Ухвала суду № 59138120, 21.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2016 р. Справа№ 914/1469/16

За позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область

до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства Іскра, м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 343 644,00грн.

Суддя Ділай У.І.

При секретарі Климишин Ю.О.

Представники

Від позивача: ОСОБА_3 адвокат (Договір б/н від 12.04.16р.)

Від відповідача: ОСОБА_4 представник (Довіреність №01/54 від 30.12.2015р.)

Права та обовязки, передбачені ст.20, 22 ГПК України розяснено. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Іскра, м. Львів про стягнення заборгованості у розмірі 343 644,00грн.

В судовому засіданні 14.07.2016р. судом оголошено перерву до 21.07.2016р.

21.07.2016р. від представника відповідача через канцелярію суду поступили Доповнення до відзиву на позовну заяву (вх..№30862/16), в яких зазначено наступне. Позивач не надав суду і в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували момент отримання Вантажовідправником документів. Отже, оскільки Позивач не надіслав Відповідачу оригіналів документів, то у Відповідача не виник обов'язок по оплаті 43 574,98 грн., які не увійшли у суму взаємозаліку. Заява про припинення зобов'язання зарахуванням від 12.02.2016 року також не є документом, який підтверджує факт виникнення у Відповідача зобов'язання по оплаті залишку заборгованості. Вказана заява підтверджує суму невиконаного зобов'язання Відповідача що залишилась після проведення взаємозаліку і як односторонній правочин є окремою (новою) підставою виникнення нового зобов'язання в розмірі 43 574,98 грн. Разом з тим, у заяві не встановлено строку для оплати вказаного залишку заборгованості.

Позивач не надав суду і в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували пред'явлення ним вимоги до Відповідача про сплату заборгованості в розмірі 43 574.98 грн., тому, обов'язок по оплаті вказаної суми боргу не настав, а відтак не було підстав для нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів відповідача заперечив, просив суд позовні вимоги відповідно до заяви про збільшення позовних вимог задоволити.

Як зазначено в п.п.3.11-3.12 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, в частині стягнення 14 433,04 грн. інфляційних нарахувань, 3 417,62 грн. 3 % річних; та в частині стягнення з відповідача понесених позивачем по даній справі судових витрат у розмірі 6 800,42 грн. оскільки позивачем змінено предмет позову до початку розгляду господарським судом справи по суті, а заява відповідає вимогам ст.ст.54,57 ГПК України.

Проте, в частині визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ «ІСКРА», що вчинений у формі заяви від 12.02.2016р. №104/11 про припинення зобовязання зарахуванням між ПАТ «Іскра» та ФОП ОСОБА_1, суд відкладає розгляд заяви позивача про збільшення позовних вимог.

З огляду на те, що спір неодноразово відкладався за клопотанням сторін, враховуючи подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, з метою повного та всебічного зясування обставин справи, у звязку із складністю спору, суд приходить до висновку призначити колегіальний розгляд справи.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 46, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Призначити колегіальний розгляд справи № 914/1469/16 у складі трьох суддів.

2. Ухвала про призначення розгляду справи у колегіальному складі суддів є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ділай У.І.