Ухвала суду № 59139994, 21.07.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2285/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1603/2016

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Малєєва А.Ю.,

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 представника ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.11.2015 між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу № 001821, згідно п.1.3 якого відповідач лізингодавець зобовязується придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором, а позивач лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору фінансового лізингу та згідно з положеннями чинного законодавства. Предметом договору згідно п.1.1 договору є транспортний засіб МТЗ-89.1, згідно додатку № 2 до договору, який є його невідємною частиною, предметом лізингу є МТЗ 82, а він з відповідачем домовлявся про трактор МТЗ 82.1. У жодному пункті договору і додатках не зазначено, що предметом договору є трактор, що суперечить вимогам ст.3 ЗУ «Про фінансовий лізинг». Відповідно до додатку № 1 до договору вартість предмета лізингу становить 20661,16 доларів США, що станом на дату підписання договору еквівалентно 500000 грн, сума виплат авансового платежу 10330,58 доларів США, щомісячний авансовий платіж 860,88 доларів США, адміністративний платіж (10%) 2066,12 доларів США, комісія за передачу (3%) 619,83 долари США. Того ж дня 03.11.2015 він здійснив платіж на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 50000 грн. Вважає оспорюваний договір недійсним, оскільки при його укладенні не було додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення, а також його умови не відповідають принципу справедливості і добросовісності. Так п.1.4 договору суперечить положенням ч.1 ст.808 ЦК України щодо солідарної відповідальності продавця (постачальника) та лізингодавця за зобовязанням по продажу (поставці) предмета лізингу щодо його якості, комплектності, справності. Згідно п. 5.9 оспорюваного договору лізингодавець звільняється від відповідальності стосовно будь-яких претензій, вимог або проваджень проти лізингодавця як власника предмета лізингу, щодо будь-якого травмування, смерті, пошкодження або втрати, спричинених навколишньому середовищу, юридичним або фізичним особам або майну, що повязано з володінням, експлуатацією, транспортуванням предмета лізингу; при цьому на підставі п.7.3 договору страхування предмета лізингу та ризиків здійснюється за рахунок лізингоодержувача, але на користь лізингодавця. Згідно п.10.15 він як лізингоодержувач позбавлений права відмовитися від зміни (збільшення) лізингових платежів, а за таку відмову встановлена його відповідальність у вигляді розірвання договору відповідачем і неповернення вже сплачених платежів. Положення ст.12 встановлюють жорстку відповідальність за порушення умов договору лише щодо лізингоодержувача, усуваючи відповідальність відповідача, надаючи йому, зокрема, право не повертати суму комісії за організацію договору у випадку дострокового його розірвання споживачем (п.12.1), у результаті чого останній позбавлений можливості захистити свої права і інтереси у випадку порушення лізингодавцем умов договору. Несправедливою є також умова договору щодо зміни власника предмета лізингу (п.16.7), оскільки у разі відмови лізингодавця підписати договір про зміну умов договору він як лізингоодержувач зобовязаний протягом 10 днів повернути предмет лізингу третій особі, при цьому сплачені ним кошти поверненню не підлягають, що не відповідає вимогам ст.8 ЗУ «Про фінансовий лізинг». З урахуванням правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.12.2015 у справі № 6-2766цс15, вважає, що умови оспорюваного договору є несправедливими відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною; у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансової діяльності, що є підставою для визнання договору недійсним згідно ч.1 ст.227 ЦК України; за своєю правовою природою оспорюваний договір є змішаним договором і містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню; у разі недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України є нікчемним.

Просив визнати недійсним договір фінансового лізингу, стягнути з відповідача 50500 грн спричинених збитків (50000 грн сплачених коштів + 500 грн за послуги банку), 5000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку з поведінкою відповідача щодо нього, 1000 грн витрат на правову допомогу, сплачений судовий збір.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року забезпечено позов та накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» у межах суми заявленого позову, яка становить 55500 грн (46-47).

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року позов задоволено частково: визнано недійсним договір фінансового лізингу № 001821 від 03.11.2015, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» у користь ОСОБА_2 50000 грн сплачених за договором коштів та 1500 грн судових витрат, а всього 51500 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» судовий збір у дохід державного бюджету у розмірі 487 грн 20 коп.

ОСОБА_4 представник ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку в частині задоволених позовних вимог, оскільки вважає, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог. Так апелянтка вказує, що позивач не заявляв вимог щодо визнання Договору недійсним на підставі включення несправедливих умов, не ставив питання про обовязковість ліцензування діяльності з надання послуг фінансового лізингу та нотаріального посвідчення договору. Відповідач зазначає, що підписання самого договору є засвідчення обізнаності із викладеними у ньому положеннями, договір підписаний сторонами на кожній сторінці. Апелянт вказує, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак, як порушення умовами договору принципу добросовісності, коли умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав і обовязків сторін та коли такі умови завдають шкоди споживачеві. На думку апелянта, зазначені в рішенні умови договору, які суд вважає несправедливими не відповідають вказаним ознакам. Так в п.15. ст. 5 Договору зазначено, що лізингодавець разом із продавцем солідарно відповідають перед лізингоодержувачем щодо продажу предмету лізингу, тому твердження суду, що лізингодавець неправомірно виключив свою відповідальність є хибним. Щодо відсутності відомостей про продавця предмета лізингу, то вказування таких відомостей при укладенні договору є недоречним, оскільки Товариство точно не знає у якого продавця буде придбаний предмет лізингу. Пункт 10.13 ст. 10 Договору визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких розміри Лізингових платежів можуть індексуватися, ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє зміну розміру плати за користування майном, якщо це встановлено умовами Договору. Що стосується адміністративного платежу, то згідно з положенням норми ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», є правомірним встановлення лізингодавцем адміністративного платежу. Крім того, відповідач зазначив, що на момент укладення Договору відсутні, затверджені належним чином ліцензійні умови щодо здійснення фінансового лізингу. Також апелянт зазначає, що для договорів фінансового лізингу встановлена проста письмова форма та не міститься норм про обовязковість нотаріального посвідчення.

Тому просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди.

В судове засідання представник апелянта не з`явився, про причини суд не повідомив.

Представник позивача апеляцію заперечив, просив залишити в силі рішення з огляду на його законність та обгрунтованість.

Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію належить відхилити з наступних міркувань.

Згідно матеріалів справи, 03.11.2015 між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 001821, згідно п.1.3 якого відповідачлізингодавець зобовязується придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором, а позивачлізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору фінансового лізингу та згідно з положеннями чинного законодавства (а.с. 5-12).

Предметом договору згідно п.1.1 договору є транспортний засіб МТЗ-89.1, згідно додатку № 2 до договору, який є його невідємною частиною, предметом лізингу є МТЗ 82 (а.с. 12).

Відповідно до п.8.2 та додатку № 1 до договору вартість предмета лізингу становить 20661,16 доларів США, що станом на дату підписання договору еквівалентно 500000 грн, сума виплат авансового платежу 10330,58 доларів США, щомісячний авансовий платіж 860,88 доларів США, адміністративний платіж (10%) 2066,12 доларів США, комісія за передачу (3%) 619,83 долари США (а.с. 11).

На а.с. 13 міститься копія Графіка сплати першого лізингового платежу.

03.11.2015 позивач здійснив платіж на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 50000 грн, що підтверджується наданим позивачем та долученим до матеріалів справи оригіналом квитанції № 14553931 від 03.11.2015 (а.с.52).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що всупереч вимогам ст. 799 ЦК України договір нотаріально не посвідчений, діяльність з надання фінансових послуг провадилась без ліцензії, умови п. 1.1. та додатків суперечливі, а п. 1.4, 5.4., 10.5, 12, 16.7 несправедливі відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки всупереч принципу добросовісності призвели до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Цей висновок суду відповідає закону і правовим позиціям Верховного суду України, висловленим у справах 6-65цс16 , 6-3020цс15, 6-2766цс15, зокрема тому, що згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Суд вірно застосував приписи частини третьої статті 509 ЦК України та ст. 808 ЦК України і дійшов обгрунтованого висновку про визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до положень ст. 203, 215, 220 ЦК України. Колегія суддів погоджується, що договір між сторонами є змішаний (ч.2 ст. 628 ЦК України), оскільки стосується транспортного засобу, який наймає фізична особа на умовах лізингу і вважає необхідним зазначити, що положення про лізинг відносяться до різновиду договорів найму, про що прямо вказано у ст. 806 ЦК України, це один з випадків найму у рамках Глави 58 Цивільного Кодексу України. Форма договору положеннями Параграфу 6 ЦК України про лізинг не врегульована, зате вона прямо визначена нормами щодо найму транспортного засобу фізичною собою. У даному випадку є і спеціальний предмет (транспортний засіб) і спеціальні субєкти (юридична та фізична особи) і визначені нормативні умови (найм), щодо яких обов`язкова нотаріальна форма. Тому доводи апеляційної скарги щодо необов`язковості нотаріальної форми через особливість лізингу колегія суддів відхиляє, оскільки таке тлумачення не випливає з системного розуміння норм та їх зв`язку з загальними принципами цивільного права.

Отже рішення суду є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування немає. За цих умов апеляцію належить відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 представника ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А. Девляшевський

ОСОБА_5