Ухвала суду № 59143437, 14.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.07.2016Справа № 910/22042/15

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин»на дії та бездіяльністьВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві щодовиконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/22042/15

У справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 49 316,52 грн.

Суддя І.О. Андреїшина

Представники учасників судового процесу:

від стягувача: Шелестова Н.Г.

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

Обставини справи:

13.06.2016 р. через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» надійшла скарга у порядку ст. 121-2 ГПК України на дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.10.2016 р. у справі № 910/22042/15, згідно з якою скаржник просив суд:

- поновити строк для подання скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби у справі № 910/22042/15;

- визнати незаконною бездіяльність ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, яка полягає у не накладенні арешту на кошти та майно боржника, а також у відсутності відмов на вчинення таких дій;

- зобов'язати ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві вчинити передбачені чинним законодавством дії для примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/22042/15.

Крім того, скаржник подав клопотання про відновлення строку на подання вищевказаної скарги.

Клопотання скаржника про відновлення строку на подання скарги на дії ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві мотивовано тим, що про бездіяльність ВДВС йому не було відомо, а на звернення із запитом (вих. № 1-333 від 01.06.2016 р.) до ВДВС не було отримано відповіді. При цьому, про відсутність будь-яких дій щодо проведення виконавчого провадження стягувачу стало відомо 07.06.2016 р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2016 р., відновлено процесуальний строк для подання скарги на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві; розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/22042/15 призначено на 14.07.2016 р.; зобов'язано стягувача надати письмові пояснення по суті поданої скарги та письмові уточнення щодо невідповідності номера справи, зазначеного у прохальній частині скарги; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м. Києві надати суду письмові пояснення по суті поданої скарги та належним чином засвідчені копії матеріалів справи виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 910/22042/15 від 30.10.2015 р.

14.07.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від стягувача надійшла заява про уточнення вимог, згідно з якою заявник уточнив номер справи в прохальній частині заяви, оскільки припустився помилки. Дана заява судом залучена до матеріалів справи.

Представник стягувача в судовому засіданні 14.07.2016 р. підтримав подану ним скаргу на дії (бездіяльність) ВДВС та просив її задовольнити.

Представники боржника та ВДВС у судове засідання 14.07.2016 р. не з'явилися, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 статті 1212 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення ВДВС та боржника про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду скарги на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 49 316,52 грн. (з яких: 40 036,06 грн. заборгованість по суборендній платі за користування приміщенням, 1 583,46 грн. заборгованість за спожиту воду, 7 697,00 грн. заборгованість за спожиту електроенергію), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором суборенди № 18-С від 25.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/22042/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/22042/15 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» 49 316,52 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. витрат на сплату судового збору.

30.10.2015 р. Господарським судом м. Києва на виконання рішення суду в даній справі видано наказ.

13.06.2016 р. через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» надійшла скарга у порядку ст. 121-2 ГПК України на дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.10.2016 р. у справі № 910/22042/15, згідно з якою скаржник просив суд:

- поновити строк для подання скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби у справі № 910/22042/15;

- визнати незаконною бездіяльність ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, яка полягає у не накладенні арешту на кошти та майно боржника, а також у відсутності відмов на вчинення таких дій;

- зобов'язати ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві вчинити передбачені чинним законодавством дії для примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/22042/15.

Клопотання скаржника про відновлення строку на подання скарги на дії ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві мотивовано тим, що про бездіяльність ВДВС йому не було відомо, а на звернення із запитом (вих. № 1-333 від 01.06.2016 р.) до ВДВС не було отримано відповіді. При цьому, про відсутність будь-яких дій щодо проведення виконавчого провадження стягувачу стало відомо 07.06.2016 р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Скаржник обґрунтовує подану скаргу наступним.

04.12.2015 р. ТОВ «Столичний млин» звернулось до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою просило також накласти арешт на майно та кошти боржника.

08.02.2016 р. головним державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Бабенко О.О., розглянуто заяву стягувача та, керуючись ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50069784 за наказом Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/22042/15. При цьому, боржнику надано строк до 14.02.2016 р. самостійно виконати рішення суду.

Заявник пояснив суду, що копію постанови ВП № 50069784 від 08.02.2016 р. та супровідни лист від 08.02.2016 р. № 595/2 отримано стягувачем 04.03.2016 р., про що міститься відмітка про вхідну кореспонденцію за № 2-258 від 04.03.2016 р. При цьому, заявник вказав на те, що крім постанови про відкриття виконавчого провадження не було отримано жодних документів, які б свідчили про вжиті державним виконавцем заходи для виконання судового рішення, що на думку позивача, свідчить про відсутність будь-яких дій з боку державного виконавця, спрямованих на виконання рішення суду. Також заявник зауважив, що стосовно даних обставин відсутні відомості в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

01.06.2016 р. 01.06.2016 р. ТОВ «Столичний млин» звернулось до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві із запитом № 1-333 (вхід. № 4854/03-24/2 від 01.06.2016 р.) про хід виконавчого провадження, надання інформації про вжиті для виконання судового рішення заходи та накладення арешту на кошти і майно боржника. Однак, відповіді на даний запит скаржник не отримав.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» скаргу на дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/22042/15, господарський суд дійшов висновку про її необгрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 19. Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами ч. 2. ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з п. 4.2. та 4.2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності: після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту (ч. 7 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 9 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50069784 - 08.02.2016 р., та строку,наданого боржнику для самостійного виконання рішення суду - 14.02.2016 р., то господарський суд дійшов висновку, що наразі шестимісячний термін примусового виконання, передбачений чинним законодавством України, ще не сплинув.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

При цьому п. 5 та 6 частиною 3 вказаної статті визначені права державного виконавця, зокрема зазначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження або проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином, при примусовому виконанні рішень суду державний виконавець має право, а не обов'язок арештовувати майно чи кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення.

Крім того, судом встановлено, що заявник (стягував) не звертався до ВДВС з окремою заявою про накладення арешту на кошти та майно боржника, а його посилання на письмове звернення до ВДВС щодо арешту в заяві про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/22042/15 (вих. 1-765 від 04.12.2015 р.) не може бути прийнято судом як належний та допустимий доказ, оскільки на наданій скаржником копії даної заяви відсутні будь-які відмітки ВДВС про її отримання, а в постанові ВП № 50069784 від 08.02.2016 р. зазначено, що документ про примусове виконання поданий 04.02.2016 р.

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

У п. 32 інформаційного листа від 29.06.2010 р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" Вищий господарський суд України на запитання, чи вправі господарський суд за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби скасовувати їх постанови та інші акти або має визнавати їх недійсними; чи може господарський суд відмовити в задоволенні відповідної скарги лише з тієї підстави, що вона містить вимогу про скасування постанови, іншого акта Державної виконавчої служби, а не про визнання такої постанови (акта) недійсною, дав таку відповідь. Вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Враховуючи наведене, вимога ТОВ «Столичний млин» щодо визнання незаконною бездіяльності ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, яка полягає у не накладенні арешту на кошти та майно боржника, а також у відсутності відмов на вчинення таких дій, є безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Стосовно вимоги скаржника про зобов'язання ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві вчинити передбачені чинним законодавством дії для примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/22042/15, господарський суд зазначає наступне.

Частинами 1 і 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби; начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 1212 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 24824 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його.

Враховуючи вищенаведене, оскільки ТОВ «Столичний млин» не надало суду належних доказів звернення до керівництва ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, а також зважаючи на те, що господарський суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» вжити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, то у Господарського суду м. Києва відсутні правові підстави для задоволення скарги ТОВ «Столичний млин» в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві здійснити дії для примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/22042/15.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» на дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/22042/15.

2. Примірники даної ухвали направити учасникам судового процесу та органу державної виконавчої служби.

Суддя І.О. Андреїшина

Інформацію щодо руху справи можна отримати в інформаційному центрі Господарського суду міста Києва за тел. 284-18-98 та на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.