Ухвала суду № 59149351, 21.06.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/946/16-ц

Провадження 2-721/16

ухвала

Іменем України

21 червня 2016 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Болобана В.Г.,

при секретарі Рудніцькій О.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд» про стягнення боргу за договором позики ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в суді перебуває зазначена справа.

21.06.2016 року позивачем через канцелярію суду була подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на ? частину майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд», ідентифікаційний код 13709378, що знаходиться у м. Обухів, Київської області, вул. Миру,5-А/2, пропорційну ? частці ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд», а саме: А- адміністративно-торгівельний комплекс загальною площею 167,0 м2; Б1-Б6 склади загальною площею 510,25 м2; Б7 госпблок; В; Г; Д; - навіси. Заяву обґрунтовує тим, що відповідач може ухилятись в подальшому від виконання рішення суду, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно p ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно доч. 1, ч. 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи до забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини у звязку з яким потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Постановою № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 вказаної постанови визначено, щорозглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх

вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 10.06.2016 року відповідач не є власником нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт. Право власності на зазначене нерухоме майно належить фізичній особі на підставі договору купівлв-продажу.

Таким чином, суд вважає, що заявнику необхідно відмовити в задоволені заяви, оскільки суд не вбачає підстав для накладення арешту на майно, яке не є власністю відповідача. Крім того, задоволення такої заяви може порушити законні права та інтереси власника цього майна.

Керуючись статтями 151-153, 168 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Опорядбуд» про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя