Рішення № 59137956, 22.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.16р. Справа № 904/3704/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область м. Бориспіль

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 182 від 16.03.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 855-О від 07.03.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач заблокував позивачу доступ до рахунків.

Ухвалою суду від 11.05.2016р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 01.06.2016р.

01.06.2016р. розгляд справи відкладено на 23.06.2016 р.

23.06.2016р. відповідач подав до суду відзив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

23.06.2016р. в засіданні оголошено перерву до 11.07.2016р.

Ухвалою суду від 11.07.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 26.07.2016р. включно; розгляд справи відкладено на 21.07.2016р.

21.07.2016р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд викласти позовні вимоги в наступній редакції: зобов'язати відповідача розблокувати рахунок № 26002053160162 відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

Позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач стверджує, що між ним (клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк (банк) було укладено договір банківського обслуговування б/н від 17.07.2015р. (далі - договір) на підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (які знаходяться на сайті банку www.рb.ua). Підписавши дану заяву позивач погодився з умовами та тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір. На виконання умов договору після підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, банк відкрив позивачу розрахунковий рахунок № 26002053160162, валюта Українська гривня, дата відкриття 17.07.2015р. (далі - рахунок), на підтвердження чого позивач надав ксерокопію довідки ПАТ КБ Приватбанк № 08.7.0.0.0/1601141740122 від 14.01.2016р. (а.с. 13). Даний рахунок було відкрито позивачем для можливості ведення його господарської діяльності.

У лютому 2016р. на валютний рахунок позивача надійшли кошти у доларах США від зарубіжного контрагента у якості розрахунку по експортному договору. Згідно з існуючими правилами частина суми (75%) була автоматично переведена банком у національну валюту та зарахована на гривневий рахунок № 26002053160162. Виконуючи мету своєї господарської діяльності, позивач розпоряджався даними коштами для купівлі-продажу товарів. Однак, 26.02.2016р., бажаючи здійснити платіж на суму 110 000 грн., виявив, що доступ до рахунку заблоковано. З цього приводу позивач звернувся до банку спочатку у телефонному режимі, потім, за порадою оператора, до онлайн чату. В ході розмови з представником банку, за поясненнями останнього, з'ясувалось, що рахунок заблоковано у зв'язку з накладенням на нього арешту державною виконавчою службою на підтвердження вищевказаного позивач надав скріншот онлайн чату з працівником відповідача (а.с. 23).

Позивач зазначає, що звернувся до ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції з заявою про надання йому відомостей про наявність відкритих проти нього виконавчих проваджень та причин накладення арешту на його рахунок.

Відповідно до довідки ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції № 7689 від 16.03.2016р. (а.с. 22), відносно ОСОБА_1 станом на 16.03.2016р. відкриті виконавчі провадження відсутні.

Як зазначає позивач, у розмові з консультантом, остання пояснила, що рахунок було заблоковано вже на підставі ст. 1074 ЦКУ, ст. 59 ЗУ Про банки та банківську діяльність, п. 14 ст. 6 ЗУ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, на підтвердження чого надав скріншот онлайн чату з працівником відповідача (а.с. 24).

Відповідно до довідки № 160322SU11592510 від 22.03.2016р. про поточний стан рахунку, залишок грошових коштів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на його рахунку № 26002053160162 станом на 21.03.2016р. становить 189 841,53 грн. (а.с. 14).

Згідно з довідкою № 160322SU12010903 від 22.03.2016р. про стан позичкової заборгованості, станом на 22.03.2016р. позичкової заборгованості за кредитами та відсотками фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не має.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією від 29.02.2016р. (а.с. 16), в якій зазначив, що на сьогоднішній день з вини банку заблокована його господарська діяльність, що призводить до спричинення збитків та порушення зобов'язань перед контрагентами, з якими укладено контракти купівлі-продажу продукції, у звязку із вищевикладеним просив негайно розблокувати рахунок, надавши можливість здійснювати мету своєї господарської діяльності, а також у письмовому вигляді повідомити про причини блокування розрахункового рахунку та підстави застосування ст. 1074 ЦК України.

Листом № 20.1.0.0.07/20160309/4553 від 10.03.2016р. (а.с. 17-18) відповідач повідомив, що відповідно до ст. 64 Закону України Про банки і банківську діяльність на банки покладено обов'язок щодо проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України. Згідно положень зазначеної статті, банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частин; другій цієї статті. Положеннями ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України Про запобігання та протидію легалізації фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення регламентовано, що субєкт фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта. При цьому, документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Окрім того, у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта субєкт первинного фінансового моніторингу зобовязаний провести поглиблену перевірку клієнта. Суб'єкт фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно документів високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. У звязку із чим просив надати документи, що підтверджують походження грошових коштів які надійшли на рахунок позивача № 260002053160162 за період з 01.01.2015р. по 26.02.2016р. Оскільки на даний момент таких документів не надходило, отже банк не має правових підстав для задоволення вимог позивача.

