Постанова № 59136478, 19.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р. Справа № 820/1677/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представник позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016р. по справі № 820/1677/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.06.2015 року № 4955; скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області від 10.03.2016 року №806-23, прийняті щодо нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: п. 7.3 ст. 7, пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12, пп. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14, пп. 267.2.1 п. 267.2, п. 267.4, п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 року № 4955, яким ОСОБА_2 нараховано транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суму податку було визначено на підставі п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, а саме: сплата транспортного податку власників легкових автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 см. куб. на 2015 рік за автомобіль НОМЕР_1 з об'ємом двигуна 3471 куб. см. (реєстрація 13.09.2011 pоку).

Також, 19 березня 2016 року Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області складено податкову вимогу № 806-23 від 10.03.2016 р. про сплату позивачем податкового боргу в розмірі 25000,00 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючим органом неправомірно застосовано до позивача норми Податкового кодексу України для нарахування транспортного податку. Винесення податкової вимоги є передчасним, незаконним, оскільки вона винесена по податковому зобов'язанню, що не узгоджено між платником та контролюючим органом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року, запроваджено транспортний податок.

Так, згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими Державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п.14.1 ст.14ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ні транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 4955 від 10.06.2015 р. про сплату суми податку у сумі 25000грн., винесене на підставі п.267.4 та п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267.6 ПКУ, було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 14.08.2015, конверт повернувся до ДПІ з довідкою поштового відділення від 17.09.2015 р. «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що згідно прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", даний закон набирає чинності з 01.01.2015 р. Таким чином, відповідач має право на застосування даної норми не раніше 2016 р.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п.7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до нього та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, питання сплати транспортного податку визначаються виключно Податковим кодексом України, а тому рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платника сплачувані податки та збори.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що автомобіль HONDA PILOT, рік випуску - 2011 p., об'єм двигуна 3471 куб. см., номерний знак НОМЕР_2, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Законом.

Згідно п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає і вручає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016р. по справі № 820/1677/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М. Повний текст постанови виготовлений 22.07.2016 р.