Постанова № 59153926, 14.07.2016, Володимирецький районний суд Рівненської області

П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 556/1318/16-а

14.07.2016 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лемещук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Володимирецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання відмови незаконною та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та незаконними дії посадових осіб Володимирецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України, якими їй відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на шість років, як особі, що постраждала від аварії на ЧАЕС з 24 травня 2015 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач незаконно відмовив їй у зниженні пенсійного віку, просила зобов'язати відповідача призначити їй пенсію з 24.05.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення в межах позову.

Представник відповідача проти позову заперечила, пояснила, що відмова у призначенні пенсії позивачу є законною, ґрунтується на вимогах закону і матеріалах пенсійної справи, оскільки ОСОБА_3 не надав достатніх доказів, які б підтверджували її право на пільгову пенсію. Тому просила відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які постійно проживали або працювали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, та додатково на 1 рік за кожні 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

За змістом даної норми Закону, право на пенсію із зниженням пенсійного віку мають особи, які або працювали, або постійно проживали на територіях радіологічного забруднення, про що, на думку суду, свідчить сполучник «або» у тексті статті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 є постраждалим від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1

ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачу виповнилось 51 рік, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні паспортом серії НОМЕР_2

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, ОСОБА_3 у встановленому законом порядку звернулася до Управління Пенсійного фонду з приводу призначення пенсії відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку. Відповідач відмовив в призначенні пенсії з тих підстав, що права на зниження пенсійного віку на шість років позивач ОСОБА_3 не набула.

Така відмова відповідача у призначенні пенсії є неправомірною, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з січня 1989 року по жовтень 1995 року проживала в с.Острівці Володимирецького району Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Дана обставина підтверджується рішенням Володимирецького районного суду від 22.08.2006 року, яке набрало законної сили, і є обов"язковим для виконання.

Як вбачається зі ст.17 Цивільного Кодексу України 1963 року, яким було врегульовано цивільні відносини до 01.01.2004 року, місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Аналогічно, у відповідності до ст..29 діючого Цивільного Кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Таким чином, із досліджених судом письмових доказів вбачається, що ОСОБА_3 постійно проживала на території радіоактивного забруднення в т.ч. станом на 01.01.1993 року прожила в зоні гарантованого добровільного відселення 4 роки, і набула право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що для призначення пільгової пенсії позивач надав до управління ПФУ документи, що підтверджують наявність права на призначення такої пенсії - посвідчення особи, що постраждала від аварії на ЧАЕС та довідку про місце проживання, видану сільською радою. Відомості про період проживання ОСОБА_3 в с.Острівці Володимирецького району включено у довідку на підставі рішення суду, таким чином довідка, надана відповідачу, повністю відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1.

Будь-яких доказів на спростування цих висновків суду відповідач суду не надав, правомірності своїх дій всупереч вимогам ст.71 КАС України представник управління ПФУ не довів.

Також судом встановлено, що заяву про призначення їй пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_3подала до управління ПФУ у Володимирецькому районі 24.05.2016 року, тобто після спливу трьохмісячного строку з дня настання пенсійного віку.

У відповідності до вимог ст.45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. В інших випадках пенсія призначається з дня звернення до органів ПФУ із відповідною заявою.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_3 своєчасно та у встановленому порядку звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії із зниженням пенсійного віку, та надала на підтвердження такого права відповідні документи, а саме чорнобильське посвідчення та довідку місцевої ради, рішення суду, якими підтверджено періоди проживання на територіях радіологічного забруднення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відмова управління ПФУ у призначенні позивачу пенсії не ґрунтується на законі, і є протиправною, що є підставою для задоволення позову.

У відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

З урахуванням викладеного, з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати відмову відповідача - Володимирецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України - у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на шість років протиправною та зобов'язати відповідача призначити позивачу таку пенсію, починаючи з дня звернення позивача із заявою до територіального підрозділу 24 травня 2016 року.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.17, 21, 104, 159, 162 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Володимирецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24 травня 2016 року.

Стягнути з Володимирецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в користь ОСОБА_3 понесені ним при подачі позову та документально підтверджені судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя:

Повний текст постанови проголошено 19 липня 2016 року