Позивач направив відповідачу вимогу-претензію № 2 від 25.03.2016р. (а.с. 19-20), в якій зазначив, що під час відкриття рахунку ним були надані усі необхідні та затребувані банком документи. Про необхідність надання будь-яких інших документів банком до відома позивача не доводилось. Також, посилаючись на відсутність необхідних даних, банком не вказано, що саме необхідно надати клієнту, для його вивчення банком. Грошові кошти, які знаходяться на заблокованому рахунку позивача надійшли туди після обміну валюти (доларів США), що була зарахована на відповідний валютний рахунок у якості розрахунку по експортному контракту, укладеному між ФОП ОСОБА_1 та компанією HONKONG АOTIAN JIUCO СО., LIMITED. Даний контракт був переданий до відділу валютного контролю банку.

Позивач вважає, що відповідь банку є свідченням абсолютної неповаги до чинних норм законодавства та прав людини на здійснення підприємницької діяльності, що гарантовано державою. Комерційний банк, фактично бере на себе функції правоохоронних органів, на власний розсуд приймає рішення про блокування розрахункового рахунку підприємця, вимагає надання документів, які і так має у своєму користуванні.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг, зокрема, належить відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. (ч.1-3 ст.1066 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 1, 2, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Банк має право використовувати кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (п. 3.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Банк не має права визначати і контролювати напрямки використання коштів клієнта і встановлювати інші, не передбачені договором або чинним законодавством обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 3.1.1.4. Умов та правил надання банківських послуг).

Банк здійснює припинення видаткових операцій по рахунку лише у разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Припинення видаткових операцій здійснюється у межах суми, на яку накладений арешт, крім випадків, коли арешт накладений без встановлення такої суми (п. 3.1.1.16. Умов та правил надання банківських послуг).

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (ч. 1, 2 ст. 59 Закону України Про банки та банківську діяльність).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» субєкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобовязаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, повязаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) субєктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки субєкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно). Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до пяти робочих днів, про що зобовязаний негайно повідомити субєкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до пяти робочих днів, про що зобовязаний негайно повідомити субєкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі субєкт первинного фінансового моніторингу зобовязаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках субєкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. У разі зупинення видаткових фінансових операцій відповідно до частини третьої цієї статті Закону прибуткові фінансові операції не зупиняються. При цьому субєкт первинного фінансового моніторингу в день проведення, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції зобовязаний повідомити про здійснення прибуткових фінансових операцій та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу. У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобовязаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це субєкту первинного фінансового моніторингу;є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного субєкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів. Субєкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій: третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання субєктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);наступного робочого дня після дня отримання субєктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зазначеної у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій);наступного робочого дня після дня отримання субєктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини пятої статті 23 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави. Субєкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.6. Зупинення та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) відбувається у порядку, визначеному субєктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю субєктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень.Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до субєкта первинного фінансового моніторингу здійснюється у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) субєктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - пятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають. Перелік осіб, повязаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, формується у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Підставою для внесення юридичної чи фізичної особи до зазначеного переліку є:1) вирок суду, що набрав законної сили, про визнання фізичної особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-258-5, 439 і 440 Кримінального кодексу України, рішення суду щодо віднесення (визнання) організації, юридичної або фізичної особи до такої (такою), що повязана з провадженням терористичної діяльності або розповсюдженням зброї масового знищення;2) відомості, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами про організації, юридичних та фізичних осіб, які повязані з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції;3) вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій, юридичних або фізичних осіб, повязаних із провадженням терористичної діяльності або розповсюдженням зброї масового знищення, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів України. Перелік осіб, повязаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, доводиться до відома субєктів первинного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та погодженому з іншими субєктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за субєктами первинного фінансового моніторингу. Субєкти первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноважений орган є відповідальними за дотримання видів та умов застосування санкцій, що передбачені у вищезазначеному переліку. Доступ до активів, що повязані із фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Такий доступ здійснюється для покриття основних або надзвичайних витрат. Зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частин першої - третьої, пятої цієї статті, частини третьої статті 23 цього Закону не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності субєкта первинного фінансового моніторингу та його посадових осіб за порушення умов відповідних правочинів. Виключення з переліку осіб, повязаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підставою для виключення юридичної чи фізичної особи із зазначеного переліку є: 1) погашення або зняття судимості з фізичної особи, засудженої за вироком суду, що набрав законної сили, про визнання цієї особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-258-5, 439 і 440 Кримінального кодексу України; 2) виключення даних про особу з відомостей, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами, про організації, юридичних та фізичних осіб, повязаних з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції; 3) погашення або зняття судимості з фізичної особи, засудженої за вироком (рішенням) судів, рішенням інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій, юридичних або фізичних осіб, повязаних із провадженням терористичної діяльності, які визнаються відповідно до міжнародних договорів України. Розгляд запитів щодо виключення з переліку осіб, повязаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, протягом строку, що не перевищує 30

