Ухвала суду № 59136919, 15.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"15" липня 2016 р. м. Київ К/800/19252/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа - Теребовлянська міська рада Тернопільської області про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам пункту 5 частини 2, частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху.

Так, згідно з приписами пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

При цьому, скаржнику необхідно врахувати, що виклад вимог до суду касаційної інстанції повинен узгоджуватись з повноваженнями цього суду, які можуть бути ним застосовані за наслідками розгляду касаційної скарги, у відповідності з статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюватись чітко і зрозуміло, не абстрактно, стосуватись конкретних судових рішень з зазначенням їх реквізитів в такому обсязі, який дасть можливість суду ідентифікувати їх у конкретній справі.

У даному випадку, позивач названих вище критеріїв не дотримався, тобто не зазначив у касаційній скарзі вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувались з вимогами пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема не просить про скасування будь-яких судових рішень.

Також, всупереч приписам частини 5 вищевказаної норми процесуального права скаржник не додав документ про сплату судового збору.

Скаржником додано копію документу про сплату судового збору, сплачений розмір якого відповідає вимогам Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Разом з тим, частина 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає надання саме документу про сплату судового збору, а не його копії.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно надати до суду документ про сплату судового збору, а не його копію.

Виходячи з наведеного, а також вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 22 серпня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк