Ухвала суду № 59141489, 08.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9692/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

слідчого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гноілек М.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Коцюбко І.В.,

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого групи слідчих - слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м.Києва Тимошенка В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківської області, громадянина України, працюючого ОСОБА_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий групи слідчих - слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м.Києва Тимошенко В.О. за погодженням з прокурором відділу прокуратури м.Києва Коцюбко І.В., звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий посилається на те, що третім слідчим відділом слідчого управлінням прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000000211 від 05.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369, ч.2 ст.189 КК України.

Згідно мотивів клопотання, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4, виник умисел на протиправне заволодіння грошовими коштами лікарів, які здійснювали свою професійну медичну діяльність на території Олександрівської міської клінічної лікарні м.Києва у Київському міському урологічному центрі.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 розробив злочинний план, який полягав у доведенні лікарям вказаного урологічного центру через свою довірену особу - ОСОБА_8 інформації про необхідність надання йому грошових коштів за здійснення безперешкодної медичної діяльності на території урологічного центру Олександрівської клінічній лікарні міста Києва, при цьому, ОСОБА_4 з метою прикриття своєї злочинної діяльності, яка полягала в отриманні неправомірної вигоди залучив особу, що займала особливо відповідальне становище ОСОБА_8, який був довіреною особою ОСОБА_4

ОСОБА_8, діючи на виконання раніше розробленого злочинного плану, 07.07.2016 року, знаходячись в приміщенні Олександрівської клінічної лікарні міста Києва, що розташована за адресою: м.Київ, вулиця Шовковична, 39/1, з метою подальшої передачі ОСОБА_4, отримав безпосередньо від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 10000 гривень, а також 29000 гривень від інших лікарів даної лікарні, за здійснення безперешкодної медичної діяльності на території урологічного центру Олександрівської клінічної лікарні міста Києва.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи відповідно до раніше розробленого плану, виконуючі при цьому вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_8 07.07.2016 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні будинку, який на праві власності належить ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, передав останньому грошові кошти у сумі 39000 гривень, за сприяння у здійсненні функціонування Київського міського урологічного центру на території Олександрівської клінічної лікарні в місті Києві.

Таким чином, органом досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразилися у одержанні службовою особою, яка займає особливо важливе становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

За даним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, в обгрунтування клопотання, слідчий посилається на наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, посилаючись на безпосереднє затримання останнього після вчинення злочину, на дані протоколу обшуку житлового будинку за адресо: АДРЕСА_2, на дані протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 08.07.2016 року та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності. Також, клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо невиконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, який може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом знищення документів, які свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають на даний час у розпорядженні органу досудового розслідування, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

08 липня 2016 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, 08 липня 2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримала вищезазначене клопотання слідчого та, мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, послалась на наявність обґрунтованої підозри, яка на думку сторони обвинувачення обґрунтована затриманням підозрюваного ОСОБА_4 безпосередньо після отримання грошових коштів, протоколом обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання доньки підозрюваного, що був проведений без ухвали слідчого судді з метою збереження речових доказів та на даний час санкціонований ухвалою слідчого судді від 08 липня 2016 року, в порядку, передбаченому положеннями кримінального процесуального кодексу України. Поряд з цим, послалась на те, що в ході вищезазначеного обшуку було виявлено 39000 гривень, передані ОСОБА_4 ОСОБА_8 за сприяння у здійсненні функціонування Київського міського урологічного центру на території Олександрівської лікарні в місті Києві, а також інші грошові кошти, як у національній, так і іноземній валюті, що за результатами проведених обшуків в помешканні доньки ОСОБА_4 та за місцем проживання ОСОБА_8 становлять загалом суму, що перевищує 1 600 000 гривень, серед яких в тому числі були виявлені мічені купюри. Також, на доведеність тверджень про наявність обґрунтованої підозри прокурор послалась: на протокол допиту свідка ОСОБА_10, який детально в своїх показаннях викрив злочинні дії ОСОБА_4 та розповів про створену злочинну схему отримання грошових коштів за надання медичних послуг; на протокол допиту свідка ОСОБА_11, який залучався у якості понятого під час проведення обшуку в помешканні доньки ОСОБА_4; на протокол допиту свідка ОСОБА_12; на протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 в ході якого були виявлені мічені грошові купюри та на інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності. Крім того, в обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою прокурор послалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, так, як стороною обвинувачення не допитані особи, які були свідками вчинення злочину, в тому числі особи, які працюють разом з підозрюваним; підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що на даний час не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування; підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Разом з тим, прокурор при розгляді даного клопотання просила врахувати особу підозрюваного ОСОБА_4, який працездатний, не є особою похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі, не хворіє, а тому з урахуванням наявних ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 просила клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти вказаним ризикам, при цьому при визначені застави, як альтернативного запобіжного заходу, просила врахувати сукупність наведених нею обставин та визначити розмір застави у сумі 5 000 000 гривень, який на думку сторони обвинувачення буде достатнім для запобігання наявних ризиків.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим та безпідставним. Також, в обґрунтування позиції захисту послався на незаконність клопотання, з яким звернувся слідчий до суду з порушенням правил підсудності, оскільки досудове розслідування проводиться з порушенням правил підслідності, так як дане кримінальне провадження здійснюється щодо заступника міністра, а тому може бути підслідне тільки НАБУ, у зв'язку з чим ні начальник слідчого управління прокуратури м.Києва, який виніс постанову про створення групи слідчих, ні слідчі, що включені в групу у даному кримінальному провадженні, виходячи з положень ст.3, 216 КПК України та перехідних положень цього Кодексу, не є повноважними особами на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Поряд з цим, захисник в спростування доводів клопотання сторони обвинувачення послався на те, що всі зібрані слідством докази, які надані слідчому судді, в тому числі підозра є незаконними, хоча кримінальне провадження здійснюється за багатьма статтями кримінального кодексу України, разом з тим, про підозру повідомлено ОСОБА_4 лише за ч.4 ст.368 КК України, по жодному ж іншому факту відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилось. Крім того, послався на порушення при проведенні обшуку в помешканні доньки підозрюваного, який проводився у нічний час, без адвоката, який фактично був присутній при проведенні обшуку через дві години після його початку, в тому числі зазначив, що з вилучених при обшуку купюр світились у відповідному випромінюванні лише 4 купюри, походження яких слідством не встановлене, оскільки відсутні відомості щодо обставин, за яких ці купюри помічались, також не доведено, що вилучені кошти належали підозрюваному ОСОБА_4 Також, захисник зазначив, що підозра є необґрунтованою, зокрема умисел, розробка злочинного плану, відсутні дані хто саме та кому надавав вказівки щодо необхідності передачі грошових коштів, крім того, про підозру ОСОБА_4 на суму, зазначених прокурором вилучених коштів у розмірі понад 1 600 000 гривень, не повідомлялось. Крім того, підозра є необґрунтованою, оскільки містить лише припущення щодо передачі ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_4 та про наявність між ними дружніх стосунків, також на думку захисника справа сфабрикована без доказів, є замовною, наявні в ній процесуальні документи неякісні, безпідставні та необгрутовані, складені з порушенням процесуального закону. Поряд з цим, захисник просив врахувати, що підозрюваний не має наміру ухилятись від відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню, останній одружений, є заслуженим лікарем України, позитивно характеризується, раніше не судимий, працював, має ряд грамот, відзнак та нагород, а тому просив суд з урахуванням наведених захистом обставин відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_1, з мотивів, викладених останнім у поясненнях, при цьому також послався на порушення процесуального закону при проведенні обшуку в помешканні доньки підозрюваного у нічний час доби, що проводився спочатку без адвоката, при цьому у підозрюваного погіршився стан здоров'я, на що ніяким чином не реагували працівники СБУ та прокуратури, в тому числі під час обшуку з порушеннями були відібрані змиви з рук підозрюваного. Поряд з цим, захисник ОСОБА_2 також послався на порушення правил підслідності у даному кримінальному провадженні та в обґрунтування навів доводи аналогічні за змістом доводам захисника ОСОБА_1 в цій частині, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при цьому навів аналогічні доводи, посилаючись на необґрунтованість та незаконність клопотання слідчого, відсутність обґрунтованої підозри, яка містить лише припущення та доказів на її підтвердження, відсутність належного обґрунтування прокурором ризиків за відсутності доказів, що підозрюваний буде переховуватись від слідства, впливати на свідків, в тому числі не доведено, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити запобігання вказаних прокурором ризиків, а також розмір вказаної прокурором застави у розмірі 5 000 000 гривень, що є занадто великим без урахування майнового стану підозрюваного та обставин справи. Поряд з цим, захисник ОСОБА_3 при розгляді клопотання просив суд врахувати особу підозрюваного, який позитивно характеризується, працював, одружений, має соціальні зв'язки. А тому, за результатами розгляду клопотання також просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав своїх захисників, заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому послався на те, що будь-яких незаконних дій не вчиняв, підозра є необгрунтованою, крім того, він не має наміру ухилятись від кримінальної відповідальності, має незадовільний стан здоров'я, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, вислухавши вищенаведені пояснення прокурора, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, дослідивши матеріали клопотання з додатками та надані сторонами в судовому засіданні документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів по розгляду клопотання органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у одержанні службовою особою, яка займає особливо важливе становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища вчиненого за попередньою змовою групою осіб за вищезазначених обставин.

За даним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

08 липня 2016 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, 08 липня 2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст.1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 - запобіжні заходи, затримання особи Кримінального проусуального Кодексу України (надалі - КПК України).

Так, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно матеріалів клопотання, необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, на підтвердження чого наявні зібрані органом досудового розслідування докази у кримінальному провадженні, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чим останній, будучи обізнаним з суворістю, передбаченого законом покарання за вчинене діяння, може ухилитись від слідства, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

В той же час, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Разом з тим, хоча поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, відповідно до положень ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку на даному етапі досудового розслідування, приходить до висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), а саме: дані протоколу затриманням підозрюваного ОСОБА_4, в порядку ст..208 КПК України, безпосередньо після отримання грошових коштів; дані протоколу обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання доньки підозрюваного в ході якого було виявлено 39000 гривень, передані ОСОБА_4 ОСОБА_8, а також інші грошові кошти, як у національній, так і іноземній валюті; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9, який в своїх показаннях розповів про схему отримання та передачі керівництву грошових коштів за надання медичних послуг; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_11, який залучався у якості понятого під час проведення обшуку в помешканні доньки ОСОБА_4; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_12; дані протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 08.07.2016 року, в ході якого були виявлені мічені грошові купюри, тобто відомості, які у поєднанні з даними відображеними у тимчасовому розподілі обов'язків між в.о. Міністра охорони здоров'я України, заступником Міністра - керівника апарату та заступником Міністра свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки у своїй сукупності підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України, не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість пред'явленої підозри.

В свою чергу, оцінюючи обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, таких як можливого тиску на свідків, переховування, здійснення перешкод кримінальному провадженню, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя, з урахуванням позицію ЄСПЛ в частині, наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, що у даному конкретному випадку встановлені сторною обвинувачення ризики, обґрунтованими, оскільки вони належним чином мотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

А тому, на підставі викладеного, слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного, не застосування до нього раніше запобіжних заходів; відсутність про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, та враховуючи доведеність стороною обвинувачення обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що дане клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню як обґрунтоване.

Доводи сторони захисту про порушення вимог закону щодо підсудності при подачі даного клопотання до суду є безпідставними, оскільки, відповідно до ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про обрання запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Враховуючи, що здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні визначене третьому слідчому відділу слідчого управління прокуратури м.Києва, який розташований за адресою: м.Київ, вулиця Каунаська, 3-В, тобто в межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м.Києва та компетенції слідчого судді саме цього місцевого суду, а тому відсутні підстави вважати, що мало місце порушення вимог закону щодо підсудності розгляду клопотання.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року) з посиланням на положення ч.2 ст.132 КПК України, усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування; у випадку проведення досудового розслідування слідчою групою підставою для визначення територіальної юрисдикції суду першої інстанції при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження є постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про створення слідчої групи, в якій визначено місце проведення досудового розслідування; в такому випадку не можна керуватися положеннями ч.1 ст.32 КПК України, яка, з огляду на її зміст та місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.

З аналогічних підстав слідчий суддя відхиляє доводи захисту про непідслідність цього клопотання прокуратурі м.Києва, поряд з цим слід зазначити, що спори про підслідність кримінального провадження, в силу положень ч.5 ст.218 КПК України, слідчий суддя не вирішує, оскільки даною нормою регламентовано, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня, а спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор України або його заступник.

На час, розгляду цього клопотання будь-яких процесуальних рішень Генерального прокурора України або його заступника, які б стосувалися підслідності даного кримінального провадження та вказували на те, що ними змінено орган розслідування з прокуратури м.Києва на інший, зокрема НАБУ, встановлено не було.

Щодо доводів захисту про проведення обшуку з порушенням процесуальних норм без наявності на те відповідного судового рішення, то вони не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають конкретним обставинам, оскільки в даній ситуації підозрюваний був затриманий на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК Україна, положеннями якої визначено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Надалі затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання була доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу.

Будь-яких порушень положень ст.ст.208-213 КПК України слідчим суддею не встановлено, крім того в порядку ст.206 КПК України підозрюваний своє затримання не оскаржував.

Щодо обшуку, то він був проведений відповідно до положень ч.3 ст.233 КПК України, якими визначено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи та, крім того на даний час, слідчим суддею, згідно ст.234 цього Кодексу, надано дозвіл на його проведення.

Разом з тим, підстави для відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у КПК чітко регламентовані статтею 194 КПК України, а саме - слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї ж статті і все.

Тобто, вказані стороною захисту доводи, як на підставу відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, в тому числі і в частині можливості уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження під час розгляду даного клопотання.

Крім того, задовольняючи дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та помірним, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 1452 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п.16 ч.1 ст.3 КПК України, становить - 2 000 856 гривень 00 копійок та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого групи слідчих - слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м.Києва Тимошенка В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківської області - запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме: по 03 вересня 2016 року.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 1452 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 2 000 856 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м.Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

? носити електронний засіб контролю.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 11 год. 00 хв. 13.07.2016.

Слідчий суддя: