Рішення № 59142970, 19.07.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4292/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" липня 2016 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1,

з участю секретаря Шаповал І.Ф., Черкасової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Автозаводський ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції, про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту,-

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на майно, а саме наавтомобіль легковий седан, марки "GEELY", модель MR-7151A, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) Y7CMR715170075645 L6T7524S17N031165, обєм двигуна 1498, державний номерний знак НОМЕР_2, та зняти з нього арешт.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що він у 2008 році придбав автомобіль марки «GEELY» в неробочому стані у ОСОБА_5, який зобовязався зняти автомобіль після його ремонту з обліку та оформити договір купівлі-продажу. Проте ремонт автомобіля затягнувся до 2010 року, потім власник відмовлявся знімати автомобіль з реєстрації, посилаючись на відсутність коштів. Тому за письмовою розпискою позивач придбав у ОСОБА_5 автомобіль за 2000 доларів, а також сторони оформили нотаріально посвідчену довіреність з правом передоручення на вчинення правочинів на вказаний автомобіль на імя ОСОБА_2, який у свою чергу видав доручення на вказаний автомобіль на імя ОСОБА_4 У 2014 році позивач дізнався, що на автомобіль накладено арешт Автозаводським ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції, а тому він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні 30.06.2016 року представник позивача ОСОБА_6 позов підтримав у повному обсязі. В судове засідання 19.07.2016 року не зявився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Надіслав суду письмову заяву, якою просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 позов визнали та пояснили суду, що автомобіль знаходиться за місцем мешкання ОСОБА_4 у м.Олександрії.

В судове засідання 19 липня 2016 року представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_7 не зявився про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції в судове засідання не зявився, подав письмове заперечення, в якому зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №524/500/15-ц від 20.08.2015 року, виданого Автозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 28862,09 грн. Раніше в межах інших виконавчих проваджень накладено арешт на майно боржника ОСОБА_5 та оголошено розшук майна. Оскільки довіреність не тотожна договору купівлі-продажу, який підлягає державній реєстрації, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні було встановлено, що власником спірного автомобіля є відповідач ОСОБА_3, що підтверджено копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

13 січня 2008 року відповідач ОСОБА_3 склав нотаріально завірену довіреність, згідно якої надав позивачу ОСОБА_2 право розпорядження спірним автомобілем (а.с.9). Також була складена розписка від 30.02.2008 року про те, що ОСОБА_3 продав позивачу ОСОБА_2 автомобіль марки «GEELY», розрахунок за автомобіль отримав, без зазначення суми купівлі-продажу автомобіля (а.с.11).

24 листопада 2008 року позивач у свою чергу також склав нотаріально завірену довіреність, згідно якої надав відповідачу ОСОБА_4 право розпорядження спірним автомобілем (а.с.10).

Автозаводським ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції неодноразово накладався арешт на вказаний автомобіль. Останній раз 15.03.2012 року з оголошенням автомобіля у розшук. Згідно інформації начальника Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування від 06.03.2014 року власником спірного автомобіля значиться ОСОБА_3 Будь-які реєстраційні операції з транспортним засобом можливі після зняття арешту (а.с.13).

Таким чином в судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 був і є на даний час власником спірного автомобіля, оскільки спірний автомобіль, починаючи з 2008 року, не знімався з реєстрації для здійснення його купівлі-продажу. Крім того також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є боржником по виконавчому листу №524/500/15-ц від 20.08.2015 року, виданого Автозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 28862,09 грн. Будь-яких договорів купівлі-продажу відносно спірного автомобіля не укладалося.

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і він підписаний сторонами.

Згідно п.4 та п.8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМ України №1388 від 07 вересня 1998 року, договір купівлі-продажу автомобіля повинен оформлятися письмовим договором і перед його відчуженням він повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Отже суд не може брати до уваги наявні в справі копію розписки про одержання коштів за спірний автомобіль (а.с.11) як письмове укладення договорів купівлі-продажу, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 207 ЦК України, а також власник автомобіля не вчиняв будь-яких дій спрямованих на зняття спірного автомобіля з обліку з метою його продажу та подальшої перереєстрації за новим власником.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 є боржником по виконавчому листу, що перебуває на виконанні у відділі ДВС.

Таким чином суд вважає, що в задоволенні позову про визнання права на спірний автомобіль та знятті його з реєстрації слід відмовити.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, тому в силу вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Керуючись статтями 10,11,60,61,88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з часу його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, протягом цього ж часу з моменту отримання копії рішення суду.

Суддя