Ухвала суду № 59145909, 21.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11764/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/1188/16 Категорія: 48 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря Концевич Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2016 року заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Постановлено заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження автомобілем Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2; автомобілем Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4; автомобілем Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6; автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_7, кузов № НОМЕР_8; автомобілем ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9, шасі № НОМЕР_11 з напівпричіпом марки ТЦ 10:00 AM (цистерна асенізаційна) 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10, шасі НОМЕР_12.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно та прийняти нову ухвалу, якою повністю задовольнити заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав, в ній зазначених.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3, кожен окремо, апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову в даній цивільній справі суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, частина нерухомого та рухомого майна за відповідачем не зареєстрована, крім того накладення арешту на нерухоме майно перешкодить відповідачеві здійснювати підприємницьку діяльність.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам процесуального права.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо поділу майна подружжя.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2016 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 серпня 2015 року в даній справі, якою заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено повністю - скасовано, а питання про вжиття заходів забезпечення позову передано на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що судом першої інстанції при постановленні вказаної ухвали не перевірено кому належить спірне майно, що дає підстави для висновку про можливість порушення прав інших осіб накладенням арешту на це майно та не з'ясовано, чи не використовується відповідачем спірне майно для здійснення підприємницької діяльності і чи не буде такий вид забезпечення позову, як арешт, перешкоджати здійсненню ним господарської діяльності.

Повторно розглядаючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виконав вказівки, викладені в ухвалі апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2016 року в даній справі.

Як вбачається з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, частина нерухомого та рухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт за відповідачем не зареєстрована, а належить на праві власності іншим фізичним особам, в зв'язку з чим, судом першої інстанції правомірно відмовлено у накладенні арешту на це майно.

Також правильно обрано судом першої інстанції такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення певних дій відповідачем. Такий спосіб забезпечення позову не перешкоджатиме відповідачеві використовувати транспортні засоби під час здійснення підприємницької діяльності.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді