Рішення № 5915567, 16.06.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" червня 2009 р.Справа № 6/331

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецька-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін

від позивача Мазуренко Т.В. - довіреність від 05.03.2009р.

від відповідача не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЦ "Альба" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 36542,15 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 36542,15 грн., з яких: 25802,72 грн. основного боргу за відпустк паливно-мастильних матеріалів, 5831,49 грн. - пені, 722,66грн. - 3% річних, 4179,66 грн. - інфляційних.

Заявою, яка надійшла до суду 10.06.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20802,72 грн. - основного боргу, 5821,49 грн. - пені, 901,58 грн. - 3% річних, 5115,16 грн. - інфляційних, а всього 32640,95 грн. та судові витрати. Провадження по справі стосовно стягнення 5000,00 грн. просить припинити у зв'язку із сплатою даної суми відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про збільшення позовних вимог підтримала. Надала копію банківської виписки про сплату відповідачем 18.03.2009р. п'яти тисяч гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень щодо пред'явленого позову суду не надав, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №00-009/2/07 від 24.09.2007р. (а.с.11-16) відповідач отримав від позивача паливно-мастильні матеріали на загальну суму 75747,56 грн., що підтверджується видатковою накладною №649 від 31.07.2008р. на суму 36963,22 грн.(а.с.18), та видатковою накладною №703 від 31.08.2008р. на суму 38784,34 грн.

Відповідно до п.2.1. договору, продавець зобов'язується передавати у власність покупця через АЗС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильні матеріали (далі ПММ), а покупець зобов'язується приймати у власність ПММ, та оплачувати їх вартість.

Згідно з п. 4.4. договору продавець відпускає покупцю ПММ без їх оплати з відтермінуванням платежу протягом 14 календарних днів з моменту фактичного отримання останнім ПММ на АЗС. Вартість ПММ повинна бути сплаченою протягом двох банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку. Проте, в будь-якому випадку, повна оплата вибраних ПММ здійснюється не пізніше другого банківського дня місяця, наступного за звітним.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 25802,72 грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив основний борг у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується банківською випискою №51 від 18.03.2009р. (а.с.41).

Тому, відповідно до ч.1-1 ст.80 ГПК України суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Отже, на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 20802,72 грн., що підтверджується довідкою позивача №37/С-К/09 від 10.04.2009р. (а.с. 40).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно з п. 8.3 договору у випадку порушення покупцем п. 4.4. договору, він зобов'язується на користь продавця сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На виконання п. 8.3. договору позивачем була нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 5821,49 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 265 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 901,58 грн. - 3% річних, 5115,16 грн. інфляційних.

Суд, перевіривши розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, вважає їх обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі 20802,72 грн. - основного боргу, 5821,49 грн. - пені, 901,58 грн. - 3% річних, 5115,16 грн. - інфляційних, а всього 32640,95 грн. А в частині стягнення 5000,00грн., як зазначалось вище, суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 625, 655 ЦК України, керуючись ст.ст.49, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЦ "Альба" (10031, м. Житомир, вул. Гранітна, 14, іден. код. 33649618) - 32640,95 грн. з яких: 20802,72 грн. основного боргу, 5821,49 грн. пені, 901,58 грн. - 3% річних, 5115,16 грн. інфляційних, а також 376,41 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5000,00грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.