Рішення № 59146681, 15.07.2016, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1587/15-ц

Провадження № 2/147/65/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2016 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Савченко С.М.,

секретарі Подолян Т.І.,

з участю позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької про визнання права на земельну частку (пай), в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності наземельну частку (пай), зазначивши, що 29 січня 2001 року померла дружина позивача, ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складалася з права на земельну ділянку (пай) площею 2,18 умовних кадастрових гектарів у межах згідно з планом, яка розташована на території Верхівської сільської Ради Тростянецького р-ну Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що належало їй особисто.

Єдиним спадкоємцем за законом являється, ОСОБА_1. ОСОБА_4М та ОСОБА_3А перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.01.1962 р., свідоцтво про одруження 1-ЯР N9393384.

Позивач на момент смерті проживав разом з померлою, а після її смерті він фактично вступив в володіння її майном, тим самим прийняв спадщину.

В листопаді 2015 року ОСОБА_4М, звернувся до Тростянецької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене спадкове майно, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на вказану земельну ділянку за ним.

На підтвердження даної обставини, тобто втрати правовстановлюючого документа, позивач звернувся до редакції газети «Тростянецькі вісті» з обвявою, яка була опублікована в № 55 від 25.12.2015 року.

У зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права на право на земельну частку (пай) розміром 2,18 умовних кадастрових гектарів відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ВН № 045242, реєстраційний № 162 від 31.07.1997 року, що належав його дружині ОСОБА_5, яка померла 29.01.2001 року.

Ухвалою суду від 19.04.2016 року до участі у даній справі залучено треті особи діти позивача та спадкодавця, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги просив задовольнити з підстав зазначених у позові, або ж задоволити позов на користь його онуки.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не зявився. Повідомлення про причини своєї неявки та заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надіслав, в силу чого, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, однак надав до суду заяву, в якій просив справу заслухати в їх відсутність, просить ухвалити рішення яким задовольнити позов.

Третя особа ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнала. Суду пояснила, що на її імя був складений заповіт, згідно якого все своє майно покійна мати заповіла їй. Також пояснила, що фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки згідно заповіту отримала грошові кошти у відділенні Ощадбанку, які зберігалися на рахунках матері.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідност.1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Статтею 3 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Згідност. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідност. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 122136, виданого 01.02.2001 року виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що 29.01.2001 року померла ОСОБА_3 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно - право на земельну частку (пай) розміром 2,18 в умовних кадастрових гектарах.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 предявив суду оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ВН № 045242 на право на земельну частку (пай) виданий члену КСП «Іскра» с. Верхівка ОСОБА_5 на підставі рішення Тростянецької районної державної адміністрації від 31 липня 1997 року № 162, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі , яка перебуває у колективній власності КСП «Іскра» розміром 2,18 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданий 19.08.1997.

Згідно довідки виданої виконкомом Верхівської сільської ради від 11.03.2015 №192 спадкоємцями після смерті ОСОБА_5, яка померла 29.01.2001, є ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2.

Відповідно листа Верхівської сільської ради від 29.06.2016 №72 від імені ОСОБА_3 секретарем Верхівської сільської ради посвідчено три заповіти, останній заповіт за №136 від 26.12.2000 року, яким вона все майно, в тому числі грошові вклади на рахунках №07900069 та №1676 в ощадкасі №034, заповіла ОСОБА_2.

В справі наявна, надана ОСОБА_6, копія заповіту №136 від 26.12.2000 року, яким ОСОБА_3 все майно, в тому числі грошові вклади на рахунках №07900069 та №1676 в ощадкасі №034 заповіла ОСОБА_2.

Даний заповіт є чинний.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує, що дочка ОСОБА_2 отримала грошові кошти, які зберігалися на рахунках померлої матері.

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась 29 січня 2001 року в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 В цей час діявЦК УРСР(1963 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Відповідно ч.1ст. 524 ЦК УРСР(1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК УРСР (1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений встатті 21 цього Кодексу, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно дост. 548 ЦК УРСР(1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Момент відкриття спадщини міститься в правиліст. 525 цього Кодексу, а саме моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 549 ЦК УРСР(1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістомрозділу VІІ вказаного Кодексу, прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Таким чином суд приходить до висновку, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли позивач ОСОБА_1, який перебував в зареєстроваеному шлюбі з ОСОБА_3 та третя особа донька ОСОБА_2

Оскільки відмова нотаріуса від 20.11.2015 року № 602/02-17 в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 ґрунтувалася на відсутності у ОСОБА_1 правовстановлювального документа на земельну ділянку, який є у позивача, то наявні підстави для оформлення спадщини і спадкоємці, на підставі ст. 66 Закону України "Про нотаріат", мають право отримати свідоцтва про право на спадщину.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 1216,1222,1223, 1233, 1258 ЦК України, ст. ст. 10, 27, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання права на право на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: