4 іншого житла, ніж частка у житловому будинку по вул. Кірова, 6 у м.Тростянець Сумської області, не має (т. 2 а.с.54).

Згідно з відомостями, наданими суду Тростянецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, ОСОБА_4 зареєстрований в установленому законом порядку у спірному будинку № 6 по вул. Кірова у м. Тростянець Сумської області (т. 1 а.с.27).

Судом першої інстанції також встановлено, що спірним будинком користується ОСОБА_4 та оплачує спожиті комунальні та інші послуги.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, надав належну правову оцінку доказам у справі та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позбавлення ОСОБА_4 права на частку у спірному будинку завдасть йому істотної шкоди, оскільки частка відповідача у спірному будинку не є незначною, а спірний будинок є його єдиним та постійним місцем проживання. Крім того з висновку комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 59 вбачається, що на частку відповідача припадає 16 кв. м. загальної площі будинку, а тому, враховуючи площу житлових кімнат, відповідно до частки відповідача, йому у користування може бути надана окрема житлова кімната у будинку. Доказів того, що за суму грошової компенсації за частку у праві власності на будинок, відповідач має можливість придбати інше рівноцінне житло, позивачкою також не надано.

Не може колегія суддів погодитись і з доводами апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на правову допомогу. В підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, відповідач надав суду угоду про надання правової допомоги, укладеної з адвокатом ОСОБА_5, акт приймання-передачі виконаних робіт за цією угодою та документ про оплату наданих послуг. Суд першої інстанції з посиланням на зазначені документи та журнали судових засідань, навів відповідний розрахунок та визначив суму на відшкодування витрат на правову допомогу відповідачу, виходячи з засад розумності та відповідно до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 06 травня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -