Рішення № 59143519, 15.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2016 р.Справа № 916/1259/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.04.2016р. №21/р8-067

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 07.06.2016р. №1378/104-06

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 04.01.2016р. №21/17-8

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257)

до відповідача: Одеського національного політехнічного університету (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 02071045)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 03351208)

про: стягнення 52818,58 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського національного політехнічного університету про стягнення 52818,58 грн., з яких: 38958,65 грн. пені, 2731,96 грн. 3% річних та 11127,97 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого за договором природного газу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 10.06.2016р. о 14:00; витребувано додаткові документи.

10.06.2016р. за вх.№14563/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

10.06.2016р. за вх.№14567/16 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2016р. розгляд справи відкладено на 04.07.2016р. об 11:30; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ»; витребувано додаткові документи.

04.07.2016р. за вх.№16563/16 до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У запереченнях на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав неприбутковості відповідача, відсутності фінансування з державного бюджету, відсутності у відповідача основного боргу за договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. розгляд справи відкладено на 07.07.2016р. о 14:00; витребувано додаткові документи.

07.07.2016р. за вх.№16966/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2016р. розгляд справи відкладено на 15.07.2016р. о 10:45; витребувано додаткові документи.

15.07.2016р. за вх.№17774/16 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

15.07.2016р. за вх.№17775/16 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

06.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (Постачальник, позивач), Публічним акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» (Газорозподільне підприємство) та Одеським національним політехнічним університетом (Споживач, відповідач) укладений договір №000215(3)-БТ на постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, відповідно до якого Постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.4 договору газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за адресою Замовника: котельня ОНПУ пр-т Шевченка, 1.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договірні обсяги постачання природного газу Споживача визначаються в п.3.10 договору, відповідно до якого Постачальник здійснює постачання природного газу на до 31.12.2015р. в обсязі 223000 м. куб., у тому числі по місяцях: жовтень - 21 тис. м. куб., листопад - 87 тис. м. куб., грудень - 115 тис. м. куб.

За п.3.4 договору місячний обсяг постачання природного газу до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу.

У відповідності до п.п. 3.6-3.8 договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами (далі - акт), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Постачальник до 5-го (пятого) числа місяця, наступного за звітним, надає Споживачу два примірники оригіналу акту наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником Газорозподільного підприємства, погоджені Постачальником та скріплені печатками. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобовязується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг.

Згідно з п.3.9 договору акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відповідно до п.п. 5.1-5.4 договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, тариф на постачання газу за регульованим тарифом, податок на додану вартість. Постачальник зобовязується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами договору.

За п.5.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 1998329,76 грн. (один мільйон девятсот девяносто вісім тисяч триста двадцять девять грн. 76 коп.) з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 333054,96 грн.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу, заявленого на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку-фактури. У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача за його письмовою вимогою. У випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату величини заявлених обсягів газу в пятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Відповідно до п.п. 5.7, 5.8 договору оплата вартості послуг за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між субєктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок Газорозподільного підприємства за договором на розподіл природного газу. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг по договору, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості їх виникнення. Укладання сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобовязань за договором. У разі порушення Споживачем графіка погашення заборгованості Постачальник має право в порядку, визначеному розділом VIII договору, припинити або обмежити постачання газу Споживачу до повного погашення заборгованості.

Згідно з п.5.9 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати предявлення вимоги однієї із сторін.

Відповідно до п.6.1 договору Постачальник зобовязується: виконувати умов договору; забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених Оператором, за умов дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків Споживача за надані Постачальником послуги; розміщувати інформацію про тариф, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на своєму офіційному веб-сайті postach.odgaz.odessa.ua та в регіональних засобах масової інформації; складати і погоджувати акт наданих послуг.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що Постачальник має право, зокрема, отримувати від Споживача плату за надані послуги за тарифами відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 розділу V договору.

Згідно з п.6.3.2 договору Споживач зобовязується, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до п.7.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктами 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2015 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 липня 2015р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3. Згідно частини 6, статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VІІ від 10.04.2014р. (із змінами та доповненнями), дія цього договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі.

Додатковою угодою №1 від 14.12.2015р. до договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. сторони дійшли згоди про зменшення обсягу газу по договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. на суму 498329 грн. 76 коп. (чотириста девяносто вісім тисяч триста двадцять девять грн. 76 коп.) з ПДВ в кількості 52635 куб. м. Загальна вартість договору складає 1500000 грн. 00 коп. (один мільйон пятсот тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ в кількості 170365 куб. м.

Додатковою угодою №3 до договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. сторони дійшли згоди про наступне:

- перший абзац п.5.6 розділу 5 договору викласти в наступній редакції: «Оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки»;

- продовження терміну дії договору згідно з ч.6 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, до 31.03.2016р.

Додатковою угодою №4 до договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. сторони дійшли згоди про наступне:

- згідно з ч.6 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, складеному в попередньому році;

- сума додаткової угоди на 2016 рік складає 300000 грн. 00 коп. (триста тисяч грн. 00 коп.) в кількості 34480 куб.м., у тому числі ПДВ 50000,00 грн. (пятдесят тисяч грн. 00 коп.).

Позивач надав, а відповідач прийняв послуги з постачання природного газу, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу №000215/11 від 30.11.2015р. про передачу природного газу обсягом 34725 куб.м., №000215/12 від 31.12.2015р. про передачу природного газу обсягом 105600 куб.м., №000215/01 від 31.01.2016р. про передачу природного газу обсягом 62683 куб.м.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату природного газу: №000215 за листопад 2015р. на суму 305554,45 грн., №000215 за грудень 2015р. на суму 235321,90 грн., №000215 за січень 2016р. на суму 545379,70 грн., отримання яких відповідач не заперечує.

З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку позивача вбачається, що природний газ був сплачений відповідачем наступним чином та з наступними призначеннями платежів:

- 16.12.2015р. на суму 305554,45 грн. згідно з договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р., Акт від 30.11.2015р.;

- 29.12.2015р. на суму 929767,45 грн. згідно з договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р., Акт від 25.12.2015р., рахунок-фактура від 25.12.2015р.;

- 10.03.2016р. на суму 300000 грн. згідно з договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р., рахунок-фактура від 09.03.2016р.

За актом звірки взаємних розрахунків за період: 01.07.2015р. - 22.04.2016р. за договором станом на 22.04.2016р. у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 245379,70 грн. Водночас суд бере до уваги, що акт звірки взаєморозрахунків сторін є лише формою бухгалтерського обліку та не є автоматичною підставою для виникнення/продовження/підтвердження договірних відносин сторін у процедурі закупівлі.

Неповна та несвоєчасна оплата поставленого на підставі договору на постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. природного газу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача нарахованої пені, 3% річних та індексу інфляції.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наявних матеріалів справи судом встановлено наступне.

За п.5.5 договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. в редакції Додаткової угоди №1 від 14.12.2015р. загальна вартість договору становить 1500000 грн.

Як вище встановлено судом, пунктами 11.1, 11.2 договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2015 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Згідно частини 6, статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VІІ від 10.04.2014р. (із змінами та доповненнями), дія цього договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі.

Відповідно до ч.6 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Додатковими угодами №3 та №4 до договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. продовжено термін дії договору на 2016 рік на строк до 31.03.2016р. в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі - на суму 300000 грн. в кількості 34480 куб.м.

Натомість згідно з Актом №000215/01 від 31.01.2016р. загальний обсяг природного газу, поставлений в січні 2016 року 62683 куб м.

Таким чином, позивач поставив відповідачу у січні 2016 року природний газ на загальну суму 545379,70 грн., що перевищує 20-ти відсотковий розмір суми, визначеної в договорі №000215(3)-БТ від 06.10.2015р., та визначені сторонами обсяг та вартість у Додаткових угодах №3 та №4 до договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р.

Будь-яких посилань на договір №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. Акт №000215/01 від 31.01.2016р. не містить, з урахуванням чого суд дійшов висновку що обсяг поставленого природного газу за вказаним Актом на суму 300000 грн. є договірним, а отже поставлений позивачем відповідачу природний газ у січні 2016 року за Актом №000215/01 від 31.01.2016р. на суму 300000 грн. є таким, що поставлений відповідачу на підставі договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р.

Решта поставленого позивачем відповідачу у січні 2016 року за Актом №000215/01 від 31.01.2016р. природного газу поставлена відповідачу поза межами укладеного між сторонами договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р., а тому з урахуванням того, що предмет та підставу позову визначає позивач та господарський суд не наділений повноваженнями самостійно визначати або змінювати фактичні підстави заявлених позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про недоведеність та відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення нарахованих на суму 245379,70 грн. основного боргу за поставлений природних газ як такий, що поставлений відповідачу на підставі договору на постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. - пені, 3% річних та індексу інфляції.

До того ж слід врахувати і той факт, що матеріали справи не містять вимоги позивача в порядку ст. 530 ЦК України про оплату поставленого поза межами договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. природного газу на суму 245379,70 грн.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що поставлений у листопаді 2015 року та січні 2016 року природний газ за договором на постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. оплачений відповідачем не вчасно, у звязку з чим відповідачем допущено неналежне виконання перед позивачем договірних грошових зобовязань в частині вчасної оплати поставленого природного газу.

Щодо доводів відповідача, викладених у запереченнях на позовну заяву, щодо неприбутковості відповідача та відсутності фінансування з державного бюджету, господарський суд дійшов наступних висновків.

Господарським судом приймається до уваги, що:

- наявність чи відсутність бюджетного фінансування жодним чином не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані за договором роботи (аналогічна правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 12.08.2014р. у справі №910/1606/14, від 18.03.2013р. у справі №47/546-51/511, від 29.02.2012р. у справі №37/414-14/202);

- ненадходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок бюджетної установи не є підставою для не стягнення коштів за виконані роботи/поставлений товар (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р., прийнятій в порядку ст. 111-28 ГПК України);

- у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р., рішення якого у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства України, зазначено, що не виділення державою передбачених бюджетних асигнувань не створює підстав для не стягнення коштів.

За встановлених господарським судом обставин, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, свободу договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд вважає, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. в частині своєчасної оплати поставленого природного газу.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.7.2.1 укладеного між сторонами договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р.

Господарський суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені та 3% річних за поставлений природний газ в листопаді 2015р., вважає його правомірним, та відповідно вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача за період з 11.12.2015р. по 15.12.2015р. 1841,70 грн. пені та 125,57 грн. 3% річних.

Натомість господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги решту виконаних позивачем розрахунків пені та 3% річний з огляду на здійснення позивачем нарахувань на більшу суму основного боргу відповідача за договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р., ніж визнана судом у даній справі.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має зясовувати обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо зясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобовязати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобовязати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобовязання, виконано розрахунки пені та 3% річних та визначено, що пеня за період з 11.02.2016р. по 09.03.2016р. на суму боргу 300000 грн. складає 10098,36 грн., 3% річних за період з 11.02.2016р. по 09.03.2016р. на суму боргу 300000 грн. складають 688,52 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, загальний розмір визнаної судом пені у даній справі склав 11940,06 грн., 3% річних - 814,09 грн.

Щодо заявлених до стягнення 11127,97 грн. індексу інфляції господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на не нарахування позивачем індексу інфляції на суму боргу за договором (300000 грн.), що повністю відповідає тому, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» (з наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи, що період прострочення відповідачем грошових зобовязань за договором №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. менший за один місяць, відсутні правові підстави для нарахування індексу інфляції на суму боргу за договором, натомість з вище встановлених обставин у суду відсутні підстави для стягнення нарахованого позивачем відповідачу на борг не на підставі договору №000215(3)-БТ від 06.10.2015р. індексу інфляції.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення усного клопотання відповідача про зменшення розміру пені з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п.3.17.4 постанови від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами і доповненнями) розяснив, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду:

- доказів того, що заявлена позивачем до стягнення на підставі договору пеня надмірно велика порівняно із збитками позивача;

- належних доказів на підтвердження важкого майнового стану відповідача;

- доказів, підтверджуючих винятковість даного випадку.

За цих обставин, господарський суд вважає, що підстав для застосування судом ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України немає.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» підлягають частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеського національного політехнічного університету (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 02071045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257, р/р 26006150001 в ПАТ «КБ «Центр», МФО 380742) 11940 (одинадцять тисяч девятсот сорок) грн. 06 коп. пені, 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 09 коп. 3% річних та 332 (триста тридцять дві) грн. 79 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 20 липня 2016 р.

Суддя Ю.С. Бездоля