Ухвала суду № 59136427, 18.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 р.Справа № 583/4034/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2016р. по справі № 583/4034/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

28 грудня 2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі №38 від 02.12.2015 року (зі змінами згідно рішення №9 від 19.01.2016 року) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (за списком №2) відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

- зобов'язати Охтирське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення, тобто з 27.11.2015 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 27.11.2015 року він звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області №38 від 02.12.2015 року йому відмовлено в зв'язку з відсутністю підстав для призначення пенсії, оскільки позивач має 4 роки 7 місяців 25 днів пільгового стажу електрозварником. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, так як відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 року, якою затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, його пільговий стаж роботи на посадах, передбачених списком №2 становить 16 років 7 місяців 22 дні. В зв'язку з чим, просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області №38 від 02.12.2015 року та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2016 року позов ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі №38 від 02.12.2015 року (зі змінами згідно рішення №9 від 19.01.2016 року) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (за списком №2) відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано Охтирське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення, тобто з 27.11.2015 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має 5 років пільгового стажу роботи електрозварювальником, що визнається відповідачем згідно рішення №9 від 19.01.2016 року (а.с.47).

У період з 28.12.1987 року по 30.09.1990 року позивач працював в Управлінні механізації будівництва №23 тресту «Укрсхіднафтогазбуду» машиністом асфальтоукладальника 3 розряду.

28.09.1990 року Управління механізації будівництва №23 тресту «Укрсхіднафтогазбуду» перетворено в Орендне підприємство «Управління механізації будівництва №23».

В зв'язку з чим позивач 01.10.1990 року був прийнятий в порядку переводу до Орендного підприємства «Управління механізації будівництва №23» на посаду машиніста асфальтоукладальника 3 розряду, де працював до 01.08.2012 року.

01.06.1992 року позивачу була присвоєна кваліфікація машиніста асфальтоукладальника 4 розряду, а 01.03.1994 року позивачу була присвоєна кваліфікація машиніста асфальтоукладальника 5 розряду.

На підставі рішення №137 від 28.06.1996 року регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській області, Орендне підприємство «Управління механізації будівництва №23» у процесі приватизації перетворено в ВАТ «Управління механізації будівництва №23», яке є його правонаступником (а.с.36).

Найменування ВАТ «Управління механізації будівництва №23» змінено на ПАТ «Управління механізації будівництва №23» (а.с.38).

В трудовій книжці позивача був зроблений запис від 28.12.1987 року про те, що вірна назва професії є «машиніст укладальника асфальтобетону» (а.с.8 на звороті).

Право на пільги і компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення, професії машиніст укладальника асфальтобетону підтверджено результатами проведеної атестації робочих місць з шкідливими умовами праці, яка проводилася на Орендному підприємстві «Управління механізації будівництва №23», що підтверджується випискою з наказу №141 від 23.11.1994 року (а.с.10).

В даному наказі зроблено посилання на те, що при обрахуванні пільгового стажу необхідно враховувати сезонний характер робіт, з 1 квітня по 30 листопада.

З виписки з наказу №216 від 27.12.2000 року по ВАТ «Управління механізації будівництва №23» вбачається, що в подальшому за результатами атестації право на пільгове пенсійне забезпечення машиністів укладальника асфальтобетону не підтвердилося, в зв'язку з тим, що тривалість дії шкідливих виробничих факторів менше 80% робочого часу, а також, в зв'язку з недостатньою кількістю шкідливих виробничих факторів для показників Списку №2 (а.с.76).

В подальшому у трудовій книжці позивача був вклеєний витяг з наказу №164 від 21.12.2005 року по ВАТ «Управління механізації будівництва №23» про те, що виходячи з проведеної результатів атестації робочих місць з шкідливими умовами праці професії (посади) машиніста укладача асфальтобетону, підтвердити право на пільги та компенсації, у т.ч. відказано у пільговому пенсійному забезпеченні в зв'язку з тим, що тривалість дії шкідливих виробничих факторів менше 80% робочого часу, а також в зв'язку з недостатньою кількістю наявних виробничих факторів для показників Списку №2.

14.11.2015 року позивачу виповнилося 55 років.

Загальний трудовий позивача складає понад 30 років (а.с.7-8).

27.11.2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі від 02.12.2015 року №38 (зі змінами згідно рішення від 19.01.2016 року) в призначенні пільгової пенсії було відмовлено.

Відповідач визнав 5 років пільгового стажу роботи ОСОБА_1 електрозварювальником, а період роботи на посаді машиніста укладальника асфальтобетону як пільговий стаж не зарахував, з яких причин, в рішенні №38 не вказано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи в призначенні пенсії за вікомна пільгових умовах (за списком №2) відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2015 року позивач особисто звертався із заявою до голови правління ПАТ «Управління механізації будівництва №23» із заявою про надання уточнюючої довідки, а також до прокуратури Полтавського району з приводу ненадання відповіді на заяву.

Підприємство не надало позивачу довідку уточнюючого характеру, форма якої затверджена додатком до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637, яка б мала містити період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи та інші дані.

Також підприємство, на якому працював позивач, не виконало ухвалу суду від 05.01.2016 року про витребування даного документу, що стало підставою для винесення окремої ухвали від 04.03.2016 року.

Згідно із статтею 101 Закону №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, що працювали на роботах з шкідливими та тяжкими умовами праці, та мали, або будуть мати право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за віком на пільгових умовах призначаються незалежно від місця останньої роботи працівникам, що зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, де пунктом 20 закріплено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3).

У разі не підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене (п.4.6).

Відповідно до п.6 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Під повним робочим днем вважається виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як упродовж 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням певних трудових обов'язків (п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 ).

Судом першої інстанції встановлено, що професія «машиніст укладальника асфальтобетону», за якою позивач працював у період з 28.12.1987 року по 01.08.2012 року, передбачена списком №2, затвердженим Постановою КМУ №10, що діяв з 26.01.1991 року по 11.03.1994 року, розділ XXVII пункт «а», робітники, шифр 2290000а - 14288, та списком №2, затвердженим Постановою КМУ №162, що діяв з 11.03.1994 року по 16.01.2003 р.

Оскільки атестація на підприємстві від 23.11.1994 року вперше була проведена до 21 серпня 1997 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), а атестацією від 27.12.2000 року право на пільгову пенсію професії машиніст укладальника асфальтобетону не підтвердилося, то відповідно до пунктів 4.3, 4.6 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, позивачу до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, слід зарахувати період роботи із шкідливими умовами праці до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років, тобто період роботи з 28.12.1987 року по 23.11.1999 року, за умови, що впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та не проводилася позачергова атестація.

У трудовій книжці позивача відсутні записи про зміну умов і характеру праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або про проведення чергової атестації до 23.11.1999 року (лише право на пільгове пенсійне забезпечення посади машиніста укладальника асфальтобетону не підтвердилося результатами атестації 27.12.2000 року).

Таким чином, період роботи позивача на посаді машиніста укладальника асфальтобетону з 28.12.1987 року по 23.11.1999 року згідно пунктів 4.3, 4.6 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 повинен бути зарахований до пільгового стажу.

Також при обрахуванні позивачу стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, слід враховувати сезонний характер роботи машиніста укладальника асфальтобетону з 1 квітня по 30 листопада, як вказано в наказі про атестацію №141 від 23.11.1994 року.

Тобто з 28.12.1987 року по 23.11.1999 року на посаді, передбаченої Списком 2, до пільгового стажу зараховується 95 місяці 23 дні, що становить 7 років 11 місяців 23 дні (у період з 1988 року по 1998 року по 8 місяців, що дорівнює 88 місяців, та за 1999 рік 7 місяців 23 дні).

А в сумі з п'ятьома роками пільгового стажу електрозварювальником, які не заперечує відповідач, пільговий стаж у загальній сумі складає 12 років 11 місяців 23 дні, що достатньо для призначення позивачу пільгової пенсії за віком.

Зайнятість позивача протягом повного робочого дня у період роботи з 28.12.1987 року по 23.11.1999 року слідує з наказу про проведену атестацію від 23.11.1994 року, відповідно до якого підтверджено право професії машиніста укладальника асфальтобетону на пільгове пенсійне забезпечення та з наказу №216 від 27.12.2000 року відповідно до якого право на пільгове пенсійне забезпечення посади машиніста укладальника асфальтобетону не підтвердилося результатами атестації 27.12.2000 року в зв'язку з тим, що тривалість дії шкідливих виробничих факторів менше 80% робочого часу, а також, в зв'язку з недостатньою кількістю шкідливих виробничих факторів для показників Списку №2.

Таким чином, в трудовій книжці позивача є в наявності записи, які надають позивачу право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи в призначенні пенсії за вікомна пільгових умовах (за списком №2) відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2016 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2016р. по справі № 583/4034/15-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області судовий збір за поданння апеляційної скарги в розмірі 535 грн. 92 коп. на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 22.07.2016 р.