Ухвала суду № 59137578, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/7787/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року

у справі №805/5160/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (надалі - ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»)

до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС у Донецькій області)

про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації та зобов'язання надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду, -

встановив:

ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС в Донецькій області, яка викладена в листі від 15.12.2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4, недійсною та зобов'язання ГУ ДФС в Донецькій області надати в межах компетенції нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду на запит позивача від 10.12.2015 року за вихідним № 3557/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Донецькій області звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким відмовити в позові.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 11.12.2015 року ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» звернулось до ГУ ДФС у Донецькій області із зверненням від 10.12.2015 року за вихідним № 3557/1 про надання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі з питання: чи є газ метан вугільного родовища, який вилучається системою дегазації шахти для забезпечення безпеки праці при видобутку камяного вугілля та який використовується на когенераційній установці, обєктом обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин газу (метана) вугільних родовищ в розумінні статті 252 Податкового кодексу України.

Позивачем на запит від 10.12.2015 року отримано спірну індивідуальну податкову консультацію, яка викладена в листі від 15.12.2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4., в якій

зазначено наступне: відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах обєктах (ділянках) надр.

Пунктами 2 та 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами визначено, що дозволи надаються органом з питань надання дозволу переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів за певних умов. За даними ГУ ДФС у Донецькій області за позивачем обліковується дозвіл від 24 листопада 2008 року № 4784 терміном дії 20 років до 24 листопада 2028 року, в якому визначено наступні види корисних копалин: основна - вугілля кам'яне, супутна германій та газ природний вугільних шахт (метан).

Також відповідач в податковій консультації зазначив, що поняття господарська операція включає всі види діяльності, що здійснює гірничодобувне підприємство, в які також входить і видобуток супутної корисної копалини - газу (метану).

Щодо розрахунку вартості видобутої корисної копалини відповідач зазначив, що обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) при видобутку вуглеводної сировини обраховується лише за фактичними цінами реалізації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Судами встановлено, що господарська діяльність з видобутку корисних копалин здійснюється позивачем тільки відносно вугілля камяного, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.02.2013 року серії АА № 532721. З метою забезпечення безпеки гірничих робіт за газовим фактором у відповідності з Гірничим законом України, правилами безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62 та СОУ 10.1.00174088.001-2004 «Дегазація вугільних шахт. Вимоги до способів та схеми дегазації» в природних умовах позивача неможливо забезпечити засобами вентиляції вміст метану у повітрі в межах встановлених законодавством норм та обов'язкове застосування дегазації. Тобто вилучення газу (метану) є виробничим процесом з видобутку корисної копалини вугілля. Дегазація не є та не може вважатися самостійною операцією з видобутку окремої корисної копалини, як і не може вважатися окремим видом послуг. Витрати з дегазації є невід'ємним елементом собівартості вугільної продукції. З цих причин проведення заходів з дегазації не вважається господарською діяльністю з видобутку корисних копалин газу (метану) вугільних родовищ.

Статтею 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визначаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Ставкою податку, як передбачено статтею 25 Податкового кодексу України, визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Згідно підпункту 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу XI цього Кодексу - діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

За змістом підпункту 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів. Не належать до мінеральної сировини речовини, які виникають в результаті фізико-хімічної переробки видобутої корисної копалини або продуктів її первинної переробки.

Відповідно до підпункту 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Згідно з пунктом 252.3 статті 252 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать.

Наведені законодавчі норми дають підстави для висновку про те, що об'єктом оподаткування є обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (збагачення).

Як вірно зазначено судами, позивач не реалізує газ (метан), тому в нього відсутній сам факт реалізації, що не дає підстав застосовувати для розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин газу (метану) вугільних родовищ фактичну ціну реалізації газу природного, встановлену пунктом 252.8 статті 252 Податкового кодексу України. Застосування розрахункової вартості нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком попередніх судових інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун