Рішення № 59152112, 01.10.2014, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3082/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Демеденко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, залі суду, в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2014 року, представник ПАТ «УкрСиббанк», до назви якого 21.12.2009 р. згідно із Законом України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни в Статут, а саме, з АКІБ «УкрСиббанк» на ПАТ «УкрСиббанк», звернувся до Дарницького райсуду м. Києва з названим позовом, який за належною підсудністю (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживанням відповідачки), передбачений ст.ст. 109,116 ЦПК України ухвалою Дарницького райсуду м. Києва від 24.06.2014 р. був переданий до Овідіопольського райсуду Одеської області, ухвалою якого від 14.07.2014 р. був прийнятий до провадження в порядку ст.ст. 116,117 ЦПК України, в якому, посилаючись на порушення відповідачкою умов кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11207891000 від 06.09.2007 р., просив суд, стягнути з відповідачки на користь ПАТ «УкрСиббанк» загальну заборгованість за споживчим кредитом в сумі 85446,12 грн., яка складається з 62737,79 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 17178,53 грн. заборгованості про простроченим процентам за користування кредитом, 4197,13 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 1332,67 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та судового збору в сумі 854,46 грн.

Представник позивача в судові засіданні не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, за його письмовою заявою про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, шляхом надіслання на його електронну адресу електронного повідомлення від 14.07.2014 р., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, який був отриманий позивачами 14.07.2014 р. о 10:48:26 год., причини своєї неявки суду не повідомив, однак надіслав на адресу суду письмове клопотання, в якому повністю підтримав позов банку та з посиланням на ст. 158 ЦПК України, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі (а.с. 66,72-80).

Відповідачка в судове засідання, без поважних причин не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, за зареєстрованою у встановленому Законом порядку місцем свого проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою Головного управління ДМС в Одеській області № 4410 від 28.05.2014 р. та поштовим повідомленням з відміткою листоноші «за зазначеною адресою не проживає», причини своєї неявки суду не повідомиа, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надала, а тому, в силу ст.ст. 74,76,77 ЦПК України відповідачка вважається повідомленою про дату, час та місце судового розгляду належним чином за останньою, відомою судові адресою свого зареєстрованого місця проживання (а.с. 38,46,48,67-68,83).

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Згідно із ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк, як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст.ст. 19,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення НБУ відповідних ліцензій на виконання вимог п. 1 розділу ІІ Закону України від 15.02.2011 р. № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (п. 2 ст. 5 Декрету про валютне регулювання).

У відповідності до п.п. 11,17,21 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів та таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодній зі сторін кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11207891000 від 06.09.2007 р., банк надав, а позичальниця ОСОБА_1 прийняла кредит в іноземній валюті у сумі 20241 дол. США (еквівалент 102217,05 грн. за курсом НБУ, станом на день укладення договору) зі строком повернення не пізніше 06.09.2014 р. під 11,50 % річних з графіком погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с. 4-15).

При чому, відповідно до п. 1.3.4 умов вказаного кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору і погашення нарахованих процентів відбувається з 01. До 25 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Позивачами у повному обсязі були виконані умови кредитного договору, що підтверджується текстом кредитного договору з підписами обох сторін (позивачів та відповідачки).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за порушення відповідачкою термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позивач має право вимагати від відповідачки додатково сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Однак, як встановив суд, відповідачка, всупереч умовам договору не здійснила платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобовязання, у звязку з чим, станом на 17.03.2014 р., заборгованість відповідачки перед позивачами складає 85446,12 грн., з яких : 62737,79 грн. заборгованість за простроченим кредитом, 17178,53 грн. заборгованість про простроченим процентам за користування кредитом, 4197,13 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 1332,67 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, детальний розрахунок якої позивачі виклали у розрахунку, доданого до позову, зробленого позивачами у відповідності з діючим законодавством України та перевіреного судом (а.с. 16-26).

Станом на дату ухвалення рішення, доказів погашення вказаної заборгованості, відповідачкою суду не надано і відповідно у суду вони відсутні.

У звязку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» обґрунтованими, доведеними документально, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України, з відповідачки, на користь позивачів мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 854,46 грн. (а.с. 34).

Керуючись ст.ст. 10,11,57-61,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,550,554,626,612,617,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пров. Московський, 60, рахунок 2909000000113 в АТ «УкрСибБанк» м. Харківа, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) : загальну заборгованість за споживчим кредитом та заставу транспортного засобу № 11207891000 від 06.09.2007 р. в сумі 85446 грн. 12 коп. та судовий збір 854,46 грн., а разом 86300 грн. 58 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій