Ухвала суду № 59136920, 15.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"15" липня 2016 р. м. Київ К/800/19167/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Харківської області, треті особи - Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому законодавством.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності фінансування.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом даної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

У своєму клопотанні про відстрочення сплати судового збору скаржник посилався на недостатність фінансування, однак така обставина може бути підставою для зменшення розміру судових витрат, проте з таким клопотанням третя особа до суду касаційної інстанції не зверталась.

Крім того, заявник не надав доказів на підтвердження вказаних ним обставин.

За наведених обставин, доводи, зазначені у вищевказаному клопотанні не свідчать про наявність підстав для задоволення такого і відстрочення сплати судового збору.

Визначаючи розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, скаржнику необхідно враховувати наступне.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, позивач - фізична особа звернулась до суду з цим адміністративним позовом у 2016 році після набрання чинності Законом № 484-VІІІ.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень.

В свою чергу, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, станом на момент звернення з цим позовом до суду першої інстанції, становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 гривень.

Водночас, у відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, позовна заява містила 2 вимоги немайнового характеру, а відтак, судовий збір належало сплачувати за кожну з них, тобто загалом у розмірі 1102,40 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і змісту позовної заяви, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1322,88 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги, законодавством та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з наведеного, а також вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 22 серпня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк