Постанова № 59156094, 25.07.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/2472/16-а

Провадження №2-а/636/198/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючої судді Дьоміної О.П.

при секретарі Коваленко О.А.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- скасувати рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №1080-02/23 від 05.05.2016 року про відмову в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно ст. ст. 37, 37-1 «Про державну службу» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії;

- зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.12.2015 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 85 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі - на посаді начальника Управління економіки Печенізької районної державної адміністрації, з урахуванням довідки №02-20/1044/4 від 29.04.2016 року, виданої Управлінням соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації, у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 580,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 24.06.1991 року перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області. З 24.06.1991 р. по 21.12.1998 р. отримувала пенсію по інвалідності, а з 22.12.1998 р. по теперішній час отримує пенсію за віком, призначену (перераховану) згідно ст. ст. 37, 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 85 відсотків від суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади станом на 01.02.2008 року. На момент виходу на пенсію працювала на посаді начальника Управління економіки Печенізької районної державної адміністрації.

29.04.2016року позивач звернулась до Відповідача по справі із заявою про перерахунок та виплату з 01.12.2015 року пенсії державного службовця відповідно до ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16. 12.1993 р. №3723-ХП, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, надавши відповідну довідку про складові заробітної плати від 29.04.2016 р. №02-20/1044/4, видану Управлінням соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації.

Згідно довідки про заробітну плату за №02-20/1044/4 від 29.04.2016 року, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1, середня заробітна плата на посаді начальника Управління Печенізької районної державної адміністрації з 01.12.2015 року становить 4 181 грн. 00 коп., в тому числі - посадовий оклад -1 744 грн. 00 коп.

23.05.2015 року позивач отримала рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 05.05.2016 р. №1080-02/23, згідно якого їй відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що чинне законодавство не передбачає перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу» № 3723-ХП у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. При цьому відповідач посилається на те що, відповідно до Закону України №213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з 01 червня 2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії, не перераховуються.

Відмовляючи в задоволенні заяви, відповідач посилається також на те, що з 01 грудня 2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», якою п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 щодо порядку перерахунку пенсій згідно із Законом України «Про державну службу», у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям - виключено. Крім того, в своєму запереченні відповідач зазначає, що на виконання змін до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», внесених Законом України від 28 грудня 2014 року №76-УІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015 року, Кабінетом Міністрів України не було визначено умов та порядку перерахунку пенсій державним службовцям, внаслідок чого механізм перерахунку пенсій державним службовцям відсутній.

ОСОБА_1 вважає рішення відповідача по справі протиправним та необґрунтованим з огляду на наступні обставини:

Порядок та умови пенсійного забезпечення державних службовців регулюються ст. 37 Закону України від 16.01.2003 р. №3723-ХІІ, за яким позивач вийшла на пенсію в 1998 році. У 2003 році, згідно Закону України від 16.01.2003 р. «Про внесення змін до закону України «Про державну службу » ст. 37 було доповнено статтею 37-1 такого змісту: «У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у разі набуття особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок». В Прикінцевих положеннях цього закону записано : «Порядок перерахунку пенсій, передбачених цим Законом, поширюється на пенсіонерів, яким пенсія державних службовців призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», до яких належить і позивач.

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» Відповідач кожного разу, при підвищенні за рішенням Уряду заробітної плати працюючим державним службовцям, здійснював перерахунок раніше призначеної пенсії з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, на підставі поданої заяви та довідки, виданої Печенізькою районною державною адміністрацією. За період перебування позивача на пенсії такі перерахунки здійснювались 6 разів. Останній перерахунок відбувся у 2008 році внаслідок підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України №268 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №700 та 6 лютого 2008 р. №34).

09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набула чинності з дня опублікування - 15.12.2015 року та застосовується з 1 грудня 2015 року (відповідно до пункту 6 постанови). Згідно п. 3 цієї Постанови «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: додатками 1-37, 431, 432, 48-55 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (Офіційний вісник України, 2006 р., №10, ст. 632).

Розмір посадового окладу за останнім місцем роботи позивача перед виходом на пенсію затверджено додатком №34 до постанови №268. На момент виникнення підстав для перерахунку пенсії державного службовця (на 01.12.2015 року) всі, необхідні для здійснення цієї процедури, законодавчі та інші нормативно-правові акти були чинними.

Норми ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», згідно з якими - у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом,

-2-

відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій, у конституційному порядку скасовані не були.

Перерахунок пенсій здійснювався виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

До 15.12.2015 року була чинною редакція пунктів 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій», якою було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року «Про внесення змін до закону України «Про державну службу», заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій проводиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі заяви та довідок, виданих державним органом за останнім місцем роботи, а у разі відсутності посад, з яких пенсіонер вийшов на пенсію, згідно п. 3 Порядку, затвердженому спільним наказом Міністерства соціальної політики та Головного управління державної служби України від 03.12.2003 р. №319/144, довідка видається: особам, що вийшли на пенсію з місцевих державних органів - Управлінням праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації.

Форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики від 04.09.2013 року №15-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 року за №1661/24193, якою передбачені складові заробітної плати працюючого державного службовця, станом на 01.12.2015 року своєї чинності також не втратила та не зазнала змін.

Але, не дивлячись на ці обставини, в перерахунку пенсії позивача було відмовлено.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 1, частина перша статті 6, частини перша, друга статті 8 Основного Закону України). Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України.

Тому посилання відповідача на думку позивача, на п. 5 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015року №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія »щомісячне довічне грошове утримання) призначаються зокрема відповідно до Закону У країни «Про державну службу», не є вірними, виходячи з того що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Скасування порядку нарахування пенсії за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення (перерахунку) норм Закону України «Про державну службу» №3723-XII, так як вказане положення не містить посилання на конкретні норми законів чи підзаконних актів, які скасовуються щодо пенсійного забезпечення осіб. Підстав вважати, що скасовуються всі норми, як ті, що стосуються призначення, так і ті, що стосуються перерахунку пенсії немає.

Здійснюючи перевірку на відповідність Основному Закону України аналогічних положень п. 5 Розділу 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213- VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховна Рада України, приймаючи Закон України №213-VIII та вносячи ним зміни до Закону України №2453, порушила ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 150 Конституції України та визнав пункт 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - неконституційним.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає, або суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами при вирішенні питання про перерахунок пенсії державного службовця підлягає застосуванню Закон України «Про державну службу», а саме нормативні положення ст. ст. 37,37-1 цього закону, які були діючими на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців з 01.12.2015 року. При цьому, відсутність затвердженого кабінетом Міністрів України нового порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст.58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 дається офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно якого: «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі . Цей принцип закріплений у ч. 1 ст.58 Конституції України , за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так , що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності , тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Враховуючи , що до події, факту застосовується той закон, або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (в даному випадку Закон України «Про державну службу №3723-ХІІ), а також те, що була збільшена заробітна плата на відповідній посаді державного службовця, що стало підставою для перерахунку пенсії, позивач вважає, що її вимоги підлягають обов'язковому задоволенню.

Статтею 22 Конституції України, яка має статус Основного Закону України, регламентується: «права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про державну службу»). Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11.10.2005 р. №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (абз.5,6 пункт4)».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 року №5- рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) роз'яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

-3-

У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і способи, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування : розвитку; обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правила, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному лазі не може бути порушена».

У зв'язку з цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, скасування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій» є скасуванням права позивача на перерахунок пенсії як колишнього державного службовця, що порушує норму прямої дії - ст. 22 Конституції України. Тобто, рішення Відповідача по справі прийнято у спосіб, який не відповідає ст.22 Конституції України та ст.37-1 Закону України «Про державну службу», якою передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців, а також не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту та обсягу гарантій прав і свобод.

Крім того, при вирішенні питання щодо визначення розміру пенсії при перерахунку у відсотках від заробітної плати має застосовуватись норма що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення (перерахунку ) пенсії - 85%, а тому внесені Законом №76- VIII від 28.12.2014 року зміни до ст. Закону №3723-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Така правова позиція зі спірного питання вже була викладена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 року по справі №21-420а13 .

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні; виключно законами України визначається статус суддів (частини перша, друга статті 55, пункт 14 частини першої статті 92, частина перша статті 127).

У зв'язку з тим, що Конституційним Судом України неодноразово розглядались питання обмеження прав і свобод людини, позивач вважає, що у суду не повинно бути сумнівів щодо невідповідності ст. 22 Конституції України скасування Кабінетом Міністрів України п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій».

Конституційний Суд України в п. 3 Рішення №3-рп/2012 від 25.01.2012 р. констатував, що «суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Позивач також вважає доцільним у даному випадку послатись на практику Європейського Суду з прав людини, рішення якого мають статус джерела права в силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, у справі «Case 41-74 Yvonne van Duyn v Home Office [1974]» Європейський суд з прав людини виклав наступну правову позицію щодо принципу правової визначеності: «...принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган державної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного виду грошового забезпечення категорії державних службовців, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють неправомірно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки... оскільки затвердження такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих припущень у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом влади такої політики чи поведінки».

На підставі викладеного позивач вважає, що у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повинно здійснити перерахунок її пенсії на підставі документів пенсійної справи та додатково поданих документів.

Від відповідача по справі до суду надійшли заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, які Чугуївське об'єднане УПФУ в Харківській області обґрунтовує тим, що вимоги, викладені в позовній заяві, є безпідставними та не відповідають нормам чинного законодавства посилаючись на наступне:

На час виходу позивача на пенсію, пенсійне забезпечення державних службовців регулювалось нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ . Згідно з ст. 37 вказаного Закону (в редакції на момент виходу позивачки на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями. - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

У відповідності до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (в редакції на момент виходу позивачки на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Заробітна плата для такого перерахунку пенсії визначалася відповідно до пунктів 4-6 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було підвищено розмір заробітної плати працюючим державним службовцям.

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 372л- XII (іі редакції від 01.03.2016 р., чинній на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року, крім підвищення заробітної плати, затверджено зміни, що вносяться до постанов КМУ. в тому числі постанову КМУ від 31.05.2000 року. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії, а саме виключено пункт 4. яким регулювалось питання проведення перерахунків пенсій непрацюючим державним службовцям.

Крім того, постанова КМУ №1013 від 09.12.2015 року передбачала упорядкування структури заробітної плати, та не визначає умови та порядок проведення перерахунку пенсій. Отже, на момент звернення позивачки з заявою про перерахунок пенсії відсутній правовий механізм здійснення такого перерахунку.

Пунктом 5 розділу III «Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, па загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу". "Про прокуратуру". "Про судоустрій і статус суддів". "Про статус народного депутата України". "Про Кабінет Міністрів України". "Про судову експертизу". "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування". "Про дипломатичну службу". Податкового та Митного кодексів України. Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Конституцією України не встановлено пріоритету застосування того чи іншого закону.

В даному випадку повинен застосовуватись принцип дії закону в часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акта (чи певної його норми), пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж ті. що були встановлені попереднім актом.

З 01.06.2015 р. Законом України від 02.03.2015 р. №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» були припинені дії норм Закону України

-4-

«Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ в частині, яка стосувалась пенсійного забезпечення державних службовців, як наслідок - пенсії за вказаним законом не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються.

Оскільки заява про перерахунок пенсії була подана в квітні 2016 року, а норми Закону України «Про державну службу» в частині, яка стосується пенсійного забезпечення. - були скасовані, то відсутні правові підстави здійснювати такий перерахунок пенсії.

Позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2015 р. Статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначаються строки проведення перерахунку пенсії. Так, відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою етапі 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася з заявою про перерахунок пенсії 29.04.2016 р., то Чугуївське об'єднане УПФУ в Харківській області зазначає, що пенсія позивача підлягала б перерахунку не з 01.01.2016 року, а з 01.05.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Отже, заявлений позов, на думку відповідача, слід вважати необґрунтованим та безпідставним, а відтак в його задоволенні належить відмовити.

Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій вимоги, викладені в позові підтримала та просила розглянути справу за її відсутності. Представник відповідача проти позову заперечувала, просила розглянути справу за її відсутності з урахуванням наданих заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши в порядку письмового провадження матеріали справи, перевіривши письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист.

Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими або звуженими. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком як державний службовець.

29.04.2016 року позивач зверталася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Печенізької районної державної адміністрації №02-20/1044/4 від 29.04.2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (а.с.13,14).

Рішенням Чугуївського об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії від 05.05.2016 року за №1080-02/23 - позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с.15).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» - у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 Постанови КМУ від 31.12.2000 року за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції яка була чинна до 15.12.2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року за №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про зарплату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв`язку із прийняттям КМУ Постанови від 09.12.2015 року за №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» п. 4 Постанови КМУ від 31.05.2000 року за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 - змінений.

Разом з тим, згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно довідки, виданої ОСОБА_1 управлінням соціального захисту населення Печенізької райдержадміністрацієї 29.04.2016 року №02-20/1044/4, заробітна плата на посаді начальника Управління економіки Печенізької районної державної адміністрації з 01.12.2015 року становить 4 181,00 грн., в т.ч.: посадовий оклад - 1 744,00 грн., надбавка за ранг (10) - 80,00 грн., надбавка за вислугу років (25%) - 456,00 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важкої роботи (43,3%) - 987,00 грн., премія (52,4%) - 914,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що була збільшена заробітна плата на посаді,на якій працювала позивачка, що було підставою для перерахунку, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що КМУ на виконання змін до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» не було визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям. На думку суду, відсутність затверджених КМУ порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставною для відмови у перерахунку пенсії.

Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивачки із заявою про перерахунок її пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

-5-

пенсійного забезпечення», у п. 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи те, що позивачка звернулася до відповідача за перерахунком пенсії 29.04.2016 року, то перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01.05.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Законом України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову фізичною особою встановлено судовий збір у розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17-19, 122, 158 - 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 05.05.2016 року за №1080-02/23 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням зарплати державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 з 01.05.2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням зарплати державним службовцям згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям за №02-20/1044/4 від 29.04.2016 року, виданої Управлінням соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 85%.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду першої інстанції набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуюча: