Ухвала суду № 59141446, 09.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9692/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

слідчого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гноілек М.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Коцюбко І.В.,

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Кокоші М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, громадянина України, працюючого на посаді ОСОБА_3 (на момент вчинення інкримінованих дій), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Кокоша М.М. за погодженням з прокурором відділу прокуратури м.Києва Коцюбко І.В., звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12016100000000211 від 05.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 слідчий посилається на те, що третім слідчим відділом слідчого управлінням прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000000211 від 05.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369, ч.2 ст.189 КК України.

Згідно мотивів клопотання, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_7, виник умисел на протиправне заволодіння грошовими коштами лікарів, які здійснювали свою професійну медичну діяльність на території Олександрівської міської клінічної лікарні м.Києва у Київському міському урологічному центрі.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 розробив злочинний план, який полягав у доведенні лікарям вказаного урологічного центру через свою довірену особу - ОСОБА_3 інформації про необхідність надання йому грошових коштів за здійснення безперешкодної медичної діяльності на території урологічного центру Олександрівської клінічній лікарні міста Києва, при цьому, ОСОБА_7 з метою прикриття своєї злочинної діяльності, яка полягала в отриманні неправомірної вигоди залучив особу, що займала особливо відповідальне становище ОСОБА_3, який був довіреною особою ОСОБА_7

ОСОБА_3, діючи на виконання раніше розробленого злочинного плану, 07.07.2016 року, знаходячись в приміщенні Олександрівської клінічної лікарні міста Києва, що розташована за адресою: м.Київ, вулиця Шовковична, 39/1, з метою подальшої передачі ОСОБА_7, отримав безпосередньо від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 10000 гривень, а також 29000 гривень від інших лікарів даної лікарні, за здійснення безперешкодної медичної діяльності на території урологічного центру Олександрівської клінічної лікарні міста Києва.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи відповідно до раніше розробленого плану, виконуючі при цьому вказівки ОСОБА_7, ОСОБА_3 07.07.2016 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні будинку, який на праві власності належить ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, передав останньому грошові кошти у сумі 39000 гривень, за сприяння у здійсненні функціонування Київського міського урологічного центру на території Олександрівської клінічної лікарні в місті Києві.

Таким чином, органом досудового розслідування, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразилися у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо важливе становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

За даним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, в обгрунтування клопотання, слідчий посилається на наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, посилаючись на дані протоколу обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_3 за адресо: АДРЕСА_1, на дані протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 08.07.2016 року, на дані протоколу допиту ОСОБА_3 як підозрюваного та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності. Також, клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо можливого невиконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, який може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом знищення документів, які свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають на даний час у розпорядженні органу досудового розслідування, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

07 липня 2016 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, 08 липня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримала вищезазначене клопотання слідчого та, мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3, послалась на наявність обґрунтованої підозри, яка на думку сторони обвинувачення обґрунтована: затриманням підозрюваного ОСОБА_3 безпосередньо після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_7; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, серед яких наявні мічені купюри; протоколом обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 за місцем проживання доньки підозрюваного ОСОБА_7, в ході якого було виявлено 39000 гривень, передані ОСОБА_7 ОСОБА_3 за сприяння у здійсненні функціонування Київського міського урологічного центру на території Олександрівської лікарні в місті Києві, а також інші грошові кошти, як у національній, так і іноземній валюті, що за результатами проведених обшуків в помешканні доньки ОСОБА_7 та за місцем проживання ОСОБА_3 становлять загалом суму, що перевищує 1 600 000 гривень, серед яких в тому числі були виявлені мічені купюри. Також, на доведеність тверджень про наявність обґрунтованої підозри прокурор послалась: на протокол допиту свідка ОСОБА_8, який детально в своїх показаннях викрив злочинні дії ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та розповів про створену злочинну схему отримання грошових коштів за надання медичних послуг; на протокол допиту свідка ОСОБА_9; на протокол допиту самого ОСОБА_3, який не заперечував, що передавав грошові кошти ОСОБА_7 за сприяння розвитку центра та на інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності. Крім того, в обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою прокурор послалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, так, як стороною обвинувачення не допитані особи, які були свідками вчинення злочину, в тому числі особи, які працюють разом з підозрюваним та є його підлеглими; підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що на даний час не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування; підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Разом з тим, прокурор при розгляді даного клопотання просила врахувати особу підозрюваного ОСОБА_3, який працездатний, не є особою похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі, не хворіє, а тому з урахуванням наявних ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 просила клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти вказаним ризикам, при цьому при визначені застави, як альтернативного запобіжного заходу, просила врахувати сукупність наведених нею обставин та визначити розмір застави у сумі 5 000 000 гривень, який на думку сторони обвинувачення буде достатнім для запобігання наявних ризиків.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим та безпідставним. Також, в обґрунтування позиції захисту послався на незаконність клопотання, з яким звернувся слідчий до суду з порушенням правил підсудності, оскільки досудове розслідування проводиться з порушенням правил підслідності, оскільки може бути підслідне тільки НАБУ, у зв'язку з чим слідство проводиться не уповноваженими особами на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Поряд з цим, захисник в спростування доводів клопотання сторони обвинувачення послався на те, що всі зібрані слідством докази, які надані слідчому судді, в тому числі підозра є незаконними, оскільки зібрані з порушенням процесуального закону, зокрема обшуки в квартирі ОСОБА_3 та автомобілі проведені не уповноваженими особами, оскільки відповідно до ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, дозвіл на проведення обшуку в квартирі ОСОБА_3 надавався не тій службовій особі, яка його фактично проводила, а щодо обшуку автомобіля така службова особа взагалі в ухвалі суду не визначена. Крім того, послався на те, що про підозру ОСОБА_3 був повідомлений 08.07.2016 року, в той час, як у витягу з кримінального провадження зазначені необґрунтовані відомості про те, що таке повідомлення мало місце ще 31.05.2016 року. Також, захисник зазначив, що підозра є необґрунтованою, оскільки містить лише припущення за відсутності доказів, що ОСОБА_3 вчинив незаконні дії, крім того, показання свідка ОСОБА_9 не підтверджують інформацію, викладену в підозрі, а показання, викладені в протоколі допиту свідка ОСОБА_8 фактично є помстою останнього ОСОБА_3 через наявність між ними неприязних стосунків. Поряд з цим, захисник зазначив, що спочатку підозрюваному ОСОБА_3 було вручено клопотання 08.07.2016 року о 16 годині 00 хвилин про застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, яке погоджене тим самим прокурором, однак після відмови ОСОБА_3 співпрацювати зі слідством, останньому було вручене інше клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, що є предметом розгляду в суді, яке захист розцінює як спосіб здійснення тиску на підозрюваного ОСОБА_3 Також при розгляді даного клопотання захисник ОСОБА_1 просив врахувати, що підозрюваний не має наміру ухилятись від відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню, останній є хірургом, має заплановані операції, однак на даний час позбавлений можливості оперувати та надавати людям медичну допомогу, а тому просив суд з урахуванням наведених захистом обставин відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_1, з мотивів, викладених останнім у поясненнях, при цьому також послався на необґрунтованість підозри, яка ґрунтується на обмові ОСОБА_3 свідком ОСОБА_8, який будучи підпорядкованим підозрюваного, мав до нього особисту неприязнь, а тому з боку останнього мала місце провокація хабара. Поряд з цим, захисник ОСОБА_2 також послався на відсутність належного обґрунтування прокурором ризиків за відсутності доказів, що підозрюваний буде переховуватись від слідства, впливати на свідків, в тому числі не доведено, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити запобігання вказаних прокурором ризиків, а також розмір вказаної прокурором застави у розмірі 5 000 000 гривень, що є занадто великим без урахування майнового стану підозрюваного та обставин справи. Також, захисник ОСОБА_2 при розгляді клопотання просив суд врахувати особу підозрюваного, який позитивно характеризується, працював, одружений, має соціальні зв'язки. А тому, за результатами розгляду клопотання просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав своїх захисників, заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому послався на те, що будь-яких незаконних дій не вчиняв, підозра є необґрунтованою, оскільки свідок ОСОБА_8 обмовив його через неприязнь, гроші, що він передав ОСОБА_7 були спрямовані на розвиток центра, крім того, просив суд врахувати, що, він не має наміру ухилятись від кримінальної відповідальності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в тому числі врахувати його майновий стан при визначенні розміру застави.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, вислухавши вищенаведені пояснення прокурора, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_7, дослідивши матеріали клопотання з додатками та надані сторонами в судовому засіданні документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів по розгляду клопотання органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, а саме в тому, що він своїми умисними діями, вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо важливе становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб за вищезазначених обставин.

За даним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12016100000000211 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, п.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

07 липня 2016 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Крім того, 08 липня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст.1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 - запобіжні заходи, затримання особи Кримінального проусуального Кодексу України (надалі - КПК України).

Так, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно матеріалів клопотання, необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, на підтвердження чого наявні зібрані органом досудового розслідування докази у кримінальному провадженні, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чим останній, будучи обізнаним з суворістю, передбаченого законом покарання за вчинене діяння, може ухилитись від слідства, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

В той же час, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Разом з тим, хоча поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, відповідно до положень ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку на даному етапі досудового розслідування, приходить до висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), а саме: дані протоколу затримання 07.07.2016 року підозрюваного ОСОБА_3 безпосередньо після передачі грошових коштів ОСОБА_7; дані протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, серед яких наявні мічені купюри; відомості у кримінальному провадженні представлені стороною обвинувачення щодо обшуку житлового будинку за місцем проживання доньки підозрюваного ОСОБА_7, в ході якого було виявлено 39000 гривень, передані ОСОБА_7 ОСОБА_3; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_8, який в своїх показаннях розповів про схему отримання та передачі керівництву грошових коштів за надання медичних послуг; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9; дані протоколу допиту ОСОБА_3 від 08.07.2016 року, в ході якого останній не заперечував, що передавав грошові кошти ОСОБА_7 за сприяння у розвитку медичного центру, тобто відомості, які у своїй сукупності підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України, не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість пред'явленої підозри.

В свою чергу, оцінюючи обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, таких як можливого тиску на свідків, переховування, здійснення перешкод кримінальному провадженню, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя, з урахуванням позицію ЄСПЛ в частині, наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, що у даному конкретному випадку встановлені стороною обвинувачення ризики, обґрунтованими, оскільки вони належним чином мотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

А тому, на підставі викладеного, слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного, не застосування до нього раніше запобіжних заходів; відсутність про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, та враховуючи доведеність стороною обвинувачення обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що дане клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню як обґрунтоване.

Доводи сторони захисту про порушення вимог закону щодо підсудності при подачі даного клопотання до суду є безпідставними, оскільки, відповідно до ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про обрання запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Враховуючи, що здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні визначене третьому слідчому відділу слідчого управління прокуратури м.Києва, який розташований за адресою: м.Київ, вулиця Каунаська, 3-В, тобто в межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м.Києва та компетенції слідчого судді саме цього місцевого суду, а тому відсутні підстави вважати, що мало місце порушення вимог закону щодо підсудності розгляду клопотання.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року) з посиланням на положення ч.2 ст.132 КПК України, усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування; у випадку проведення досудового розслідування слідчою групою підставою для визначення територіальної юрисдикції суду першої інстанції при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження є постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про створення слідчої групи, в якій визначено місце проведення досудового розслідування; в такому випадку не можна керуватися положеннями ч.1 ст.32 КПК України, яка, з огляду на її зміст та місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.

З аналогічних підстав слідчий суддя відхиляє доводи захисту про непідслідність цього клопотання прокуратурі м.Києва, поряд з цим слід зазначити, що спори про підслідність кримінального провадження, в силу положень ч.5 ст.218 КПК України, слідчий суддя не вирішує, оскільки даною нормою регламентовано, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня, а спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор України або його заступник.

На час, розгляду цього клопотання будь-яких процесуальних рішень Генерального прокурора України або його заступника, які б стосувалися підслідності даного кримінального провадження та вказували на те, що ними змінено орган розслідування з прокуратури м.Києва на інший, зокрема НАБУ, встановлено не було.

Щодо доводів захисту про проведення обшуків в квартирі та автомобілі ОСОБА_3 не уповноваженими на те особами, то вони є необґрунтованими, оскільки обшук в квартирі та автомобілі ОСОБА_3 проводився слідчими відповідно Андрієвською Ю.В. та Головком П.Л., які відповідно до постанови про створення групи слідчих у кримінальному провадженні від 08 липня 2016 року входять у склад групи слідчих.

Щодо тверджень захисту про наявність тиску з боку сторони обвинувачення на підозрюваного ОСОБА_3, якому спочатку було вручено 08.07.2016 року о 16 годині 00 хвилин клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, яке погоджене тим самим прокурором, однак після відмови ОСОБА_3 співпрацювати зі слідством, останньому було вручене інше клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, то такі твердження є також необґрунтованими, оскільки спростовуються поясненнями прокурора в суді в цій частині про те, що клопотання про особисте зобов'язання щодо ОСОБА_3 нею було погоджене не о 16 годині 08 липня 2016 року, а того ж дня зранку, виходячи з обсягу доказів, наявних у кримінальному провадженні на той час, після чого вона приймала участь у слідчих діях та знаходилась в суді і дане клопотання ОСОБА_3 не вручала, в подальшому ж після ознайомлення з усім обсягом доказів, зібраних того дня у їх сукупності, з урахуванням наявних ризиків, нею було погоджене дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3, що є предметом розгляду в суді.

У зв'язку з наведеним, відсутні обґрунтовані підстави та докази щодо наявності здійснення тиску з боку сторони обвинувачення на підозрюваного ОСОБА_3

Також не ґрунтуються на матеріалах провадження доводи захисту про те, що витяг з кримінального провадження містить необґрунтовані відомості про оголошення підозри ОСОБА_3, оскільки вказана у витягу дата 31.05.2016 року свідчить про час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, підстави для відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у КПК чітко регламентовані статтею 194 КПК України, а саме - слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї ж статті і все.

Тобто, вказані стороною захисту доводи, як на підставу відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, в тому числі і в частині можливості уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження під час розгляду даного клопотання.

Крім того, задовольняючи дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та помірним, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 1090 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п.16 ч.1 ст.3 КПК України, становить - 1 502 020 гривень 00 копійок та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Кокоші М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк - запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шестидесяти діб, а саме: по 03 вересня 2016 року.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 1090 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 1 502 020 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м.Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

? носити електронний засіб контролю.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год. 00 хв. 14.07.2016.

Слідчий суддя: М.В. Марченко