Окрема ухвала № 59160395, 15.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3706/16

Номер справи місцевого суду: 522/179/16

Головуючий у першій інстанції Тарасова

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Лопотан В.І., Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні апеляційного суду Одеської області знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_3 банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 банку України суму заборгованості за кредитним договором про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 28 листопада 2014 року в загальному розмірі 309850670 (триста девять мільйонів вісімсот пятдесят тисяч шістсот сімдесят) гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 300 000 000 (триста мільйонів) гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 9 838 356 (девять мільйонів вісімсот тридцять вісім тисяч триста пятдесят шість) гривень 16 копійок; заборгованості за пенею по відсоткам в розмірі 12313 (дванадцять тисяч триста тринадцять) гривень 91 копійка.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 банку України суму сплаченого судового збору за меморіальним ордером № НОМЕР_1 від 28.12.2015 року в розмірі 4647760 (чотири мільйони шістсот сорок сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 05 копійок.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 15 березня 2016 року залишені в силі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегією суддів апеляційного суду Одеської області було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що кредитор пропустив, встановлений законодавством строк звернення з позовом до поручителя для забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 28 листопада 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 банком України та ПАТ «Імексбанк».

Згідно зі статтею 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Колегія суддів одноголосно дійшла висновку про необхідність постановлення, відповідно до ст.ст.211, 320 ЦПК України, окремої ухвали щодо виявлених під час розгляду справи порушень закону і встановлених причин і умов, що сприяли вчиненню порушення.

Так, з матеріалів справи, незважаючи на наявність субєкта з особливим статусом ОСОБА_3 України, не вбачається жодних доказів що пропуск строку на звернення до суду є наслідком якоїсь непереборної сили , тощо.

Між тим, ОСОБА_3 України є єдиним субєктом, який згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність», має право приймати рішення щодо ліквідації та відкликання ліцензій банків.

Юридична особа діє через свої органи, посадові особи, працівників.

Будучи регулятором, прийнявши рішення про відкликання ліцензії ПАТ «Імексбанку» законодавець презюмує, виходячи з особливого статусу позивача, щодо обізнананості про наслідки вчинення таких дій, (зокрема ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав).

В силу специфіки юридичної особи та з метою забезпечення стабільності цивільного обігу вважається, що дії вчинені уповноваженими особами вчинені від імені юридичної особи.

В процесі розгляду справи встановлено, що Постановою правління ОСОБА_3 банку від 21.05.2015 року № 330 відкликано банківську ліцензію ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 27.05.2015 року.

27.05.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на один рік з 27.05.2015 року до 26.05.2016 року включно.

З цього приводу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розмістив оголошення в газеті Голос України №94 від 29.05.2015 року та ОСОБА_3 України на своєму офіційному сайті розмістив прес-реліз від 28.05.2015 про ліквідацію неплатоспроможного АТ «ІМЕКСБАНК».

Однак, при цьому, працівниками банку, з метою забезпечення ефективного захисту прав держави, не було вчинено жодних дій, передбачених законом в строк.

Сам факт звернення до суду з порушенням, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України преклюзивного (припиняючого), строку ( який в будь-якому випадку) не підлягає поновленню, не забезпечує відновлення майнових прав потерпілої сторони, які можуть бути захищені тільки в порядку кримінального провадження у разі встановлення в діях посадових осіб ознак кримінального правопорушення

Оскільки, позивач є юридичною особою публічного права зі спеціальним статусом, наділений регуляторними та контролюючими функціями, проте який допустив порушення закону, не прийнявши своєчасно заходів щодо ефективного захисту майнових прав держави (належного звернення до суду), а визначення кола осіб, які цьому сприяли своєю діяльність чи бездіяльністю знаходиться поза межами предмета дослідження даної справи, то вказані факти, які підлягають перевірці доводяться до відома керівництва ОСОБА_3 Банку України з метою прийняття організаційних заходів для попередження негативних наслідків у разі відкликання ліцензій банків та забезпечення справедливого балансу інтересів кредиторів, боржників та держави.

Отже, зазначені обставини свідчатьпро недоліки в організації роботи, про неналежне здійснення працівниками ОСОБА_3 Банку України своїх посадових обовязків, а також допущення порушень діючого законодавства України.

Колегія суддів вважає за необхідне про зазначені вище факти довести до відома Голову ОСОБА_3 Банку України для належного реагування і прийняття відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 211, 320 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Про зазначене в ухвалі колегії суддів довести до відома Голову ОСОБА_3 Банку України для належного реагування та повідомлення про вжиті заходи у встановлений законом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_5