Відповідно до ст.64 Закону України Про банки та банківську діяльність банк зобов'язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України:

клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку;

клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

клієнтів (осіб) у разі виникнення підозри в тому, що їх фінансові операції (фінансова операція) можуть (може) бути пов'язані (пов'язана) з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

клієнтів, які проводять перекази без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості;

клієнтів, що здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, або у сумі, еквівалентній зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах;

клієнтів, у яких банк залучає кошти на умовах субординованого боргу;

клієнтів, що укладають з банком кредитні договори, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

осіб (крім банків, зареєстрованих в Україні), з якими банк як професійний учасник ринку цінних паперів укладає договори для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (фондовому ринку). З дня укладення договору така особа є клієнтом банку;

осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів/осіб (представника клієнта);

клієнтів (осіб), визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу. Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, зазначені в частині другій цієї статті договори (фінансові операції) не укладаються (не здійснюються). Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта (в тому числі керівників клієнта - юридичної особи, представника клієнта), вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта, в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Банк зобов'язаний витребувати в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для аналізу відповідності фінансової операції змісту його діяльності та фінансовому стану. Органи державної влади, державні реєстратори, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України унормовано, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків:

-обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду;

-в інших випадках, встановлених законом;

-у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу).

У судовому засідання представник відповідача пояснив, що обмеження права розпоряджання рахунком позивача відбулось не за рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.64 Закону України Про банки та банківську діяльність банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Жодних обґрунтувань щодо встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику банком не подано.

Також банк, наразі, не скористався своїм правом відмовитися від підтримання договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин).

Відповідач (банк) не подав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження його звернення (при реалізації ним свого права на зупинення здійснення фінансової операції, яка (на думку відповідача) містить ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України) з повідомленням до спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому банком, як це унормовано ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі Закон).

Оскільки рішення спеціально уповноваженого органу про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) банком до суду також не надано - відповідно до ч.5 ст.17 Закону субєкт первинного фінансового моніторингу повинен був поновити проведення фінансових операцій третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання субєктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій).

Згідно з п. 3.1.1.16. «Умов та правил надання банківських послуг» банк здійснює припинення видаткових операцій по рахунку лише у разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Припинення видаткових операцій здійснюється у межах суми, на яку накладений арешт, крім випадків, коли арешт накладений без встановлення такої суми.

23.06.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що обраний спосіб захисту позивача, а саме: зобов'язати ПАТ КБ "ПриватБанк" визнати дії протиправними, розблокувати рахунок - не відповідає встановленим законом способом захисту прав.

21.07.2016р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд викласти позовні вимоги в наступній редакції: зобов'язати відповідача розблокувати рахунок № 26002053160162 відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що ним обрано спосіб захисту його прав шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Також і відзиві відповідач зазначає, що обов'язок банку щодо перерахування конкретної грошової суми на конкретний розрахунковий рахунок виникає після подання клієнтом банку відповідного розрахункового документу. Позивач не надав до матеріалів справи доказів подання до ПАТ КБ "ПриватБанк" оформлених розрахункових документів про перерахування або видачу його коштів.

Суд не приймає до уваги вищенаведені твердження відповідача, оскільки предметом розгляду даної справи не є зобовязання відповідача виконати розрахунковий документ.

Крім того, факт зупинення операцій по рахунку позивача відповідачем не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Позовна заява надіслана позивачем до суду 06.05.2016р., про що свідчить відбиток штемпеля відділення поштового звязку в правому верхньому куті поштового конверту (а.с. 28). За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становить 1 378 грн. У позовній заяві позивач просив суд: визнати дії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк щодо блокування розрахункового рахунку № 26002053160162 відкритого у ПАТ КБ Приватбанк фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 протиправними; зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк розблокувати рахунок та припинити обмеження фінансових операцій по рахунку № 26002053160162 відкритого у ПАТ КБ Приватбанк фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. У звязку із вищенаведеним, при зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір як за дві окремі немайнові вимоги в розмірі 2 756,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.546466615.1 від 04.05.2016р. на суму 1 378,00 грн. та квитанцією № 47 від 06.04.2015р. на суму 1 378,00 грн. Як вказано вище, 21.07.2016р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд викласти позовні вимоги в наступній редакції: зобов'язати відповідача розблокувати рахунок № 26002053160162 відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне розяснити позивачу , що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 378,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) розблокувати рахунок № 26002053160162, відкритий у ПАТ КБ Приватбанк фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2016р.

Суддя ОСОБА_4